10 вересня 2024 року Справа № 280/7/24
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.09.2023 № 923040812661 «Про відмову в перерахунку довічного грошового отримання судді у відставці ОСОБА_1 »; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої: за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, установленого на 01.01.2021 абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік»; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, установленого на 01.01.2022 абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік»; з 01.01.2023 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, установленого на 01.01.2023 абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік», і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, не заперечуючи наявність права позивача на перерахунок довічного грошового утримання, зауважив, що правовою підставою для такого перерахунку є саме відповідна довідка про розмір грошового забезпечення, яка не була подана до органу ПФУ.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.
За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Отже, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, від 28.11.2023 у справі № 640/16655/21.
Застосовуючи зазначений правовий висновок в контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначила, що відмовляючи позивачу в проведені перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з підстави неподання позивачем довідки про суддівську винагороду, відповідач діяв протиправно.
Разом з цим, вважаю такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, адже за приписами статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Цілком погоджуюся з висновком суду, що Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми, в той час як у Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, відповідні зміни не вносилися.
Разом з тим вважаю, що орган ПФУ, за наявності певних положень в Законах про Державний бюджет України на відповідний рік щодо розрахункової величини для визначення грошового забезпечення судді, не може давати оцінку таким законодавчим нормам самостійно.
Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.
Пунктом 2 розділу І названого Порядку встановлено, що заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Згідно з п. 1 р. IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Відповідно до пункту 6 цього розділу, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Варто зауважити, що названий Порядок є частиною національного законодавства, адже зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891, а тому підлягає обов'язковому застосуванню суб'єктами, які належить до кола його застосування.
Посилання суду апеляційної інстанції в постанові від 10.09.2024 у справі № 280/7/24 на рекомендації Ради суддів України в рішеннях від 01.03.2019 № 12, від 09.04.2021 № 7 щодо необхідності запровадження «автоматичного» перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1, не є слушними, адже Рада суддів України не є законотворчим органом.
Також помилковим, на мою думку, є посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки Верховного Суду в справах № 640/10564/21, № 540/7777/21, № 640/16655/21, адже спірні правовідносини, за яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків, були відмінними від тих, що розглядаються в даній справі.
Так, в названих справах суб'єктами звернення до УПФУ та до суду з позовами про перерахунок довічного грошового утримання судді були судді ліквідованих судів, зокрема, Верховного Суду України. При ухваленні постанов у вищенаведених справах, Верховний Суд врахував висновки, викладені в рішеннях Конституційного Суду України щодо грошового забезпечення суддів ліквідованих судів, у яких КСУ вказав на відсутність відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду.
Верховний Суд також врахував юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену в Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (частина шоста пункту 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.
Зважаючи на вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
У вищенаведених справах зміна грошового забезпечення судді Верховного Суду України у відставці відбулася внаслідок прийняття Закону України № 1401-VIII, яким був змінений розмір та складові грошового забезпечення діючих суддів.
У справі ж № 280/7/24 суддя у відставці звернувся до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії внаслідок зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року, тоді як відповідними законами про Державний бюджет установлено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Виходячи з цієї розрахункової величини обраховується грошове забезпечення діючих суддів, що виключає «автоматичний» перерахунок суддів у відставці довічного грошового забезпечення відповідно до статті 142 Закону № 1402-VIII.
Наполягаю на тому, що питання щодо належної розрахункової величини грошового забезпечення як діючого судді, так і судді у відставці, є спірним внаслідок виникнення колізії між окремими нормами різних законів, а тому без попереднього вирішення такого спору - в досудовому (шляхом отримання відповідної довідки про грошове забезпечення судді) або судовому порядку, у органів ПФУ не виникає правових підстав для здійснення перерахунку довічного грошового забезпечення судді.
Отже, на моє переконання, рішення суду першої інстанції постановлене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування були відсутні.
Суддя О.В. Головко