10 вересня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 759/19237/23
номер провадження 22-ц/824/11325/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року /суддя Петренко Н.О./
у справі за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
У жовтні 2023 р. представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість по платі за послуги утримання будинку і споруд та прибудинкову територію за період з 01.07.2018 р. по 01.09.2023 р. у сумі 25 028, 38 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» заборгованість по платі за послуги утримання будинку і споруд та прибудинкової територій за період з 01.07.2018 р. по 01.09.2023 р. у сумі 25 028, 23 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., а всього 27 712, 38 грн. /а.с. 98/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог, а у випадку встановлення їх обґрунтованості, застосувати строки позовної давності.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано доводи його відзиву в яких вказано, що позивач неналежним чином виконує обов'язки з утримання будинку та надання послуг. Зокрема, це стосується неякісного прибирання під'їздів та прибудинкової території, заварювання сміттєпроводу, не усунення паркування на зеленій зоні, протіканні каналізації, підтоплення підвалу та інші. Водночас, позивач ухиляється від складання актів за неякісні або ненадані послуги. Не надано також позивачем і обґрунтування встановленого тарифу, принципу його формування. Просив дослідити доводи відзиву, поданого до суду першої інстанції. Також вказував на те, що судом першої інстанції не застосовано позовної давності до заявлених вимог понад такі строки.
Директор комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду міста Києва» О. Козюберда звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що в розумінні статті 5 вказаного Закону України, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території не є комунальною послугою, а отже, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» не є виконавцем жодної комунальної послуги. Разом з тим, на адресу підприємства жодних скарг від апелянта щодо наданих або наданих не в повному обсязі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не надходило. Порядок оформлення претензій споживачів житлово-комунальних послуг визначено статтею 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Апелянт стосовно складання актів-претензій щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на адресу підприємства не звертався. Також вказувала, що зазначений апелянтом відзив був поданий без дотримання вимог, щодо форми та змісту, встановлених до заяв по суті справи нормами процесуального законодавства, а саме частини першої статті 9 Цивільного процесуального кодексу України, якою визначено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Крім того, у відзиві використані образливі висловлювання та застосовано особисті оціночні судження, які містили образливу та принижуючу гідність працівників підприємства, а отже відзив не може братись судом до уваги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 не належним чином сплачує комунальні послуги, сума боргу відповідача перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» за період з 01.07.2018 року по 01.09.2023 року становить 25 028, 38 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» про те, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має гарантуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до розрахунку, сума боргу відповідача перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» за період з 01.07.2018 року по 01.09.2023 року становить 25 028, 38 грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог позивача.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, у зв'язку з несвоєчасною оплатою комунальних послуг, позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги які підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, щодо застосування строку позовної давності, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що така заява в суді першої інстанції відповідачем не подавалась.
ОСОБА_1 брав участь у розгляду справи, мав можливість звернутись із заявою про застосування строків позовної давності, матеріали справи такої заяви не містять.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апелянтом причин, що об'єктивно не залежали від нього, для подання заяви про застосування строку позовної давності до суду апеляційної інстанції, не вказано, у зв'язку з чим відсутні підстави для врахування вказаних доводів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги щодо дослідження та врахування відзиву, поданого до суду першої інстанції - доказів не надання або надання не якісних послуг, апеляційним судом відхиляються, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів звернення до надавача послуг задля фіксації обставин надання послуг.
Фактично, відзив містить вимоги, ОСОБА_1 не є позивачем у справі, фіксація подій, долучена апелянтом, має односторонній характер, доказів отриманих претензій не долучено.
Порядок оформлення претензій споживачів житлово-комунальних послуг визначено статтею 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Отже, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не безпідставно не оплачує комунальні послуги, матеріали справи не містять.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: