Справа № 620/5519/24
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Конченко Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, суддя Баргаміна Н.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у не зарахуванні з часу призначення та перерахунку пенсії до страхового стажу всіх періодів роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС з 05.12.2001 по 31.12.2023 у Медико-санітарній частині № 16 м. Чорнобиля з коефіцієнтом кратності 1.5, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та у невірному розрахунку загального страхового стажу відповідно до відомостей моєї трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.2000, і невірному обрахунку понаднормативного стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з послідуючою виплатою недоплачених сум пенсії, та зарахувати до страхового стажу позивача з часу призначення пенсії у полуторному розмірі всі періоди роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС з 05.12.2001 по 02.12.2021 (час призначення пенсії), як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зарахувати до понаднормативного стажу весь стаж, що перевищує мінімально встановлений поріг у 15 років, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію, зарахувавши до страхового стажу, з часу останнього перерахунку пенсії (01.03.2024), у полуторному розмірі всі періоди роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС з 05.12.2001 по 31.12.2023, що станом на 31.12.2023 з коефіцієнтом 1.5, становить не менш ніж 28 років 06 місяців 09 днів, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; із зарахуванням до загального страхового стажу всіх періодів роботи відповідно до записів моєї трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.2000, що станом на 31.12.2023 у календарному обчисленні становлять не менш ніж 29 років 02 місяці 07 днів, та із зарахуванням до розміру понаднормативного стажу всього стажу, що перевищує мінімально встановлений поріг у 15 років, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 розгляд справи проведено за парвилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити з 19.04.2023 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 750,17 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.
ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу та просила змінити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та зобовязати Головне управління ПФУ в м Києві з часу призначення пенсії, а Головне управління ПФУ в Чернігівській області з часу останнього перерахунку пенсії 01.03.2024 здійснити зарахування до розміру понаднормативного стажу всього стажу, що перевищує мінімально встановлений поріг у 15 років, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з послідуючою виплатою недоплачених сум пенсії.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановоленно наступні обставини.
Згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 по справі № 620/3299/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 27.01.2022 №254150018396 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити ОСОБА_1 з 02 грудня 2021 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням його застосування відповідно до рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1-р/2020, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 44-49).
На підставі зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві з 02.12.2021 позивачу було призначено пенсію за віком за Списком № 1.
Окрім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.03.2024 проведено позивачу масовий перерахунок пенсії у зв'язку з індексацією заробітку, розрахунок стажу проведено до 31.12.2023.
Згідно розрахунку пенсії та форми РС-право позивачу станом на 01.03.2024 до страхового стажу зараховано 47 років 7 місяців 23 дні, до стажу роботи по Списку № 1 зараховано періоди з 05.12.2001 по 14.12.2005, з 24.09.2008 по 31.08.2011, з 02.09.2011 по 07.07.2013 та з 12.07.2013 по 30.09.2023 в кратності 1 (а.с. 40).
Не погоджуючись з розміром загального страхового стажу, з тим, що періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС позивачу не зараховані в полуторному розмірі, а також невірному обрахунку понаднормативного стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку праваовідносинам, що виникли по справі, колегя суддів зазначає наступне.
За змістом пункту 2 Розділу XV Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третьої статті 24 Закону №1058-ІV).
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі-Порядок № 637) у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 250, від 30.06.1998 № 982, від 07.02.2000 № 223, від 29.01.2003 № 137, від 27.04.2006 № 571, від 10.09.2008 № 831 (з наступними змінами) було встановлено, зокрема, що особам, які і постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36).
У подальшому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173 Список №1 доповнено позицією 22.1-1 г, якою передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, зайнятих повних робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджений Міністерством надзвичайних ситуацій за погодженням з Міністерством праці та Міністерством охорони здоров'я.
На виконання вказаної постанови наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 № 576 затверджено Перелік № 576.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» передбачено, що у період з 01.01.2009 по 01.01.2012 особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи зараховується до стажу роботи і вислуги років в полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1).
Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 входить до Переліку № 576, та яка згідно матеріалів справи була перейменована спочатку на Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 МОЗ України», а потім на Державний заклад «Центр спеціалізованої допомоги зони відчуження МОЗ України».
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі-Порядок №383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження страхового стажу роботи позивачем надано суду: трудову книжку серії АА від 01.08.2000, згідно якої позивач працювала з 01.08.2000 по 01.08.2001 в Чернігівській міській лікарні № 2, з 15.08.2001 по 30.11.2001 в Чернігівській обласній станції переливання крові, з 05.12.2001 працює в Спеціалізованій медико-санітарній частині № 16 (а.с. 17-21), та яка згідно матеріалів справи була перейменована спочатку на Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 МОЗ України», а потім на Державний заклад «Центр спеціалізованої допомоги зони відчуження МОЗ України».
Дипломом спеціаліста підтверджено період навчання позивача з 01.09.1994 по 23.06.2000 (а.с. 35-39, 40).
Таким чином, страховий стаж позивача на момент призначення пенсії (02.12.2021) складав 27 років 1 місяць 7 днів, а станом на 31.12.2023 складає 29 років 02 місяці 07 днів.
Разом з тим, як в становлено судом, до стажу роботи позивача органами Пенсійного фонду протиправно станом на 31.12.2023 зараховано лише 28 років 7 місяців 23 дні.
Щодо пільгового стажу роботи за списком № 1, то позивачем надано довідки № 3 від 13.01.2022 про роботу за Списком № 1 в зоні безпеки ЧАЕС з 05.12.2001 по 14.12.2005 та з 24.09.2008 по 31.12.2021 та роботу в зоні відчуження за списком № 1 з 01.01.2010 по 31.12.2021, в відпустці без збереження заробітної плати перебувала з 01.09.2011, з 08.07.2013 по 11.07.2013 (а.с. 22, 23).
Згідно вказаних довідок на момент призначення позивачу пенсії (02.12.2021), останнім було підтверджено пільговий стаж з 05.12.2001 по 14.12.2005, з 24.09.2008 по 31.08.2011, з 02.09.2011 по 07.07.2013 та з 12.07.2013 по 01.12.2021, який складав 17 років 2 місяці 13 днів.
Окрім того, позивачем надано довідки № 1 від 17.01.2024 про роботу за Списком № 1 в зоні безпеки ЧАЕС з 01.01.2022 по 31.12.2023 та роботу в зоні відчуження за списком № 1 з 01.01.2022 по 31.12.2023 (а.с. 24-25).
Тобто, станом на 31.12.2023 позивачем підтверджено пільговий стаж 19 років 3 місяці 13 днів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за списком №1, який підлягає зарахуванню у полуторному розмірі, а тому на момент призначення позивачу пенсії (02.12.2021) пільговий стаж у полуторному розмірі складав 25 років 9 місяців 19 днів, а станом на 31.12.2023 позивачем підтверджено пільговий стаж у полуторному розмірі - 28 років 11 місяців 4 дні.
Правова позиція у подібній справі була викладена Верховним Судом у постанові від 06.12.2023 у справі № 320/606/19.
Окрім того, відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що позивач має право на додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
Враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, зважаючи на не зазначення відповідачами жодних підстав щодо того, що періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС позивачу не зараховані в полуторному розмірі, а також невірному обрахунку загального та понаднормативного стажу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві під час призначення позивачу пенсії з 02.12.2021 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області під час проведення перерахунку пенсії з 01.03.2024 щодо невірного розрахунку загального страхового стажу позивача, не зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1, періодів роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 05.12.2001 по 14.12.2005, з 24.09.2008 по 31.08.2011, з 02.09.2011 по 07.07.2013 та з 12.07.2013 по 01.12.2021 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі та невірному обрахунку понаднормативного стажу; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 02.12.2021 з урахуванням загального страхового стажу на момент призначення пенсії 27 років 1 місяць 7 днів, з зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1, періодів роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 05.12.2001 по 14.12.2005, з 24.09.2008 по 31.08.2011, з 02.09.2011 по 07.07.2013 та з 12.07.2013 по 01.12.2021 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі з додатковим зарахуванням до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2024 з урахуванням загального страхового стажу станом на 31.12.2023 29 років 02 місяці 07 днів, з зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1, періодів роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 05.12.2001 по 14.12.2005, з 24.09.2008 по 31.08.2011, з 02.09.2011 по 07.07.2013 та з 12.07.2013 по 31.12.2023 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі з додатковим зарахуванням до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, обраний судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 Положення № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Підпунктом 2 пункту 10 Положення №280 правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України.
На виконання вимог частини першої статті 44 Закону № 1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок № 22-1.
У подальшому, постановою правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16 грудня 2020 року до Порядку №22-1 внесено зміни (вказані зміни набрали чинності 30 березня 2021 року).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно із пунктом 4.1. Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до змін, внесених Постановою правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16 грудня 2020 року, абзац 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 викладено у такій редакції «після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу».
У той же час, відповідно до вказаних змін, абзац 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 викладено у такій редакції «рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи».
Згідно із абзацом 3 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
У той же час, з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо призначення та перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Отже, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено Порядком №22-1, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управління ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком.
Пенсія позивачці була призначена Головним управління ПФУ в м. Києві, про що останнє зазначило в поданій апеляційній скарзі.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням загального трудового стажу на момент призначення має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в м. Києві, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції в цій частині є правильним, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Аналогічна правова позивачція у подібній справі була викладена Верховним Судом постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Ключовим питанням, яке зазначає скаржник в апеляційній скарзі, є право на отримання надбавки за понаднормативний стаж, що перевищує мінімально встановлений поріг у 15 років відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Колегія суддів звертає увагу, що спірні відносини виникли у березні 2024 року, оскільки з позовом до суду позивачка звернулась 16.04.2024.
На цей час Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ було внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.
Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII позивач не мав, питання щодо її призначення повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання заяви встановленої форми щодо зарахування до страхового стажу у полуторному розмірі всі періоди роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС по час призначення пенсії як роботу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільговій умові затверджених Постановою КМ України №136 від 06.01.2003, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як зазначило Головне управління ПФУ в м. Києві у своєму відзиві від 02.05.2024 (а.с.59) позивачка ОСОБА_1 не зверталась до пенсійного органу із заявою встановленої форми щодо зарахування до страхового стажу у полуторному розмірі всі періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС як роботу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільговій умові затверджених Постановою КМ України №136 від 06.01.2003, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачка звернулась до пенсійного орган із заявою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про призначення пенсії за віком.
На підставі ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII з урахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
Правова позиція у подібній справі була викладена Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2023 року по справі № 300/2091/21.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.