28 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/49/24 пров. № А/857/12990/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Носа С.П., Гуляка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року (головуючої судді Недашківської К.М., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 10 год. 57 хв. в м. Рівне повний текст рішення складено 19.04.2024) у справі №460/49/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної судової адміністрації України в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 20.12.2023 №7/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу Державна судова адміністрація України заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції Вдовиченко В.В. та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
Представник відповідача Качур Р.В. в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Головою Державної судової адміністрації України винесений Наказ від 30.03.2010 №123/к “Про призначення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області з 01.04.2010 (а.с. 14 том 1).
Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР ДСР НП України) звернулося до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) з Поданням у порядку частини 3 статті 65-1 Закону України “Про запобігання корупції» від 05.09.2023 №5787/55/116/01-2023 (а. с. 31-32 том 1) (далі - Подання а) із зазначенням про те, що: з Рівненської обласної прокуратури одержано повідомлення щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції» начальником ТУ ДСА України в Рівненській області Вдовиченком В. В., який використовує свої службові повноваження в особистих (приватних) інтересах. Повідомлення 21.07.2023 зареєстроване в журналі обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події УСР в Рівненській області ДСР НП України за №307. Із змісту матеріалів слідує, що 21.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження №42018180000000171 по факту розтрати майна ТУ ДСА України в Рівненській області, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. 07.02.2019 в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №42018180000000171 начальнику ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. У відповідності до ухвали Рівненського міського суду від 23.12.2022 кримінальне провадження №42018180000000171 від 21.09.2019 підлягає закриттю на підставі пункту 10 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У відповідності до ухвали Волинського апеляційного суду від 21.03.2023 рішення Рівненського міського суду від 23.12.2022 залишено без змін. 24.04.2019 матеріали кримінального провадження №42018180000000171 були виділені в окреме провадження №1201918000000096, у якому ОСОБА_1 не є стороною провадження та не наділений відповідними правами. 13.07.2023 ТУ ДСА України в Рівненській області, в особі начальника ОСОБА_1 , звертається до ГУ НП в Рівненській області з проханням закрити кримінальне провадження №1201918000000096 від 24.04.2019. У відповідності до статті 38 Закону України “Про запобігання корупції» державні службовці під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки. У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України “Про запобігання корупції», Присяги державного службовця, державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно пункту 2 розділу ІІІ Правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності; не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. У відповідності до статті 65 Закону України “Про запобігання корупції» порушення присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців, є дисциплінарним проступком і є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, в діях начальника ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 вбачається вчинення дисциплінарного проступку. Зазначене свідчить, що службовими особами ТУ ДСА України в Рівненській області не забезпечено виконання вимог законодавства про запобігання корупції. У відповідності до частини 3 статті 65-1 Закону України “Про запобігання корупції», з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню вимог Закону України “Про запобігання корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції проводиться службове розслідування. Статтею 1 Закону України “Про запобігання корупції» органи Національної поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. Просило ДСА України провести службове розслідування за фактом недодержання вимог статті 38 Закону України “Про запобігання корупції» начальником ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 Про результати службового розслідування та вжиті заходи реагування повідомити УСР ДСР НП України.
В.о. Голови ДСА України винесений Наказ від 06.10.2023 №466 “Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » (далі - Наказ №466), яким постановлено: провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області. Предметом службового розслідування є визначення наявності чи відсутності порушення вимог законодавства про запобігання корупції ОСОБА_1 ; утворити комісію з проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 ; затвердити склад комісії з проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 ; комісії в термін з 06 жовтня до 20 листопада 2023 року розглянути матеріали службового розслідування та подати Голові ДСА України або особі, яка виконує відповідні обов'язки, акт службового розслідування (а.с. 20 том 1). Склад Комісії з проведення службового розслідування, затверджений Наказом №466: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (далі - Комісія) (а.с. 203 том 1).
Службове розслідування проводилось без відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді начальника ТУ ДСА України в Рівненській області.
За результатами службового розслідування Комісією оформлений Акт “За результатами службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 » від 14.11.2023 (далі - Акт службового розслідування), яким рекомендовано притягнути начальника ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 21 том 1).
На підставі Акту службового розслідування т.в.о. Голови ДСА України винесений Наказ від 20.12.2023 №7/06 “Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (далі - Наказ №7/06), яким застосовано до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді оголошення попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу», а саме: порушення правил етичної поведінки державних службовців (а.с. 13 том 1).
Не погоджуючись із Наказом №7/06, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті наказу відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений законодавством.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Частиною 2 статті 1 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Службова дисципліна, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 2 Закону № 889-VIII, - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Частина 2 статті 5 Закону № 889-VIII встановлює, що відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.
Статтею 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частини 1, 10, 11 статті 69 Закону №889-VIII).
За правилами статті 71 Закону №889-VIII, порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина 1 статті 73 Закону №889-VIII).
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (частина 1 статті 77 Закону №889-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039), який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Однак судом встановлено, що у даному випадку щодо позивача ДСА України не здійснювалося дисциплінарне провадження відповідно до Закону №889-VIII та Порядку №1039, а службове розслідування здійснено на підставі Подання за процедурою і на підставі Закону України «Про запобігання корупції».
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень є Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII).
Згідно частини 1 статті 3 Закону №1700-VII державні службовці визначені в якості осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та в якості суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Такими ж окремо визначені і посадові особи Державної судової адміністрації України.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1700-VII імперативно визначено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до частини 1 статті 65-1 Закону №1700-VII, за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою кримінального правопорушення самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.
За приписами частини 3 статті 65-1 Закону №1700-VII, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування (далі - Порядок №950), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб'єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу) (пункт 4 Порядку №950).
За результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт (пункт 12 Порядку №950).
Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності. За результатами розгляду акта службового розслідування суб'єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення (пункт 14 Порядку №950).
Судом встановлено, що в.о. Голови ДСА України винесений Наказ від 06.10.2023 №466 щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області на підставі Подання Національної поліції України управління стратегічних розслідувань в Рівненській області від 05.09.2023 №5787/55/116/01-2023. Предметом службового розслідування визначено встановити наявність чи відсутність порушення вимог законодавства про запобігання корупції ОСОБА_1 ; утворено комісію з проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 ; затверджено склад комісії з проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 ; комісії в термін з 06 жовтня до 20 листопада 2023 року розглянути матеріали службового розслідування та подати Голові ДСА України або особі, яка виконує відповідні обов'язки, акт службового розслідування (а.с. 20 том 1). Який позивачем не оскаржувався до суду.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на порушення відповідачем засад притягнення до відповідальності державного службовця є безпідставними, адже службове розслідування призначене та проведене відповідно до Закону №1700-VII та Порядку №950, а не у відповідності до Закону №889-VIII та Порядку №1039, які регулюють питання проведення дисциплінарного провадження державних службовців.
Подання у порядку частини 3 статті 65-1 Закону №1700-VII внесене належним спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції - Управлінням стратегічних розслідувань в Рівненській області ДСР Національної поліції України, а тому таке Подання являлося підставою для проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 4 Порядку №950, рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб'єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).
На виконання вимог пункту 4 Порядку №950 в. о. Голови ДСА України прийнято наказ від 06.10.2023 №466.
За правилами пункту 5 Порядку №950, рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Як зазначалося вище, Наказом №466 утворено комісію з проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 , та затверджено склад комісії з проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 . Визначено склад Комісії з проведення службового розслідування, затверджений Наказом №466: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 203 том 1).
Відповідні обставини спростовують твердження позивача про відсутність відповідного наказу про проведення службового розслідування та утворення Комісії, оскільки Наказ №466 та утворення / затвердження складу Комісії відбувалося відповідно до Порядку №950, а не у відповідності до Порядку №1039.
Позивач вказує, що всупереч положенням частини третьої статті 65-1 Закону №1700-VII, абзаців 1 та 3 пункту 2 Порядку №950, службове розслідування проведене не з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб за фактом виявленого порушення, а з метою виявлення та підтвердження складу такого порушення; притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, можливе у разі якщо судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, тобто у разі фактичного підтвердження у встановленому порядку факту вчинення нею зазначеної категорії правопорушень, а також за умови дотримання встановленого законом порядку такого притягнення.
Щодо доводів позивача із посиланням на роз'яснення НАЗК від 02.06.2022 №9 “Щодо внесення спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції подань про проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення» колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 65-1 Закону №1700-VII, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
За правилами частини 3 статті 65-1 Закону №1700-VII, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 2 Порядку №950, відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі: невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства; внесення подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб; вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.
У Роз'ясненні НАЗК від 02.06.2022 №9 “Щодо внесення спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції подань про проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення» у відповіді на питання 2 вказано: “Подання спеціально уповноваженого суб'єкта, з огляду на конструкцію ч. 3 ст. 65-1 Закону, вноситься не для з'ясування та усунення факту вчинення особою корупційного, пов'язаного з корупцією правопорушення, а виключно з метою встановлення причин і умов, що їм сприяли»; “Факт вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення встановлюється спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції під час реалізації його повноважень у встановленому процесуальним законом порядку»; “З огляду на зазначене, внесення подання у зв'язку з ймовірним порушенням Закону, а також для виявлення ознак вчинення вищеназваних правопорушень не відповідає вимогам ч. 3 ст. 65-1 Закону»; “Вимоги про проведення службових розслідувань, які не ґрунтуються на встановленому у визначеному законом порядку факті вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, суперечать положенню ч. 3 ст. 65-1 Закону та не підлягають виконанню».
Отже, норми Закону №1700-VII передбачають можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яку в судовому порядку притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, однак не застосовано до неї покарання (не накладено стягнення) у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 11 Закону №1700-VII, до повноважень Національного агентства належать: надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Тобто, Роз'яснення НАЗК від 02.06.2022 №9 “Щодо внесення спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції подань про проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення» мають рекомендаційний характер і не містять нових правових норм.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2023 року по справі №600/2019/21-а, адміністративне провадження № К/990/18454/22 вказав, що помилковою є також позиція судів попередніх інстанцій щодо можливості притягнення особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, до дисциплінарної відповідальності лише за умови незастосування до неї судом покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Так відповідно до частини другої статті 65-1 Закону України “Про запобігання корупції», на яку послалися суди попередніх інстанцій, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Отже, ця норма Закону передбачає притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яку в судовому порядку притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, однак не застосовано до неї покарання (не накладено стягнення) у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Водночас це правило не забороняє роботодавцю притягати працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення й у інших випадках, незалежно від обставин притягнення такого працівника до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності, що узгоджується з положеннями частини першої статті 61 Конституції України.
Відповідно до наведеної правової позиції касаційного суду колегія суддів вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, що суд першої інстанції не правильно застосував матеріальні норми передбачені Законом №1700 і Порядку №950.
Позивач також посилається на протиправність дій щодо винесення оскаржуваного Наказу №7/06, оскільки таке рішення містить розбіжність щодо дати Акта службового розслідування: в Наказі №7/06 зазначена дата Акта службового розслідування - 29.11.2023, в матеріалах справи міститься Акт службового розслідування від 14.11.2023, натомість Акта службового розслідування від 29.11.2023 не надано.
Щодо таких доводів позивача суд зазначає, що Акт службового розслідування датований 14.11.2023.
Так, відповідно до листа Голови Комісії від 04.12.2023 виконуючому обов'язки Голови ДСА України, як суб'єкту призначення, надано Акт службового розслідування від 14.11.2023 з матеріалами службового розслідування (а.с. 90, 91 том 1).
Про те, що Акт службового розслідування оформлений та підписаний членами Комісії саме 14.11.2023 свідчить і те, що листом від 14.11.2023 ДСА України повідомили позивача про виклик для ознайомлення з Актом службового розслідування (а.с. 124 том 1).
Також в матеріалах справи міститься лист ТУ ДСА України в Рівненській області від 16.11.2023, яким повідомлено ДСА України про перебування позивача на лікуванні та неможливість прибуття 17.11.2023 для ознайомлення з Актом службового розслідування (а.с. 130 том 1).
Тобто, Акт службового розслідування не міг бути датований 29.11.2023.
В оскаржуваному Наказі №7/06 міститься розділ “Підстава» із зазначенням: акт за результатами службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 від 29.11.2023, акт щодо неявки начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 для ознайомлення з актом за результатами службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 від 29.11.2023.
Тобто, зазначення в оскаржуваному Наказі №7/06 дати Акта службового розслідування - 29.11.2023 є технічною опискою, яка допущена внаслідок копіювання дати іншого документа - акта щодо неявки начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області ОСОБА_1 для ознайомлення з актом за результатами службового розслідування, який дійсно датується - 29.11.2023 (а.с. 114 том 1).
Колегія суддів вважає, що вказаний недолік (описка) в частині зазначення дати Акта службового розслідування при оформленні Наказу №7/06 не свідчить та не може свідчити про його протиправність, натомість матеріалами справи підтверджено, що Акт службового розслідування датований - 14.11.2023, тому доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваного Наказу №7/06 із зазначенням невірної дати Акта службового розслідування є спростованими.
Щодо доводів позивача про порушення строку застосування відповідачем дисциплінарного стягнення, то колегія суддів вважає, що службове розслідування призначене та проведене відповідно до Закону №1700-VII та Порядку №950, а не у відповідності до Закону №889-VIII та Порядку №1039, які регулюють питання проведення дисциплінарного провадження, а наказ від 06.10.2023 №466 “Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » не оскаржувався, протилежного апелянт не доводить.
Листом від 06.10.2023 №10-11873/23 ДСА України повідомлено Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про видання наказу про проведення службового розслідування та подальшого повідомлення щодо вжитих заходів за результатами розгляду подання у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №950, особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; звертатися із клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати в письмовій формі зауваження до проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися до суб'єкта призначення або керівника органу в письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, письмово повідомляється особі, стосовно якої проводиться службове розслідування; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого нею представника.
Комісією листом від 12.10.2023 №10-12103/23 запропоновано начальнику ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 надати особисті пояснення, а також іншу інформацію, документи і матеріали, що підтверджують та/або спростовують факти, викладені у Поданні.
Листом ТУ ДСА України в Рівненській області від 31.10.2023 №1119-01/23 надіслано на адреси електронної пошти голови Комісії ОСОБА_3 та члена Комісії ОСОБА_5 письмові пояснення начальника ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 .
З урахуванням направлення листа на думку колегії суддів позивачу забезпечено право вносити зауваження, клопотання, надавати пояснення, інформацію та вживати всіх можливих дій щодо ходу проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №950, акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом.
Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна ознайомитися та проставити підпис і дату ознайомлення з актом службового розслідування, а в разі відмови особи ознайомитися та/або проставити підпис і дату ознайомлення з таким актом комісія з проведення службового розслідування складає про це відповідний акт.
Так, за результатами проведеного службового розслідування Комісією складений Акт службового розслідування, який 14.11.2023 підписано усіма членами Комісії.
Листом від 14.11.2023 №10-14056/23 повідомлено начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 про дату, час і місце ознайомлення з Актом службового розслідування - 17 листопада 2023 року (а.с. 124 том 1).
Разом з тим, о 15 год. 46 хв. на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист Територіального управління ДСА України в Рівненській області від 16.11.2023 №1187-01/23, у якому зазначено про неможливість прибуття начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 до ДСА України для ознайомлення з актом службового розслідування у зв'язку з перебуванням його на лікарняному відповідно до листка непрацездатності, виданого Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги “Центральний» Рівненської міської ради, №9717397-2018255207-1 з датою відкриття 16.11.2023 та датою закриття 20.11.2023 (а.с. 130 том 1).
Голова Комісії звернулася до в.о. Голови ДСА України з Доповідною запискою від 17.11.2023, де зазначила, що листом від 14.11.2023 №10-14056/23 повідомлено начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 про дату, час і місце ознайомлення з Актом службового розслідування - 17 листопада 2023 року; о 15 год. 46 хв. на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист Територіального управління ДСА України в Рівненській області від 16.11.2023 №1187-01/23, у якому зазначено про неможливість прибуття начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 до ДСА України для ознайомлення з актом службового розслідування у зв'язку з перебуванням його на лікарняному відповідно до листка непрацездатності, виданого Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги “Центральний» Рівненської міської ради, №9717397-2018255207-1 з датою відкриття 16.11.2023 та датою закриття 20.11.2023; голова Комісії запропонувала з метою належного дотримання вимог Порядку №950 перенести строк подання на розгляд Акта службового розслідування на період до закінчення тимчасової непрацездатності позивача (а.с. 127 том 1).
З урахуванням вказаних обставин т. в. о. Голови ДСА України погоджено рішення про продовження строку подання на розгляд Акта службового розслідування на період до закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , зазначеного у документі про тимчасову непрацездатність (погодження - резолюція у Доповідній записці).
Від ТУ ДСА України в Рівненській області надійшов лист від 29.11.2023 №1233-01/23 щодо ознайомлення з Актом службового розслідування, в якому позивач просив в порядку виключення провести ознайомлення з зазначеним актом за допомогою ZOOM-конференції (а.с. 118 том 1).
За правилами пункту 13 Порядку №950, у разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлено зауважень або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин і не повідомила належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) комісію з проведення службового розслідування про причини своєї відсутності в день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.
Комісію складений Акт щодо неявки начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 для ознайомлення з Актом службового розслідування від 29.11.2023 (а.с. 114 том 1).
Листом від 30.11.2023 №10-15439/23 ДСА України повідомили позивача про те, що у листі від 29.11.2023 №1233-01/23 відсутні будь-які поважні причини, які унеможливлювати прибуття позивача для ознайомлення з Актом службового розслідування, а тому Комісія дійшла висновку, що останній немає зауважень до Акта службового розслідування (а.с. 111 том 1).
Як зазначалося вище, Наказом №466 постановлено: комісії в термін з 06 жовтня до 20 листопада 2023 року розглянути матеріали службового розслідування та подати Голові ДСА України або особі, яка виконує відповідні обов'язки, акт службового розслідування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №950, період проведення службового розслідування не охоплює час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших поважних причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що Комісією у встановлений Наказом №466 строк було розглянуто матеріали службового розслідування та оформлено Акт службового розслідування від 14.11.2023; а подання на розгляд Голові ДСА України або особі, яка виконує відповідні обов'язки, Акта службового розслідування здійснено після 20.11.2023 через необхідність дотримання процедури ознайомлення позивача з Актом службового розслідування відповідно до Порядку №950, та враховуючи факт перебування позивача на лікуванні. Такі дії відповідача не лише не порушують процедури проведення службового розслідування, а й вказують на факт вжиття відповідачем усіх заходів щодо виконання вимог Порядку №950.
Листом голови Комісії від 04.12.2023 №10-15665/23 Акт службового розслідування було направлено т. в. о. Голови для прийняття відповідного рішення (а.с. 90 том 1).
Відповідно до пункту 14 Порядку №950, акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.
За результатами розгляду акта службового розслідування суб'єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення.
Водночас, рішенням Вищої Ради Правосуддя від 07.12.2023 №1232/0/15-23 Голову ДСА України ОСОБА_8 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби.
14.12.2023Вища Рада Правосуддя ухвалила рішення тимчасово покласти виконання обов'язків голови Державної судової адміністрації на Максима Пампуру до 14 березня 2024 року.
Отже, з незалежних від ДСА України обставин Акт службового розслідування був отриманий суб'єктом призначення - 14.12.2023.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для твердження про порушення суб'єктом призначення десятиденного строку для прийняття рішення за результатами розгляду Акта службового розслідування.
Незважаючи на те, що відповідачем не порушено десятиденний строк для прийняття відповідного рішення (Наказу №7/06) за результатами розгляду Акта службового розслідування, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення (недотримання) строку прийняття рішення не є підставою для визнання його протиправним по суті, а лише впливає на питання строку його оскарження, а тому доводи позивача про порушення строку застосування відповідачем дисциплінарного стягнення є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними обставинами справи.
За результатами всебічного, повного та неупередженого розгляду порушених питань під час проведення службового розслідування щодо притягнення начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Комісія в Акті службового розслідування від 14.11.2023 дійшла висновку про наявність в діях начальника Територіального управління ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, а саме: порушення правил етичної поведінки державних службовців. Начальник ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 системно порушував норми Закону України “Про запобігання корупції», Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 №72-21). Причинами, які сприяли вчиненню ОСОБА_1 , начальником ТУ ДСА України в Рівненській області дисциплінарного проступку, є його ігнорування норм Закону України “Про запобігання корупції», Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 №72-21). Також Комісія рекомендує в.о. Голови Державної судової адміністрації України притягнути начальника ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
На підставі Акта службового розслідування винесений оскаржуваний Наказ №7/06.
Аналізуючи виявлені порушення, які зафіксовані в Акті службового розслідування від 14.11.2023 та прийнятий оскаржуваний Наказ №7/06 колегія суддів враховує, що начальник ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_1 , не будучи стороною кримінального провадження №1201918000000096, надіслав ГУ НП в Рівненській області лист з проханням закрити кримінальне провадження №1201918000000096.
У листі ТУ ДСА України в Рівненській області за підписом начальника ОСОБА_1 “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23, скерований слідчому Р.Миронцю (а.с. 196 том 1), зазначено:
«Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.12.2022 кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2018 за №42018180000000171, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, у зв'язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21.03.2023 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23.12.2022 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2018 за №42018180000000171, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, у зв'язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України залишено без змін.
24.04.2019 із вищезгаданого кримінального провадження за №42018180000000171 було виділено та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за №1201918000000096 без будь-яких на те законних підстав.
Підтвердженням цьому є відсутність будь-яких слідчих дій по кримінальному провадженню за №1201918000000096 за понад 3 роки і 11 місяців.
Просимо закрити кримінальне провадження №1201918000000096, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.04.2019, яке вважаємо відкритим без законних підстав.
На адресу територіального управління протягом 2020-2022 років неодноразово надходили запити від слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області щодо надання копій документів по вказаному кримінальному провадженню. Звертаємо Вашу увагу, що на всі ці запити було своєчасно та в повній мірі надано відповіді з копіями запитуваних документів.
За період з моменту реєстрації кримінального провадження по теперішній час жодного правопорушення будь якою посадовою особою територіального управління не встановлено.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Як додаток до листа ТУ ДСА України в Рівненській області за підписом начальника ОСОБА_1 додано Ухвали Волинського апеляційного суду від 21.03.2023 на 2 арк.
Колегія суддів враховує, що відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1700-VІІ державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
За правилами статті 1 Закону №1700-VІІ, корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення є важливим елементом механізму профілактики недопущенню вчинення таких правопорушень.
Під причинами вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення слід розуміти чинники, явища, процеси, які породжують вчинення цих правопорушень.
Під умовами вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення потрібно розуміти конкретні обставини, які сприяють або створюють можливість вчинення таких правопорушень та пов'язані з недоліками в організації діяльності відповідного органу, підприємства, установи, організації або конкретних посадових осіб.
Виявлення таких причин та умов відбувається під час проведення службового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону №1700-VІІ, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 затверджено Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України
31 серпня 2016 р. за № 1203/29333) (далі - Загальні правила).
Ці Загальні правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, діяльність яких спрямована на служіння народу України і територіальній громаді шляхом забезпечення охорони та сприяння у реалізації прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина.
Ці Загальні правила ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, у сфері запобігання корупції, запобігання та протидії дискримінації, з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Метою цих Загальних правил є зміцнення авторитету державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, формування позитивної репутації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також забезпечення інформування громадян про норми етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стосовно них.
У цих Загальних правилах терміни вживаються у значеннях, визначених Законами України “Про державну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про запобігання корупції», “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а також Кодексом законів про працю України (щодо визначення мобінгу (цькування)).
Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання повідомлення про порушення цих Загальних правил в межах своєї компетенції відповідно до законодавства зобов'язані вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також поінформувати спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до пункту 1 Розділу II Загальних правил, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб.
За правилами пункту 1 Розділу III Загальних правил, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
Відповідно до пункту 2 Розділу III Загальних правил, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме: спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності; не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України “Про державну таємницю», “Про інформацію», “Про захист персональних даних» та “Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом.
Суд зазначає, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).
Так, при потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об'єктивність особи під час реалізації повноважень.
При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об'єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.
Відповідно до статті 38 Закону №1700-VІІ, особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
За приписами статті 39 Закону №1700-VІІ, особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не обґрунтував правомірності своїх дій щодо надіслання листа “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23, скерований слідчому Р.Миронцю, саме з метою задоволення публічного інтересу у розрізі наявних повноважень, що презюмує факт надіслання такого звернення у власних приватних інтересах, що в апеляційних вимогах також не спростовано і не доведено. Не будучи стороною кримінального провадження №1201918000000096, позивач вчинив дії, які суперечать принципам антикорупційного законодавства.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що звернення з листом “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23 не потягло за собою жодних наслідків, адже порушення вимог законодавства полягає саме у вчиненні дії, яка суперечить антикорупційному законодавству, і у даному випадку - незалежно від настання наслідків.
Лист (звернення) позивача “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23, щодо закриття кримінального провадження №1201918000000096, у якому позивач не був стороною, суперечить положенням статті 28 Закону №1700-VІІ, що свідчить про вчинення позивачем дій в умовах конфлікту інтересів та підставою для притягнення його до відповідальності, що також підтверджено в Акті службового розслідування від 14.11.2023.
Позивач вказує, що ТУ ДСА України в Рівненській області не є жодним із учасників кримінального провадження №1201918000000096 в розумінні частини першої статті 220 КПК України, відтак надіслання управлінням клопотання про закриття цього кримінального провадження не створило й не могло створити ніяких правових наслідків.
Щодо таких доводів позивача суд зазначає, що вказане лише підтверджує факт порушення позивачем норм пункту 2 розділу ІІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, відповідно до яких, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме: спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності; не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Також позивач вказує, що згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про ТУ ДСА, ТУ ДСА відповідно до покладних на нього завдань, серед іншого, забезпечує дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, результативне і цільове використання коштів державного бюджету, законність використання ресурсів та майна; підпунктом 4 пункту 7 Положення про ТУ ДСА до повноважень начальника територіального управління віднесено представництво територіального управління в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що належать до повноважень територіального управління; з огляду на численні запити про витребування документів, які на адресу ТУ ДСА скеровувалися слідчим ГУ НП в Рівненській області у кримінальному провадженні №1201918000000096, з метою дотримання покладних на управління завдань щодо належного використання бюджетних коштів, у тому числі при виконанні вищевказаних запитів, позивачем, як начальником ТУ ДСА й скеровано до органів прокуратури та досудового розслідування лист про закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач вказав, що лист “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23 був надісланий правоохоронному органу з метою забезпечення раціонального використання ресурсів ТУ ДСА: на численні запити правоохоронного органу витрачалися багато часу, паперу та інших матеріалів.
Така ж позиція позивача відображена і в його письмових поясненнях, які надавалися в ході проведення службового розслідування: “в цей же період (2019-2023 роки) на адресу ТУ ДСА України в Рівненській області неодноразово надходили запити від слідчого управління ТУ Національної поліції в Рівненській області щодо надання копій документів по кримінальному провадженню №1201918000000096. На всі ці запити було своєчасно та в повній мірі надано відповіді з копіями запитуваних документів, хоча підготовка відповідей на всі запити потребувала значного часу, що в свою чергу відволікало ОСОБА_1 та працівників ТУ ДСА України в Рівненській області від виконання своїх основних посадових обов'язків та потребувало значних матеріальних затрат (папір, друк тощо)».
Щодо таких обґрунтувань необхідності надіслання позивачем листа “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23 слідчому Р.Миронцю, суд зазначає.
До позовної заяви позивач надав копію Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, затверджене 25.09.2015 (а.с. 49).
Проте, таке Положення суд не бере до уваги, оскільки на момент спірних правовідносин Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області затверджене у новій редакції (а.с. 224 том 1).
Так, наказом ДСА України від 10.05.2023 №229 затверджено, зокрема, Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (далі - Положення про ТУ ДСА)(а.с. 221 том 1).
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про ТУ ДСА, ТУ ДСА відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, ефективне, результативне і цільове використання коштів державного бюджету, законність використання ресурсів та майна, запобігання порушенням та зловживанням, а також своєчасність вжиття відповідних заходів реагування, зокрема, в частині відшкодування заподіяної шкоди (втрат) та притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
Фінансова дисципліна - стан дотримання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами визначених законодавством та нормативно-правовими актами фінансово-правових норм. Фінансова дисципліна передбачає чітке дотримання нормативно встановлених вимог і порядку щодо мобілізації, розподілу і використання коштів держави, суб'єктів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. За дотриманням фінансової дисципліни здійснюється фінансовий контроль.
Бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (стаття 2 Бюджетного кодексу України).
Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (стаття 2 Бюджетного кодексу України).
Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (стаття 2 Бюджетного кодексу України).
Нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) (стаття 119 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Проаналізувавши доводи позивача та з урахуванням вказаних вище норм законодавства, суд зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтував того, яким чином виконання законних вимог (запитів) правоохоронного органу щодо надання ТУ ДСА документів, впливало чи могло вплинути на дотримання управлінням фінансово-бюджетної дисципліни; яким чином надання (підготовка) документів (як зазначає позивач - у великих обсягах) впливало на питання ефективного і цільового використання коштів; яким чином надання (підготовка) документів (як зазначає позивач - у великих обсягах) могло свідчити про незаконність використання управлінням ресурсів та майна.
Також суд зазначає, що зміст листа позивача від 13.07.2023 №685-01/23 стосувався виключно питання (прохання) щодо закриття кримінального провадження №1201918000000096; лист не містить жодних посилань на порушення управлінням фінансово-бюджетної дисципліни внаслідок надання правоохоронному органу великого обсягу документів, що потребувало значних матеріальних затрат та часу.
Навпаки, в листі від 13.07.2023 №685-01/23 позивач зазначив про те, що на усі запити правоохоронного органу управлінням вчасно надані відповіді і належні запитувані документи.
Щодо посилання позивача на норму Положення про ТУ ДСА, яка визначає, що до повноважень начальника територіального управління віднесено представництво територіального управління в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що належать до повноважень територіального управління, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Положення про ТУ ДСА, начальник територіального управління представляє територіальне управління в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що належать до повноважень територіального управління.
Отже, начальник територіального управління наділений саме представницькою функцією, проте лише з питань, що належать до повноважень територіального управління.
Повноваження ТУ ДСА в Рівненській області визначені пунктом 4 Положення про ТУ ДСА.
Проте на думку апеляційного суду позивач жодним чином не обґрунтував наявності правових підстав для надіслання ним до слідчого органу листа “Про закриття кримінального провадження» від 13.07.2023 №685-01/23 у розрізі представницької функції з питань, що належать до повноважень територіального управління, а Акт службового розслідування, який є невід'ємною частиною оспорюваного Наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності містить конкретні посилання на докази і порушення вказаних норм Закону.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 у справі № 280/7258/21 дійшов правового висновку, що суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ Державної судової адміністрації України від 20.12.2023 №7/06 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », прийнятий обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та матеріалів дисциплінарної справи, що мають значення для їх прийняття, є вмотивованим, законним і підставним, відповідає критеріям правомірності, що встановлені статтею 2 КАС України та, відповідно відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім цього, у контексті оцінки решти доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №460/49/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді С.П. Нос
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено і підписано 09.09.2024