П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15233/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Осіпова Ю.В. та Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Приватного підприємства "БОЙЛЄРОН" про ухвалення додаткового рішення,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 задоволено повністю адміністративний позов ПП "БОЙЛЄРОН" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 року №5788/15-32-04-10-17 в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №19 від 06.09.2022 в загальному розмірі 43986,69 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 - без змін.
03.07.2024 ПП "БОЙЛЄРОН" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення та просило суд стягнути на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
08.07.2024 відповідач надіслав заперечення на заяву позивача, у якій, посилаючись на завищення розміру гонорару адвокату, просить його зменшити до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 2684 грн., у разі задоволення судом вимог позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи поданої заяви, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з положеннями статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2024 ПП "БОЙЛЄРОН" звернулося до апеляційного суду із заявою, у якій просило стягнути витрати на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн. (т. ІІ а.с.92-125).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ПП "БОЙЛЄРОН" надано наступні документи:
- додаткову угоду №6 від 04.11.2023 до договору про надання правової допомоги №1-2306/23 від 23.06.2023;
- акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 15.01.2024 до договору про надання правової допомоги №1-2306/23 від 23.06.2023;
- платіжну інструкцію №3386 від 06.11.2023.
Як вбачається із умов Додаткової угоди, адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист ПП "БОЙЛЄРОН" у суді апеляційної інстанції у справі із ГУ ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним та скасування ППР. Гонорар адвоката за надання послуг складає 3000 грн.
Про отримання послуг щодо юридичного супроводу спору на загальну вартість 3000 грн. свідчить акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 15.01.2024 та платіжна інструкція №3386 від 06.11.2023.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2023 адвокат Максименко Т.І. з однієї сторони, та ПП "БОЙЛЄРОН" уклали договір про надання правової допомоги №1-2306/23, згідно до умов якого Адвокат зобов'язується надавати правову допомогу Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (п. 1.1). Правова допомога надається в т.ч. у виді представництва у судах (п. п. 2.1, 2.2).
Пунктом 2.3 цього Договору обумовлено, що конкретні види правової допомоги, які Адвокат зобов'язується надати Клієнтові в рамках цього Договору, визначаються Сторонами в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною Договору.
Як вбачається із р. 5 Договору "Ціна та порядок оплати", Гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту (п. 5.1).
Розмір гонорару визначається Адвокатом після одержання від Клієнта замовлення на надання правової допомоги. На визначення розміру гонорару Адвоката впливають обсяг правової допомоги, необхідної для досягнення бажаного результату, строки її надання, ступінь важкості справи, завантаженість Адвоката (п. 5.2).
Сторони дійшли згоди, що загальний розмір гонорару, порядок та строки його сплати будуть визначені Сторонами в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною цього Договору. У разі збільшення обсягу правової допомоги, і якщо такі зміни вимагають від Адвоката додаткового часу, Сторони зобов'язуються переглянути розмір гонорару. При цьому розмір гонорару визначається Сторонами у додатковій угоді та може бути змінений тільки за погодженням Сторін (п. 5.3).
Адвокат мас право, окрім гонорару, стягувати з Клієнта кошти, необхідні для покриття витрат, пов'язаних з виконанням доручення, включаючи, але не виключно: оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати (в разі виїзду адвоката за межі м. Києва), оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів тощо (п. 5.5).
За результатами надання правової допомоги Адвокатом складається Акт, який підписується Сторонами. В Акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги. Акт надсилається Адвокатом Клієнту поштою та електронною поштою. Акт про надання правової допомоги вважається підписаним Клієнтом, якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту надсилання Акту Клієнту останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення на Акт (п. 5.6).
Всупереч наведених у Договір про надання правової допомоги №1-2306/23 від 23.06.2023 умов, у наданої до суду апеляційної інстанції додатковій угоді №6 від 04.11.2023, Сторонами не визначено конкретні види правової допомоги, які Адвокат надав Клієнтові в рамках Договору у суді апеляційної інстанції.
Також суду не надано замовлення Клієнта на надання правової допомоги, на підставі якого Адвокатом було визначено розмір гонорару. Не було надано і обсяг правової допомоги, необхідної для досягнення бажаного результату, строки її надання, ступінь важкості справи, завантаженість Адвоката, які також впливають на визначення розміру гонорару адвоката.
Наданий суду апеляційної інстанції акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 15.01.2024 також не містить обсяг наданої Адвокатом правової допомоги.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отож, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Ураховуючи, що надані позивачем додаткова угода №6 від 04.11.2023 до договору про надання правової допомоги №1-2306/23 від 23.06.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 15.01.2024 до договору про надання правової допомоги №1-2306/23 від 23.06.2023, складені всупереч наведеним у пунктах 2.3, 5.1-5.3, 5.5 та 5.6 Договору про надання правової допомоги №1-2306/23 від 23.06.2023, що унеможливлює встановити конкретні види правової допомог, отриманої під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, та відповідно унеможливлює встановлення реальності (їхньої дійсності та необхідності) адвокатських витрат, колегія суддів доходить висновку про недоведеність позивачем понесення ним витрат на правову допомогу.
Відтак, заява ПП "БОЙЛЄРОН" про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 139, 252, 256 КАС України, апеляційний суд,-
У задоволенні заяви Приватного підприємства "БОЙЛЄРОН" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя Ю.В.Осіпов
Суддя І.О.Турецька