Справа №760/28653/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4112/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
05 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12023100090002956 від 18.10.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кемерово, Російської Федерації, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м. Києві, раніше судимого:
1) 21.05.1997р. Краматорським міськсудом Донецької області за ч. 3 ст. 117 КК України (в редакції кодексу 1960 року) до 6 років позбавлення волі. 31.03.2003 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання;
2) 14.07.2005 року Дружківським міськсудом Донецької області за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
3) 20.02.2006 року Краматорським міськсудом Донецької області за ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
4) 10.06.2011 року Орджонікідзевським райсудом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
5) 09.09.2022 року Приморським райсудом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6 ,
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_9 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2022 року та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 (трьох) місяців.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду 24.02.2022р. законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого було продовжено у подальшому Указами Президента України від 14.03.2022р. за № 133/2022, 21.04.2022р. за № 259/2022, 17.05.2022р. за № 341/2022, 12.08.2022р. за № 573/2022, 07.11.2022р. за № 757/2022, 06.02.2023р. за № 58/2023, 01.05.2023р. № 254/2023, 26.07.2023р. № 451/2023 до 16.11.2023р.
ОСОБА_6 , в період запровадженого на території України воєнного стану, будучи раніше судимим, за ст.ст. 185, 186 КК України на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та перебуваючи на іспитовому строку, повторно вчинив умисний злочин, за наступних обставин.
Так, 17.10.2023р. приблизно о 13.30год., ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні магазину « Гастроном », розташованого по вул. Уманській, 31/2, що в м. Києві , з полиці магазину, розташованої поруч з вітриною повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Meizu», моделі «Cappu C687», сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6062/23 від 28.11.2023 року становить 2300 грн.
Після чого, ОСОБА_6 , утримуючи при собі викрадене майно з місця скоєного злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 2300 грн.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на суворість призначеного покарання, просить застосувати до нього ст. 69 КК України та пом'якшити покарання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений вказує, що суд не взяв до уваги стан його здоров'я, те, що він являється людиною з тяжкими хворобами. Також вказує, що він позитивно характеризується за місцем проживання, має неповнолітню дитину на утриманні та повністю допомагав досудовому розслідуванню та судовому слідству.
05 вересня 2024 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про застосування до нього ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким крадіжки на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 3028 гривень, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Заслухавши на початку апеляційного розгляду справи доводи заявленого обвинуваченим клопотання про існування підстав для скасування вироку суду та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_11 на підставі пункту 4-1 частини 1 ст. 284 КПК України, яке повністю було підтримане захисником, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення такого клопотання з відповідними наслідками у виді скасування вироку та закриття кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється, згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вирок суду оскаржений обвинуваченим, і в апеляційній скарзі ставилось питання виключно про призначення більш м'якого покарання, однак у зв'язку з заявленим на початку апеляційного розгляду обвинуваченим клопотання про скасування вироку та закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке підтримане всіма учасниками кримінального провадження, у зв'язку з чим жоден з учасників не наполягав на розгляді поданої апеляційної скарги, то, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не вдаючись в оцінку доводів апеляційної скарги, вирішує заявлене обвинуваченим клопотання та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями частини 1статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_6 вчинив 17 жовтня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 грн.
Ураховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2023 році, становить 2684 грн.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що діями ОСОБА_6 заподіяв матеріальну шкоду потерпілій в розмірі 2300 грн.
А відтак, оскільки, вартість таємно викраденого ОСОБА_6 майна становила 2300 грн., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність - 2684 грн., то вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення на даний час не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню, вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01.04.2024 скасуванню, а кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - закриттю, на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 284, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01.04.2024 у кримінальному провадженні № 12023100090002956 від 18.10.2023 щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст. 185 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження № 12023100090002956 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Скасувати обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити останнього з під варти.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4