28 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/649/24 пров. № А/857/12059/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
за участю представника відповідача Дору Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, прийняте суддею Ващиліним Р.О. о 10 годині 56 хвилині у м. Ужгороді, повний текст складено 26 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, скасування наказів,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (надалі - ГУ ДСНС, відповідач) про визнання дій по проведенню 25 рудня 2023 оперативної перевірки готовності до дій за призначенням та несенням служби 16 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Міжгір'я) стосовно ОСОБА_1 , щодо організації направлення його до закладу охорони здоров'я, що здійснює виявлення стану сп'яніння, висновки атестаційної комісії відповідача 29.12.2023 щодо доцільності звільнення ОСОБА_1 зі служби за пунктом 176 підпунктом 8 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» (у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту), накази №57-НК/52 та №59-НК/52 від 06 лютого 2024 протиправними; скасування Наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області №57-НК/52 від 06 лютого 2024 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; скасування Наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області №59-НК/52 від 06 лютого 2024 «Про кадрові питання» про звільнення ОСОБА_1 зі служби; поновлення на посаді водія 16 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Міжгір'я) 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Закарпатській області; 5) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 лютого 2024 до дня поновлення на роботі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 відмовлено в позові.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, в тому числі, вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння (п. 58 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).
Перебування ОСОБА_1 на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявним в матеріалах справи висновком щодо результатів медичного огляду.
Суд врахував, що позивач був ознайомлений з результатами медичного огляду, що підтверджує його підпис у пункті 11 вказаного висновку від 25 грудня 2023, та жодних заперечень щодо отриманих результатів не висловив.
Суд відхилив надані позивачем пояснення стосовно того, що він вживав алкоголь не безпосередньо на робочому місці, а за день до несення служби, оскільки дана обставина не змінює факт перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані на робочому місці.
Суд зауважив, що ОСОБА_1 був завчасно обізнаний з графіком своїх чергувань, а тому міг спланувати свої дії у позаслужбовий час таким чином, щоб не допустити ймовірність наявності залишків алкоголю в крові в робочий час.
Матеріалами справи підтверджено, що оперативна перевірка організації внутрішньої та караульної служби 16 ДПРЧ (смт. Міжгір'я) 25 грудня 2023 була проведена на підставі припису на перевірку, підписаного заступником начальника ГУ з реагування на надзвичайні ситуації, тобто уповноваженою особою. При цьому законодавчими нормами не передбачена необхідність прийняття будь-якого іншого рішення, окрім припису.
Відсутність в приписі переліку питань, що підлягали перевірці, з урахуванням заявленої в Порядку №116 мети перевірки організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, на думку суду, не є суттєвим порушенням, що може нівелювати результати такої перевірки.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд не зазначив, яку саме кількість алкоголю в крові слід вважати достатньою для визначення стану алкогольного сп'яніння та чому саме рівень алкоголю в крові у розмірі 0,43 % (проміле) є достатнім в даній ситуації для характеристики стану позивача як стан алкогольного сп'яніння та відповідно притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Суд в оспорюваному рішенні фактично підтверджує позицію викладену в позовній заяві, погоджуючись з тим фактом, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби слугував факт допущення грубого дисциплінарного проступку - вживання алкогольних напоїв у службовий час.
Факт вживання алкоголю саме у службовий час не підтверджено відповідачем жодним належним та допустимим доказом, а також суперечить поясненням позивача, який вказував, що не вживав алкоголь у службовий час.
Суд першої інстанції, встановивши той факт, що оскаржувані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення містять дані, які не відповідають фактичним обставинам щодо часу та місця вживання позивачем алкоголю, не надано їм належної правової оцінки.
Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, в тому числі, вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння, суд належними та допустимими доказами обґрунтував лише факт перебування позивача на службі у нетверезому стані.
Згідно зі ст. 2 Глави 1 Розділу V «Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 лютого 2022 №116, рішення на проведення перевірки приймають начальники територіальних органів ДСНС - у підпорядкованих органах та підрозділах, а також чергових сил АРФ ЦП, включених до розкладу виїзду підрозділів гарнізону; начальники районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - у ДПРЗ та ПРП, що дислоковані в межах одного району; начальники АРФ ЦП, ДПРЗ та ПРП - у підпорядкованих підрозділах.
В позовній заяві, з документів, наданих на адвокатський запит, вбачається порушення відповідачем зазначеної норми, оскільки в останніх відсутнє рішення на проведення перевірки.
Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 10 січня 2011 по 06 лютого 2024 проходив службу в органах цивільного захисту України.
Відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі як і раніше - ГУ ДСНС України у Закарпатській області) №25 від 05.01.2023, ОСОБА_1 закріплений у складі 3-ого караулу 16 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Міжгір'я) 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Закарпатській області (далі - 16 ДПРЧ смт. Міжгір'я).
Як вбачається з графіку змін чергових караулів ГУ ДСНС у Закарпатській області на 2023, 25 грудня 2023 на чергування заступив особовий склад 3-го караулу, в тому числі ОСОБА_1 .
Згідно з відомостями Журналу обліку щозмінного перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв 16 ДПРЧ смт. Міжгір'я стан здоров'я ОСОБА_1 при заступленні на чергування 25 грудня 2023 був задовільний, скарги на самопочуття були відсутні, що підтверджується підписом та печаткою чергового лікаря.
25 грудня 2023 на підставі припису на перевірку заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації полковником служби цивільного захисту ОСОБА_2 було проведено перевірку 16 ДПРЧ ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, під час здійснення оперативної перевірки готовності до дій за призначенням та несенням служби мобільно-оперативною групою ГУ ДСНС України у Закарпатській області за допомогою алкотестеру Drager (сертифікат №П51 QM127608323) у ОСОБА_1 виявлено показник з перевищенням допустимої норми алкоголю в крові у розмірі 0,96 проміле. З огляду на вказану обставину ОСОБА_1 було направлено для підтвердження факту вживання алкоголю до Комунального некомерційного підприємства «Міжгірська районна лікарня».
Про вказану обставину заступник начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації ОСОБА_2 доповів начальнику ГУ ДСНС України в Закарпатській області відповідним рапортом.
За результатами здійсненого 25 грудня 2023 медичного огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, проведеного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено наявність у крові ОСОБА_1 0,43 проміле алкоголю, про що складено висновок чергового лікаря Комунального некомерційного підприємства «Міжгірська районна лікарня».
На основі медичного висновку майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія НОМЕР_1 ДПРЧ смт. Міжгір'я було відсторонено від чергування.
У письмових поясненнях від 26 грудня 2023 ОСОБА_1 повідомив, що він вживав алкоголь за добу до чергування, а не безпосередньо на чергуванні.
За результатами проведеного 27 грудня 2023 атестування ОСОБА_1 , враховуючи результати проведеного медичного огляду та даних оперативної перевірки, атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та доцільність звільнення такого зі служби за пп. 8 п. 176 (у зв'язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Наказом начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області №8-НК/52 від 04.01.2024 за допущення грубого дисциплінарного проступку - вживання алкогольних напоїв у службовий час та відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом від 05 березня 2009 №1068-VI, на майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
При цьому у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 з 29 грудня 2023 на лікарняному прийнято рішення вирішити питання про накладення вказаного виду дисциплінарного стягнення після виходу останнього з лікування.
Наказом начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області №59-НК/52 від 06.02.2024 на підставі подання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , протоколу Атестаційної комісії 3 ДПРЗ смт. Міжгір'я від 27.12.2023 №22, наказів ГУ ДСНС України у Закарпатській області №39 від 29.12.2023 та №57-НК/52 від 06.02.2024, листків непрацездатності, відповідно до «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнено зі служби за пп. 8 п. 176 (у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту).
У частинах першій, другій і третій статті 101 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 №5403-VI (далі КЦС України) закріплено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» від 11 липня 2013 № 593 (далі - Положення № 593), яким визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього Положення № 593. Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Приписами пункту 176 Положення № 593 встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту; в інших випадках, передбачених законом.
Законом від 5 березня 2009 №1068-V затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Дисциплінарний статут).
За визначенням, наведеним у п.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга) (п. 2 Дисциплінарного статуту).
Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку (п. 3 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Згідно з пунктом 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Грубим дисциплінарним проступком в розумінні пункту 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту вважається: факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Приписами статей 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 травня 2018 у справі № 712/6576/17, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі
Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку.
Із матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби на ОСОБА_1 було накладено за допущення грубого дисциплінарного проступку - вживання алкогольних напоїв у службовий час.
Перебування ОСОБА_1 на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявним в матеріалах справи висновком щодо результатів медичного огляду, складеним черговим лікарем Комунального некомерційного підприємства «Міжгірська районна лікарня», відповідно до якого показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 0,43 проміле.
Пленум Верховного Суду України у п. 25 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 № 9 роз'яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Апелянт покликається на те, що факт вживання алкоголю саме у службовий час не підтверджено відповідачем жодним належним та допустимим доказом, а також суперечить поясненням позивача, який вказував, що не вживав алкоголь у службовий час.
Так, справді позивача було звільнено саме за вживання алкоголю у службовий час, однак, як зазначено вище, п.58 Дисциплінарного статуту охоплює вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, а також прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння.
Сам позивач визнав про те, що вживав алкогольні напої за добу до чергування. На думку суду, зазначення у наказі лише про вживання алкогольних напоїв у службовий час жодним чином не знівельовує вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Колегія суддів враховує, що відповідач в установленому законом порядку зафіксував факт перебування позивача на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, займана позивачем в органах цивільного захисту України посада водія покладає на нього особливу відповідальність та вимагає значний рівень концентрації уваги та швидкості реакції, зниження яких можуть створити загрозу життю не тільки самого позивача, а й особового складу 16 ДПРЧ смт. Міжгір'я.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що суд першої інстанції не зазначив, яку саме кількість алкоголю в крові слід вважати достатньою для визначення стану алкогольного сп'яніння та чому саме рівень алкоголю в крові у розмірі 0,43 % (проміле) є достатнім в даній ситуації для характеристики стану позивача як стан алкогольного сп'яніння, оскільки чинним законодавством не передбачено права працювати з алкоголем у крові.
Щодо доводів скаржника про те, що у відповідача відсутнє рішення на проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень розділу V Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 лютого 2022 №116 (далі - Порядок №116), перевірка організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб - комплекс заходів, що здійснюється структурним підрозділом апарату ДСНС за напрямком реагування, органами та підрозділами ДСНС, з метою визначення ступеня готовності органів та підрозділів до дій за призначенням, рівня підготовленості особового складу та стану усунення виявлених недоліків під час попередніх перевірок.
Згідно п. 3 Порядку №116 перевірки здійснюють посадові особи відповідно до Припису на перевірку, зразок якого наведено в додатку 13 до цього Порядку, та переліку питань, що підлягають перевірці, зазначених у приписі.
Нормами п. 5 Порядку №116 визначено, що право підпису припису на перевірку має Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, його перший заступник та заступник, на якого відповідно до розподілу обов'язків покладено координацію реагування на НС. Припис на перевірку підпорядкованих підрозділів територіального органу ДСНС підписує начальник цього органу або його заступник з реагування на НС.
Матеріалами справи підтверджено, що оперативна перевірка організації внутрішньої та караульної служби 16 ДПРЧ (смт. Міжгір'я) 25 грудня 2023 була проведена на підставі припису на перевірку, підписаного заступником начальника ГУ з реагування на надзвичайні ситуації, тобто уповноваженою особою.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що нормами законодавства не передбачена необхідність прийняття будь-якого іншого рішення, окрім припису.
Відсутність в приписі переліку питань, що підлягали перевірці, з урахуванням заявленої в Порядку №116 мети перевірки організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, на думку суду, не є суттєвим порушенням, що може нівелювати результати такої перевірки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки перевіркою встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Пронін проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №260/649/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Т. В. Онишкевич
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 06.09.2024.