Справа № 757/12749/24-п Головуючий у 1 інстанції: Білоцерківець О.А. Провадження № 33/824/4290/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
10 вересня 2024 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Белінгіо Валерії Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «Альянс Енерго Трейд», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, 31 липня 2024 року захисник ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, а також порушила питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначила, що розгляд справи здійснювався за відсутностіОСОБА_1 та його захисника. Копію оскаржуваної постанови суду вона отримала лише 24 липня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його захисник не були присутнім в судовому засіданні 12 червня 2024 року. Копію постанови Печерського районного суду м.Києва від 12 червня 2024 року захисник ОСОБА_1. отримала 24 липня 2024 року (а.с. 54).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що визначені захисником ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року є поважними і строк підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1. просить змінити мотивувальну частину постанови суду першої інстанції, виключивши з її змісту висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 . Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що згідно розділу 3 «Результат перевірки з питань своєчасності подання документації з трансферного ціноутворення» акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» з питань дотримання вимог п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України щодо своєчасності подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції здійснені за період з 2019-2021 року, граничний термін для надання відповіді платником податків припав на 21.07.2023 року. Відповідно, якщо вказане вище припущенняє вірним і у діях директора ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» ОСОБА_1 дійсно наявний склад адміністративного правопорушення, то притягнення його до адміністративної відповідальності було можливе не пізніше 22.10.2023 року.Закриття провадження відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП виключає можливість здійснення легальної процедури адміністративного провадження. А тому строк, протягом якого було можливе встановлення винуватості ОСОБА_1 , закінчився 22.10.2023 року.Після цієї дати Закон унеможливлює встановлення вини ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності та забороняє здійснення процедури адміністративного провадження, оскільки покладає обов'язок на органи, посадових осіб та суд, які уповноважені розглядати цю справу, не відкривати провадження, а відкрите провадження - закрити. Встановивши наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції у оскаржуваній постанові порушив презумпцію невинуватості.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №001768/6/Ж12/33-00-23-01 від 05 березня 2024 рокувстановлено, що 05 березня 2024 року у АДРЕСА_1 документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Альянс Енерго Трейд» встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи директором ТОВ «Альянс ЕнергоТрейд», порушив вимоги п. п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подав документацію з трансфертного ціноутворення, яка повинна містити копію аудиторського висновку згідно акта перевірки від 05 березня 2024 року №84/33-00-23-01/38489035, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додано копію акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» з питань дотримання вимог п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України щодо своєчасності подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції здійснені за період з 2019-2021 рокувід 05 березня 2024 року №84/33-00-23-01/38489035, відповідно до якого було встановлено порушення п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України, а саме, несвоєчасне подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції здійснені за період 2019-2021 року, в тому числі і аудиторського висновку (а.с. 3-9).
Відповідно до додатку до вказаного акту зазначено, що згідно установленого у вимозі строку граничний термін подання документації з трансферного ціноутворення припав на 21 липня 2023 року, водночас частина відповідної документації була подана з пропуском установленого строку, зокрема, 25 липня 2023 року, 23 серпня 2023 року та 21 грудня 2023 року (а.с. 10-11).
Вказані обставини також підтверджуються і копіями листів ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД», що були додані до письмових пояснень ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та наявності підстав для закриття провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків.
Апеляційний суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на положеннях КУпАП посилання захисника ОСОБА_1. на те, що суд першої інстанції не мав права здійснювати процедуру адміністративного провадження та встановлювати вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов : про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні Закону.
З точки зору сутнісного підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі.
У апеляційного суду відсутні підстави вважати, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції не порушено презумпцію невинуватості.
При цьому, оскаржуючи постанову суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1. не навів конкретних доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_1. просив лише змінити мотивувальну частину постанови суду першої інстанції, виключивши з її змісту висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1. підлягає залишенню без задоволення, а постанова Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Белінгіо Валерії Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Белінгіо Валерії Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.