10 вересня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 759/6453/22
номер провадження 22-ц/824/12398/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року /суддя Журибеда О.М./
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У червні 2022 року позивач ОСОБА_3 , через свого представника ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в якому просить: - стягнути на користь ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10558, 59 грн., моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн., витрати на оцінку майна 3500, 00 грн. та судові витрати.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10558 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 58 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) 00 коп., витрати на оцінку майна в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп./т. 2 а.с. 56-62/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2
звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що факт нанесення майнової шкоди відсутній і ґрунтується тільки на припущеннях. Наголошувала, що рішення судом першої інстанції прийнято виключно на викладеній інформації у довідці Начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві про результати розгляду заяви гр. ОСОБА_6 . Вказана подія не внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань у зв'язку з відсутністю обставин та фактичних даних, які б свідчили про наявність в даній події ознак кримінального правопорушення. Святошинським УП ГУНП у м. Києві не встановлено та не підтверджено факту нанесення майнової шкоди. Саме зі слів Заявника ОСОБА_6 вбачається, що «.....було опитано заявника ОСОБА_6 , який повідомив, що на момент приїзду наряду патрульної поліції гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 мають конфлікт із заявником, визнали свою провину і у подальшому заявник звертатиметься до суду для відшкодування завданих його збитків. Відповідачі допитані не були, вини своєї не визнавали, ніякі документи не підписували. Отже, факт нанесення майнової шкоди відсутній і ґрунтується тільки на припущеннях. Щодо стягнення моральної шкоди також вказувала, що моральні страждання і який взаємозв'язок між пошкодженнями автомобіля, характером пошкоджень, часом на ремонтні роботи і неможливістю та нагальною потребою пересування, не доведено. Коли саме виникли ці пошкодження, ким вони нанесені інформації не надано, документально належним чином не підтверджено. У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталась.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту на трансопртний засіб серії НОМЕР_1 , власником транспортного засобу «Тойота AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_3 (том 1 а.с. 52).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_6 .
З довідки Начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві про результати розгляду заяви ОСОБА_6 вбачається, що під час здійснення перевірки матеріалу було встановлено, що ОСОБА_6 припаркував автомобіль «Тойота AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 біля свого будинку за адресою проживання. 11.05.2022 року близько 18 год. 30 хв. виявив, що склоочисник на лобовому склі зламано, лако-фарбоване покриття з лівої сторони автомобіля, а саме біля фари, двері та крило автомобіля. Під час відпрацювання матеріалу було опитано заявника, який повідомив, що на момент приїзду наряду патрульної поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 та мають конфлікт із заявником, визнали свою провину і у подальшому заявник звертатиметься до суду для відшкодування завданих йому збитків, а до поліції звернувся з метою фіксації. У зв'язку з відсутністю обставин та фактичних даних, які б свідчили про наявність в даній події ознак кримінального правопорушення, вказана подія не внесена до ЄРДР (том 1 а.с. 5).
Відповідно до рахунку ТОВ «Віді Автострада» №ВдиС-0014850 від 17.05.2022 року, впртість ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 27260, 90 грн. в т.ч. ПДВ (том 1 а.с. 46).
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №31091 від 02.06.2022 року, вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу після аварійного пошкодження КТЗ «Тойота AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 станом на 02.06.2022 року складає 10558, 59 грн. (том 1 а.с. 10-45).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 1166 ЦК України про те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дію і негативними наслідками.
З досліджених доказів встановлено, що у зв'язку з протиправною поведінкою саме ОСОБА_1 щодо пошкодження автомобіля Тойота AYGO д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу, їй завдано збитки у вигляді пошкодження вказаного автомобіля.
Враховуючи те, що згідно чинного законодавства відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 10558, 59 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Також судом першої інстанції вірно стягнуто з ОСОБА_1 витрати за проведення оцінки майна у розмірі 3500, 00 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо обґрунтування рішення суду припущеннями, апеляційним судом відхиляються, оскільки інформація, викладена у довідці про результати розгляду заяви ОСОБА_6 , викладена працівником поліції, апелянтом не спростована.
В суді першої інстанції опитано свідка ОСОБА_7 - сусідку сторін, яка пояснила, що вона була свідком того, як відповідачі ходили біля машини позивача, згодом почула який звук та після цього спрацювала сигналізація. /т. 1 а.с. 96/
Апеляційний суд вказує на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Отже, з урахуванням матеріалів справи, на противагу яким апелянт лише вказує на недоведеність вини, враховуючи більшу вірогідність наданих доказів, судом першої інстанції зроблено вірні висновки щодо покладення вини на ОСОБА_1 .
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції також вірно враховано положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст. ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Вказані підстави відшкодування моральної шкоди частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Так, вина та неправомірність дій заподіювача шкоди підтверджена, спричинення моральної шкоди встановлено та наявність причинного зв'язку між ними.
Враховуючи обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 10000,00 грн., є завищеним. Так, розмір відшкодування має бути співмірним з нанесеною моральною шкодою. Крім того, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
З огляду на вказане вище, ОСОБА_3 було завдано моральну шкоду на суму 5000,00 грн., яка полягає у душевних переживаннях та стражданнях; порушенні нормального життєвого ритму позивача. Даний розмір моральної шкоди буде відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.
Доводи апеляційної скарги щодо розміру моральної шкоди, окрім недоведеності вини, відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: