09 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7642/23 пров. № А/857/8285/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (суддя - Рейті С.І., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №260/7642/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Закарпатській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії за віком позивачу; 2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком позивачу; 3) зобов'язати відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходу з врахуванням виплачених сум та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
Відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив закрити провадження у справі, залишити без розгляду позовні вимоги, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по призупиненню виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 року, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 01.01.2023 року. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення ухвалене судом із порушенням норм матеріального, процесуального права та дискреційних повноважень Головного управління, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт звертає увагу суду, що на підставі положень ч.1 ст.47 Закону №1058-ІV виплата пенсії через поштове відділення можлива лише за умови, якщо пенсіонер проживає саме в Україні. При первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону №1058-IV. При цьому законодавцем чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Листом Головного управління від 10.01.2023 року за №0700-0501-8/1078 гр. ОСОБА_1 повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 ст.49 Закону №1058-ІV, яким передбачено, що виплата пенсії припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Головне управління звертає увагу на те, що ОСОБА_1 була знята з обліку пенсійного органу в Україні з 01 червня 2009 року у зв'язку з її виїздом на постійне місце проживання за кордон. Пенсію позивачці виплачено по 30.11.2009 року. В подальшому на виконання рішення суду по справі №0740/1017/18 Головним управлінням поновлено нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи із 21 березня 2018 року, в розмірах і порядку визначеному чинним законодавством України, а з 01.02.2023 року гр. ОСОБА_2 виплату пенсії призупинено з цього часу нарахування пенсії не здійснювалось. Зазначає скаржник, що судом першої інстанції до спірних правовідносин безпідставно застосовано норми частини другої статті 46 Закону №1058-ІV, оскільки позивачка не зверталась на поновлення пенсії з моменту припинення, тобто з 01.01.2023 року, а звернулась лише у вересні 2023 року. Фактично ОСОБА_1 не отримала пенсійні виплати своєчасно з власної вини, а не з вини Головного управління. Крім цього скаржник звертає увагу на те, що суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта на користь позивача, окрім випадків, коли для прийняття такого рішення виконані всі умови, визначені законом. Також судом першої інстанції не враховано факт, що позивачкою пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, що є підставою для залишення без розгляду відповідної частини позовних вимог, оскільки позивачкою не надано жодних доказів, які підтверджують поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 26.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, з врахуванням наступного.
Суд встановив такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області та отримували пенсію за віком з 28.03.1994 року.
01.06.2009 року ОСОБА_1 знята з обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, виплату пенсії припинено.
15.08.2018 року позивач через свого представника за довіреністю звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про перерахунок і поновлення виплати пенсії за віком разом із необхідними для перерахунку документами.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу відмовлено в перерахунку і відновленні виплати пенсії із зазначенням, що для поновлення виплати пенсії, ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до управління пенсійного фонду з паспортом громадянина України із зазначенням місця проживання на території України.
Не погоджуючись із протиправною відмовою пенсійного органу у поновленні виплати пенсії, позивач звернулася до суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року у справі №0740/1017/18, в частині що стосується позивача, визнано протиправною бездіяльність Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не перерахунку та не поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком та зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 21.03.2018 року в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити осучаснення пенсії у відповідно до пенсійної реформи України та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо не поновлення нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язання Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи із 21.03.2018 року, в розмірах і порядку визначеному чинним законодавством України (а.с. 21).
На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням поновлено нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 21.03.2018 року, в розмірах і порядку, визначеному чинним законодавством України.
В подальшому, із 01.02.2023 року виплату пенсії позивачу призупинено з підстав, визначених п.4 ст.49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - у зв'язку з неотриманням пенсії протягом 6 місяців підряд.
Листом від 10.01.2023 року №0700-0501-8/1078 відповідач повідомив позивача про призупинення виплати пенсії та про необхідність особистого подання позивачем заяви для поновлення виплати пенсії із одночасним наданням оригіналу документу, що посвідчує особу та місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
28.03.2023 року представник позивача за довіреністю звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок, відкритий в АТ “ОТП Банк» (а.с. 27).
Відповідач листом від 28.04.2023 року за №0700-0201/8/2101 повідомив представника позивача про те, що з 01.02.2023 року ОСОБА_1 виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 ст.49 Закону №1058-ІV у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Для поновлення виплати пенсії необхідно особисто подати відповідну заяву для поновлення виплати пенсії (а.с. 17).
27.06.2023 року представником позивача повторно направлено до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву, в якій просив перерахувати розмір пенсії, поновити виплату пенсії, з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ “ОТП Банк» (а.с. 12).
Відповідач листом від 12.07.2023 року за №0700-0211-8/37386 повідомив представника позивача, що з 01.02.2023 року ОСОБА_1 виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 ст.49 Закону №1058-ІV. Для поновлення виплати пенсії необхідно особисто подати відповідну заяву про поновлення її виплати до органів пенсійного фонду. Також додатково зазначено, що постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 року № 21-1, яка набрала чинності 31.05.2023 року, внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких, особи які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали статус біженця бо тимчасовий захист у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заяву про призначення (поновлення) та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, можуть надсилати засобами поштового зв'язку. При цьому, до заяви про поновлення пенсії, наведеної в додатку 1 до Порядку 22-1 необхідно долучити копію документу про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця тимчасового проживання за кордоном (з перекладом), оригінал документу про посвідчення факту, що особа є живою (з перекладом), копію паспорта громадянина України (а.с. 16).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії за віком позивачу, протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 1 ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із п.1 ч.1 та ч.4 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Згідно з ч.1 ст.47 Закону №1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Підстави припинення та поновлення виплати пенсії визначені ст.49 Закону №1058-ІV в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до ч.1 якої - виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1 ст.49 Закону №1058-ІV є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Отже, виходячи з вищезазначених норм права, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення або на підставі рішення суду і лише з підстав, визначених ст.49 Закону №1058-ІV. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 та ст.46 цього Закону.
Згідно зі статтею 51 Закону №1058-IV, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на зазначене, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втратили чинність з 07.10.2009, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України №25-рп/2009.
Відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-ІV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Суд встановив, що у листі відповідача від 10.01.2023 року відсутнє посилання на будь-яке рішення Пенсійного органу або суду з приводу припинення виплати пенсії позивачу. Відповідач таке рішення суду не надав. Тобто, відповідач фактично припинив пенсійні виплати позивачу без наявності рішення з цього приводу, що суперечить вимогам Закону №1058-ІV.
Тому правильним є висновок суду першої інстанції, що дії відповідача по призупиненню (припиненню) виплати позивачу є протиправними.
Оскільки дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не ґрунтуються на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, тому судом визнаються як протиправні.
Разом з тим апеляційним судом встановлено, що позивачу призупинено виплату пенсії з 01.02.2023 і саме з цієї дати слід визнати протиправними дії відповідача по призупиненню виплати пенсії позивачу, а не як помилково вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні - з 01.01.2023.
У зв'язку з цим в оскаржуваному рішенні суду необхідно змінити його резолютивну частину, а саме: в абзаці другому резолютивної частини цього рішення формулювання «з 01.01.2023 року» змінити на формулювання «з 01.02.2023 року».
Стосовно ж вимоги позивача про поновлення виплати пенсії за віком з компенсацією втрати частини доходу, то колегія суддів зазначає.
Судом встановлено, що листом від 10.01.2023 року №0700-0501-8/1078 відповідач повідомив позивача про призупинення виплати пенсії та про необхідність особистого подання позивачем заяви для поновлення виплати пенсії із одночасним наданням оригіналу документу, що посвідчує особу та місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
28.03.2023 року представник позивача за довіреністю звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок, відкритий в АТ “ОТП Банк».
Відповідач листом від 28.04.2023 року за №0700-0201/8/2101 повідомив представника позивача про те, що з 01.02.2023 року ОСОБА_1 виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 ст.49 Закону №1058-ІV у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Для поновлення виплати пенсії необхідно особисто подати відповідну заяву для поновлення виплати пенсії.
27.06.2023 року представником позивача повторно направлено до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву, в якій просив перерахувати розмір пенсії, поновити виплату пенсії, з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ “ОТП Банк».
Відповідач листом від 12.07.2023 року за №0700-0211-8/37386 повідомив представника позивача, що з 01.02.2023 року ОСОБА_1 виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 ст.49 Закону №1058-ІV. Для поновлення виплати пенсії необхідно особисто подати відповідну заяву про поновлення її виплати до органів пенсійного фонду, а також додатково зазначено, що до заяви про поновлення пенсії, наведеної в додатку 1 до Порядку №22-1 необхідно долучити копію документу про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця тимчасового проживання за кордоном (з перекладом), оригінал документу про посвідчення факту, що особа є живою (з перекладом), копію паспорта громадянина України.
Таким чином, ГУ ПФУ в Закарпатській області не прийняло жодного рішення, а лише розглянуло заяви представника позивача від 28.03.2023 року та від 27.06.2023 року в порядку, передбаченому Закону України «Про звернення громадян».
Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною другою статті 49 Закону №1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Відповідно до пункту 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (п.4.1 Порядку №22-1).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п.4.3 Порядку № 22-1).
Отже, нормами як Закону №1058-IV, так і Порядку № 22-1, передбачена обов'язковість прийняття територіальним органом Пенсійного фонду рішення за результатом розгляду заяви особи про відновлення виплати пенсії, яке видається або направляється особі.
З огляду на вищевикладене, пенсійний орган був зобов'язаний розглянути заяву представника позивача від 27.06.2023 про поновлення виплати пенсії по суті, надати оцінку долученій довіреності, паспорту та прийняти рішення про відновлення виплати пенсії або відмову у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1 ..
Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-ІV, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов'язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова №25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за №339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
У розглядуваній справі судом встановлено, що заяву про відновлення виплати пенсії від 27.06.2023 представник позивача подав за місцем перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
За таких обставин з урахуванням повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення про відновлення виплати пенсії та визначення підстав, за яких вирішується питання про відновлення виплати пенсії або приймається рішення про відмову в такому відновленні, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що правильним та ефективним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2023 року про поновлення виплати пенсії.
Тобто, відповідачем має бути здійснений повторний розгляд поданої заяви позивача про поновлення виплати пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного вище, рішення суду першої інстанції з вирішення позовних вимог зобов'язального характеру, ухвалено з порушенням норм матеріального права, яке у цій частині підлягає зміні, а саме, абзац третій резолютивної частини рішення суду слід викласти в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2023 року про поновлення виплати пенсії, і за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення».
Відносно доводів апелянта (відповідача) про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, то такі являються безпідставними, з врахуванням наступного.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У розглядуваній справі судом встановлено, що 27.06.2023 року представником позивача направлено до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву, в якій просив перерахувати розмір пенсії, поновити виплату пенсії, з компенсацією втрати частини доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ “ОТП Банк».
На цю заяву, відповідач листом від 12.07.2023 року за №0700-0211-8/37386 повідомив представника позивача, що з 01.02.2023 року ОСОБА_1 виплату пенсії призупинено відповідно до п.4 ст.49 Закону №1058-ІV. Для поновлення виплати пенсії необхідно особисто подати відповідну заяву про поновлення її виплати до органів пенсійного фонду, а також додатково зазначено, що до заяви про поновлення пенсії, наведеної в додатку 1 до Порядку №22-1 необхідно долучити копію документу про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію місця тимчасового проживання за кордоном (з перекладом), оригінал документу про посвідчення факту, що особа є живою (з перекладом), копію паспорта громадянина України.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення і непоновлення виплати пенсії за віком, позивач звернулася до суду з даним позовом 31.08.2023.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду із вимогами щодо визнання протиправними дій відповідача по припиненню виплати пенсії із 01.02.2023 та щодо непоновлення виплати пенсії за заявою від 27.06.2023.
Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог не оскаржене позивачем в апеляційному порядку.
Тому, у решта частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
У відповідності до статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати новому перерозподілу не підлягають.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задоволити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в адміністративній справі №260/7642/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - змінити, а саме:
- в абзаці другому резолютивної частини цього рішення суду формулювання «з 01.01.2023 року» змінити на формулювання «з 01.02.2023 року»;
- абзац третій резолютивної частини цього рішення суду викласти в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2023 року про перерахунок/поновлення виплати пенсії, і за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення».
У решта частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в адміністративній справі №260/7642/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль