28 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/7438/23 пров. № А/857/6896/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Носа С.П.,
за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року (головуючого судді Мартиць О.І., ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль) у справі №500/7438/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,-
ТзОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» 15.11.2023 звернулося в суд з позовом до Одеської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000078/2 від 03.06.2023, №UA500080/2023/000074/l від 03.06.2023, №UA500080/2023/000075/l від 03.06.2023 та картки відмови №UA500080/2023/000613, №UA500080/2023/000610, №UA500080/2023/000612 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року задоволено позов повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Одеська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає серед іншого, що згідно пункту 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2022 №1 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів, але, за домовленістю сторін можлива попередня оплата на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар; у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер; згідно до вимог частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Вказує, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, дані обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. У зв'язку із тим, що декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Саідова М.В. проти апеляційної скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник відповідача Порохова А.Є. в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності "12.00 Виробництво тютюнових виробів".
01.11.2022 між ТзОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (покупець) зареєстрованим в Україні та Компанією VK & CO TRADING - F.Z.E (продавець) зареєстрованим в Об'єднаних Арабських Еміратах було укладено Контракт №1 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.
Згідно пункту 1.1 Контракту продавець зобов'язується передати у власність покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі - продукція), на замовлення покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продавцю за поставлену, на умовах даного контракту, продукцію.
У пункті 1.2. Контракту зазначено, що конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до пункту 3.1. та пункту 3.3. Контракту ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи євро та зазначається продавцем в рахунку чи проформі-рахунку. Оплата продукції, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого продавцем інвойсу. За домовленістю сторін можлива попередня оплата продукції, на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу.
Згідно пункту 4.5 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010).
19.12.2022 сторонами було укладено специфікацію №4 до контракту №1, згідно якої продавець зобов'язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820,0 кг за ціною 2,84 Євро за кг, загальною вартістю 50608,80 Євро на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію від 31.05.2023 №23UA500080003953U0.
Згідно графи 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: сертифікат якості б/н від 02.09.2022; пакувальний лист б/н від 09.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) VKT-09012023/4 від 09.01.2023; автотранспортна накладна №06 від 09.01.2023; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200131 від 14.12.2022; сертифікат про походження товару №0000204996 від 14.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1 від 01.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.03.023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 19.12.2022; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів №990111202000007 від 30.06.2020; гарантійний лист №114 від 26.05.2023; лист UNITED TOBACCO №01-08/26 від 25.01.2023; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №12 від 06.02.2023.
19.12.2022 сторонами було укладено специфікацію №6 до контракту №1, згідно якої продавець зобов'язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820,0 кг за ціною 2,84 Євро за кг, загальною вартістю 50608,80 Євро на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію від 31.05.2023 №23UA500080003954U9.
Згідно графи 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: сертифікат якості б/н від 02.09.2022; пакувальний лист б/н від 09.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) VKT-09012023/6 від 09.01.2023; автотранспортна накладна №03 від 09.01.2023; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200132 від 14.12.2022; сертифікат про походження товару №0000204987 від 13.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1 від 01.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.03.023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 19.12.2022; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів №990111202000007 від 30.06.2020; гарантійний лист №116 від 26.05.2023; лист UNITED TOBACCO №01-08/26 від 25.01.2023; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №11 від 06.02.2023.
19.12.2022 сторонами було укладено специфікацію №7 до контракту №1, згідно якої продавець зобов'язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820,0 кг за ціною 2,84 Євро за кг, загальною вартістю 50608,80 Євро на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію від 31.05.2023 №23UA500080003967U0.
Згідно графи 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: сертифікат якості б/н від 02.09.2022; пакувальний лист б/н від 09.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) VKT-09012023/7 від 09.01.2023; автотранспортна накладна №832902 від 19.01.2023; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200135 від 16.12.2022; сертифікат про походження товару №0000204999 від 16.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1 від 01.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.03.023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 19.12.2022; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів №990111202000007 від 30.06.2020; гарантійний лист №117 від 26.05.2023; лист UNITED TOBACCO №01-08/26 від 25.01.2023; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №16 від 06.02.2023.
За результатами перевірки митним органом було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: згідно п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2022 №1 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів, але за домовленістю сторін можлива попередня оплата на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар; 2. у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер; 3. згідно до вимог частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Тому, відповідно до частини третьої статті 53 МК України декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Проте, у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік документів.
З урахуванням наведеного, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: №UA500080/2023/000078/2 від 03.06.2023, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: "Згідно ч.6 ст.54 МК України заявлену декларантом митну вартість товару за ціною угоди митним органом не може бути визнано внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МК України - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МК України - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з відсутньою торгівельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МК України - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МК України митним органом буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,84 євро/кг (3,0506 дол. США/кг) до 4,5767 євро/кг і не менш як 4,90 дол. США/кг (з урахуванням вартості операції з товаром "Листовий тютюн з Індії з відділеною середньою жилкою, типу Вірджинія теплового сушіння": за МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023 партія товару 18300 кг - 5,9542 дол. США/кг за ціною угоди; за МД UA806070/2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90 дол. США/кг)."; №UA500080/2023/000074/l від 03.06.2023, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: "Згідно ч.6 ст.54 МК України заявлену декларантом митну вартість товару за ціною угоди митним органом не може бути визнано внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МК України - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МК України - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з відсутньою торгівельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МК України - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МК України митним органом буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,84 євро/кг (3,0506 дол.США/кг) до 4,5767 євро/кг і не менш як 4,90 дол.США/кг (з урахуванням вартості операції з товаром "Листовий тютюн з Індії з відділеною середньою жилкою, типу Вірджинія теплового сушіння": за МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023 партія товару 18300 кг - 5,9542 дол.США/кг за ціною угоди; за МД UA806070/2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90 дол.США/кг)."; №UA500080/2023/000075/l від 03.06.2023, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: "Згідно ч.6 ст.54 МК України заявлену декларантом митну вартість товару за ціною угоди митним органом не може бути визнано внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МК України - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МК України - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з відсутньою торгівельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МК України - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МК України митним органом буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,84 євро/кг (3,0506 дол.США/кг) до 4,5767 євро/кг і не менш як 4,90 дол.США/кг (з урахуванням вартості операції з товаром "Листовий тютюн з Індії з відділеною середньою жилкою, типу Вірджинія теплового сушіння": за МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023 партія товару 18300 кг - 5,9542 дол.США/кг за ціною угоди; за МД UA806070/2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90 дол.США/кг).".
В зв'язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів від 03.06.2023 №UA500080/2023/000078/2, №UA500080/2023/000074/l, №UA500080/2023/000075/l відповідачем винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000613, №UA500080/2023/000610, №UA500080/2023/000612
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі- МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Із наведених положень колегія суддів враховує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Колегія суддів відповідно до матеріалів справи встановила, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору, а подані декларантом позивача до митного оформлення документи - інвойси VKT-09012023/4 від 09.01.2023, VKT-09012023/6 від 09.01.2023 та VKT-09012023/7 від 09.01.2023 за назвою і змістом відповідають вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
Позивачем представлено контракт №1 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції від 01.11.2022 укладений між ТзОВ "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" (покупець) зареєстрованим в Україні та Компанією VK & CO TRADING - F.Z.E (продавець) зареєстрованим в Об'єднаних Арабських Еміратах, додаткову угоду №1 від 22.03.2023 до контракту №1 від 01.11.2022 та специфікації від 19.12.2022 №4, №6 та №7 до контракту №1 від 01.11.2022. Також, митному органу представлено: сертифікати якості; пакувальні листи; автотранспортна накладна; фітосанітарні сертифікати; сертифікат про походження товару; ліцензію на право виробництва підакцизних товарів №990111202000007 від 30.06.2020; гарантійні листи; лист UNITED TOBACCO №01-08/26 від 25.01.2023; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів.
Колегія суддів аналізуючи наведені матеріали справи та подану апеляційну скаргу враховує наступне.
Щодо твердження відповідача про те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар такі є необгрунтованими, оскільки у пункті 3.3. Контракту сторони погодили, що оплата продукції, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації, на підставі виставленого продавцем інвойсу. Як вказує позивач, у даному випадку, сторони домовились про відстрочення платежів.
Щодо посилання контролюючого органу на те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер, то суд зазначає, що на підтвердження того, що DEVI TOBACCO EXPORTS є компанія виробник поставленого товару яка зареєстрована в Індії позивачем, крім визначених ст.53 МК України документів також надано сертифікати походження, сертифікати фумігації та фітосанітарні сертифікати. Крім цього відповідачем не конкретизовано чому саме у нього виникли сумніви щодо компанії виробника товару.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України, суд зазначає, що згідно пункту 4.5 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010).
Державна митна служба України листом від 29.12.2010 №11/2-10.16/17217-ЕП Щодо Інкотермс 2010, інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.
Відповідно до правил Інкотермс 2000 розділу А6 Розподілу витрат на умовах поставки СРТ відповідно правил Інкотермс 2000, продавець, зобов'язаний: - нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; - сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.
Згідно розділу А9 продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.
Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, маркування, пакування та інші. Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.
Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару, а позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем-апелянтом не доведена.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2023 №UA500080/2023/000078/2, №UA500080/2023/000074/l та №UA500080/2023/000075/l, картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000613, №UA500080/2023/000610 та №UA500080/2023/000612, які підлягають скасуванню, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №500/7438/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
С.П. Нос
Повний текст постанови складено і підписано 09.09.2024