28 серпня 2024 року
справа № 761/42076/21
провадження № 22-ц/824/6428/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Бобко К.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова Марина Євгенівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» - Тарана Владислава Анатолійовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, постановлене під головуванням судді Фролової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова Марина Євгенівна про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила суд припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 44353666, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу): 60810757 від 07.10.2021 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із закриттям відповідного розділу (реєстру), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою Мариною Євгенівною 07.10.2021 року за індексним номером 60810757, а саме про державну реєстрацію права власності, на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», код ЄДРПОУ 38489695, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 44353666), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2473786980000; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір.
Позов обґрунтовано тим, що 07 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , як позичальником був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11295088000, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 , як позичальнику, кредит у розмірі 200 000,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 1 010 000,00 гривень, із датою повернення Кредиту - 08 лютого 2038 року.
Також 07 лютого 2008 року між Банком та Позивачкою укладено Договір іпотеки №76643, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 590. Відповідно до пункту 1.1. Договору іпотеки, Позивачка, як іпотекодавець, передала в іпотеку Банку, як іпотекодержателю, наступне нерухоме майно: Житлова нерухомість (введена в експлуатацію та зареєстрована в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна як окремий виділений в натурі об'єкт права власності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 18.11.2021 року представник позивача отримала з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Інформаційну довідку від 18.11.2021 року за №285586064, з якої вбачається, що 07.10.2021 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60810757 від 07.10.2021 року про реєстрацію за Відповідачем права власності на Квартиру (номер запису про право власності 44353666), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2473786980000, підставі для державної реєстрації: договір іпотеки, 76643, серія та номер 590, виданий 07.02.2008, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Л.М (копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2021 року за №285586064 додаю до цього позову).
При цьому, з цієї Інформаційної довідки від 18.11.2021 року за №285586064 вбачається, що право власності на Квартиру зареєстровано за Відповідачем 05.10.2021 року 10:42:36, а в розділі Інформаційної довідки - Підстава внесення запису зазначена наступна інформація: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер:60810757 від 07.10.2021 09:00:18, приватний нотаріус Єгорова Марина Євгеніївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Позивачка вважає вказані дії протиправними, у зв'язку з чим, звернулася до суду з вказаним позовом та заявою про забезпечення позову.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова Марина Євгенівна про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності - задоволено у повному обсязі.
Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», код ЄДРПОУ 38489695, на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 44353666, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу): 60810757 від 07.10.2021 року.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із закриттям відповідного розділу (реєстру), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою Мариною Євгенівною 07.10.2021 року за індексним номером 60810757, а саме про державну реєстрацію права власності, на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», код ЄДРПОУ 38489695, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 44353666), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2473786980000.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 270 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Вимоги обґрунтовані тим, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в п. 4.1.1 договору іпотеки сторони обумовили право іпотекодержателя звернення стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про вирішення позасудового порядку врегулювання спору. Іпотечний договір є чинним та в судовому порядку не оскаржувався.
Боржником не заперечується факт наявності простроченої заборгованості. Також вказує про направлення боржнику повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та вимоги про порушень умов кредитного договору. Зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось в позасудовому порядку, а договір іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Посилається на те, що відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та зазначені апелянтом підстави для поновлення не є поважними. Вказує, що квартира була частково придбана за особисті кошти. Зазначає, що квартира є єдиним житлом позивача та її дітей. Банк та позивач дійшли згоди, що право власності на предмет іпотеки виникає у банка лише на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, який між сторонами укладено не було. Законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин не передбачало передачу права власності на іпотечне майно від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі застереження в Договорі іпотеки. Також апелянт зазначає, що відповідач, у порушення ст. 37 Закону України «Про іпотеку», не замовив проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінку предмета іпотеки. Непроведення огляду об'єкту впливає на правильність визначення ринкової вартості майна та є істотним порушенням законодавства.
Крім того, позивач не отримувала від відповідача письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов договору іпотеки.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що майно було придбано позивачем частково за кредитні кошти та відповідачем не було дотримано вимог п. 5.2.1 Договору іпотеки, а саме не укладено окремого договору.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 7 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 як позичальником укладено Договір про надання споживчого кредиту №11295088000, за умовами якого Банк надав Позивачці, як позичальнику, кредит у розмірі 200 000,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 1 010 000,00 гривень, із датою повернення Кредиту - 08 лютого 2038 року.
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору виконання зобов'язань, як позичальника за Кредитним договором, забезпечувалось наступним чином:
- З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника Банком приймається:
- застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення) а саме:
1) однокімнатна квартира, загальною площею 42,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та є власністю ОСОБА_1 , код за ДРФО НОМЕР_1 .
У цей же день, 07 лютого 2008 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за реєстровим №587 (надалі - Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого Позивачка купила квартиру під номером АДРЕСА_1 (надалі - Квартира).
Відповідно до пункту 2 Договору купівлі-продажу, продаж Квартири вчинено за 1 060 500, 00 гривень, що еквівалентно 210 000,00 доларів США.
Позивачка вказує, що квартиру придбала частково за кредитні кошти.
З 08 вересня 2008 року місце проживання позивачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА від 06.12.2019 року за №11181842.
Окрім позивачки, в Квартирі зареєстровані та проживають двоє її дітей:
- малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА від 08.07.2017 року за №5793/50;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 .
Також 07 лютого 2008 року між Банком та Позивачкою укладено Договір іпотеки №76643, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. та зареєстрований в реєстрі за реєстровим №590 .
Відповідно до пункту 1.1. Договору іпотеки, Позивачка, як іпотекодавець, передала в іпотеку Банку, як іпотекодержателю, наступне нерухоме майно: Житлова нерухомість (введена в експлуатацію та зареєстрована в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна як окремий виділений в натурі об'єкт права власності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку» та у зв'язку із тим, що іпотекою забезпечується повернення кредиту наданого Банком, як іпотекодержателем, для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, цей договір іпотеки укладається одночасно з укладенням договору купівлі-продажу предмета іпотеки.
Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 07 лютого 2008 року Івановою Л.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07 лютого 2008 року, про що приватним нотаріусом Івановою Л.М. буде надано відповідний витяг від 07 лютого 2008 року, і не має жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів на підставі яких Іпотекодержатель набув право власності на Предмет іпотеки. Предмет іпотеки складається з одної жилої кімнати. Загальна площа Предмета іпотеки становить 42,6 кв.м.
Пунктом 4.1. Договору іпотеки встановлено, що Банк, як іпотекодержатель має право звернення стягнення на Предмет іпотеки:
4.1.1. У разі порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором;
4.2.1. У разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати Предмета іпотеки;
4.1.3. В інших випадках відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до пункту 4.2. Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі:
4.2.1. Рішення суду;
4.2.2 Виконавчого напису нотаріуса;
4.2.3. Позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку»;
4.2.4 З інших, передбачених законодавством України, підстав.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (колишній - АКІБ «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ: 34047020), було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимог за Кредитним договором та за Договором іпотеки.
Відповідно до Договору № 2260/К про відступлення прав вимоги від 17 червня 2020 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» (Товариство), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. 17.06.2020 за реєстровим номером 686, Товариство набуло права вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки.
Державна реєстрація іпотеки підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 17.06.2020 (індексний номер Витягу: 212922467).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2021 року за №285586064, вбачається, що 07.10.2021 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60810757 від 07.10.2021 року про реєстрацію за Відповідачем права власності на Квартиру (номер запису про право власності 44353666), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2473786980000, підставі для державної реєстрації: договір іпотеки, 76643, серія та номер 590, виданий 07.02.2008, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Л.М (копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2021 року за №285586064 додаю до цього позову).
При цьому, з цієї Інформаційної довідки від 18.11.2021 року за №285586064 вбачається, що право власності на Квартиру зареєстровано за Відповідачем 05.10.2021 року 10:42:36, а в розділі Інформаційної довідки - Підстава внесення запису зазначена наступна інформація: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер: 60810757 від 07.10.2021 09:00:18, приватний нотаріус Єгорова Марина Євгеніївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека, як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.ст. 1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 посилалась на те, що між сторонами окремого договору, як передбачено п. 5.2.1 Договору іпотеки, укладено не було.
Водночас, умовами договору іпотеки передбачено розділ 5 «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17 (провадження № 14-486цс18), на яку вказувала заявник, суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Отже, договір іпотеки містить застереження, яке передбачало право банку задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у спосіб, встановлений статтею 37 Закону «Про іпотеку», а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя не є необхідним.
Щодо тверджень позивача про неотримання письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання слід зазначити наступне.
У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов'язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов'язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
В матеріалах справи наявні копії вимог, направлені ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 , а також на адресу: АДРЕСА_4 (а.с. 152-157).
Відповідачем доведено належне надсилання вимоги на адресу ОСОБА_1 , а тому доводи позивача про не направлення вимоги та неотримання її останньою судом не приймається.
Також при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 посилалась на, те що непроведення огляду (необстеження) суб'єктом оціночної діяльності є істотним порушенням, а тому оцінка ринкової вартості нерухомого майна є недійсною.
Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц акцентувала на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.
При цьому непогодження оцінки предмета іпотеки з власником майна,
не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності, оскільки основною підставою для скасування такого рішення є відсутність такої оцінки.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року в справі № 522/18222/19.
В матеріалах справи наявна копія звіту про оцінку майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 від 12.09.2021 року.
Зазначена оцінка була чинною на момент переходу права власності та не спростована в подальшому позивачем, а тому підстави для скасування рішення про державну реєстрації права власності відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» - Тарана Владислава Анатолійовича задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року скасувати, постановити нове, яким в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді