04 вересня 2024 р.Справа № 440/16070/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Чалого І.С. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,
представника позивача Кушнірчука В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 13.05.24 року по справі № 440/16070/23
за позовом ОСОБА_1
до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1
про про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - ВЛК ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 , старшого солдата, сапера інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 2265 від 01 травня 2023 року в частині діагнозу та постанови ВЛК: «ІХС, стенокардія напруги ФК II. Післяінфарктний кардіосклероз (2020) КАГ (14.02.2023), стентування (27.03.2023) ГТК ОГ ЛКА - 1 ДІД, 1ІМШГ ЛКА - 1 ДІД та ГІКА - 1 ДЦ. Недостатність мітрального клапана І ст. з мінімальною регургітацією. СН ПА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 47%, ЕхоКС 14.02.2023). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеню, ризик дуже високий; Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.»
- зобов'язати військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , старшого солдата, сапера інженерно-саперного взводу Військової частини НОМЕР_2 та прийняти діагноз та постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання з урахуванням довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 105 від 30 квітня 2023 року, Витягу з журналу бойових дій за номенклатурою 2023 року № 146 т1 від 01.01.2023-24.03.2023 з 01 січня 2023 року по 12 лютого 2023 року та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 25 травня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та помилковість постанови військово-лікарської комісії № 2265 від 01.05.2023 в частині встановленого діагнозу та причинного зв'язку захворювання із проходженням військової служби, як такого, що суперечить Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі по тексту - Положення № 402), а відтак, підлягає скасуванню.
На думку позивача, постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання мала бути прийнята у формулюванні, передбаченому п.п. «ґ» п. 21.5 Положення № 402, а саме «захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», оскільки Довідка № 105 від 30.04.2023 та Витяг з журналу бойових дій за номенклатурою 2023 року № 146 т1 від 01.01.2023-24.03.2023 з 01.01.2023 по 12.02.2023 від 01.05.2023 підтверджують участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, який перебував безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 28 серпня 2022 року і до дня, що передує дню його госпіталізації, а також те, що захворювання позивача виникло в період служби його в військовій частині, що входить до складу діючої армії, однак ВЛК протиправно та безпідставно не враховано вказані документи, що призвело до прийняття помилкової постанови та зумовило порушення прав та законних інтересів позивача.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 440/16070/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, ненадання оцінки тим фактам, які були встановлені під час розгляду справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 440/16070/23 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття відповідачем спірної постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання позивача у формулюванні, яке не відповідає дійсності, внаслідок залишення поза увагою відомостей Довідки № 105 від 30.04.2023 та Витягу з журналу бойових дій за номенклатурою 2023 року № 146 т1 від 01.01.2023-24.03.2023 з 01.01.2023 по 12.02.2023 від 01.05.2023, чим порушено права та законні інтереси ОСОБА_1
Стверджував про помилковість та безпідставність висновків суду з приводу того, що ОСОБА_1 не оскаржується процедура проведення медичного обстеження ВЛК. Так, позивачем зазначалось, що ВЛК не було взято до уваги документи, які підтверджують його безпосередню участь в бойових діях та мають істотне значення для правильного встановлення причинного зв'язку захворювання. Тобто, позивач оскаржує не поставлений діагноз, а процедуру встановлення причинного зв'язку захворювання, порушення якої полягає в тому, що ВЛК не взято до уваги всі належні до вивчення документи, як то передбачено Положенням № 402.
Вважав таким, що не відповідає дійсності твердження суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи відомостей щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях в період, коли йому постановили діагноз, оскільки такі надавались, зокрема, довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 105 від 30.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 у періоди з 28.08.2022 по 07.11.2022, з 16.11.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
На думку позивача, роблячи висновок про неможливість встановлення позивачу певного діагнозу суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем оскаржувалась виключно процедура проведення відповідачем медичного обстеження, а не встановлений діагноз.
Звернув увагу, що з аналізу п.п. «ґ» та «д» п. 21.5 Положення № 402 випливає, що причинний зв'язок «захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», встановлюється якщо захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Також такий причинний зв'язок встановлюється військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях. В свою чергу, причинний зв'язок «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - встановлюється за таких же обставин, але якщо захворювання виникло, чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби, в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, чи військовослужбовцях, які не брали участі у бойових діях.
Так, оскільки відповідачем встановлено позивачу причинний зв'язок «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», неспростовним є факт виникнення захворювання позивача під час його військової служби. Предметом спору є саме обставина того, чи виникло або досягло захворювання такого розвитку, що обмежує його придатність, саме під час проходження військової служби у складі діючої армії, а не у військових частинах чи установах, які не входять до складу діючої армії, а також доведення факту участі позивача у бойових діях.
З огляду на викладене, вказував на протиправність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та наявність підстав для його скасування.
В наданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях від 21.08.2024 позивач проінформував, що його діагноз - інфаркт міокарда, безпосередньо пов'язаний із несенням служби, зокрема на посаді сапера інженерно-саперного взводу. Так, 13 лютого 2023 року після виконання бойового завдання позивач звернувся до медичної служби через погане самопочуття, після чого останнього було направлено на консультацію та стаціонарне лікування до лікаря-кардіохірурга у Сумську обласну клінічну лікарню та розпочато лікування.
01.05.2023 позивач проходив медичний огляд ВЛК, під час якого ним надавались документи на підтвердження обставин участі в бойових діях. Разом з цим, ВЛК вказані документи протиправно не було взято до уваги та прийнято постанову про причинний зв'язок захворювання у тому формулюванні, яке не відповідає фактичним обставинам та суперечить чинному законодавству, істотно порушує права та інтереси позивача, що і зумовило звернення до суду з позовом за поновленням таких прав.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених у скарзі та додаткових поясненнях, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач призваний з квітня 2022 року на військову службу відповідно до Указу Президента України № 69/2022 року "Про загальну мобілізацію".
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 30.04.2023 № 105 ОСОБА_1 в періоди з 28 серпня 2022 року по 07 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Хотінь Сумської області.
13.02.2023 Військовою частиною НОМЕР_2 позивача направлено до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумська обласна клінічна лікарня" на консультацію, стаціонарне лікування лікаря-кардіолога, попередній діагноз: ІХС, післяінфарктний (2020 р.) кардіосклероз СН-0-1.
Згідно з випискою № 1623 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.02.2023 по 20.02.2023.
Як вбачається зі змісту довідки ВЛК від 20.02.2023 № 1427 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та постановлено діагноз: ІХС стабільна, стенокардія напруги ФК ІІ. Нестабільний перебіг з 12.02.2023 стабілізація стану 19.02.2023. Кардіосклероз післяінфарктний (2020 р.), позитивний, задньо-нижньо-боковий інфаркт міокарду ЛШГ та дифузний. Недостатність ЛЕК і ст. СН ІІА зі зниженого систалічного функцією МН. Гіпертонічна хвороба 3 ст., 2 ст КВР дуже високий.
22.03.2023 Військовою частиною НОМЕР_2 позивача направлено до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумська обласна клінічна лікарня" на консультацію лікаря-кардіолога, стаціонарне лікування, стентування коронарних артерій, попередній діагноз: ІХС, стабільна стенокардія напруги ІІ ф.кл., післяінфарктний (2020 р.) кардіосклероз СН ІІА. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 2 ст. КВР дуже високий.
Згідно з випискою № 5140 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 22.03.2023 по 29.03.2023.
Відповідно до довідки ВЛК від 29.03.2023 № 1703 позивачу рекомендовано надати відпустку на 30 діб з наступним проходженням ВЛК за місцем проживання для визначення придатності до військової служби.
Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2023 № 2265 підтверджено проведення медичного огляду ОСОБА_1 та постановлено, зокрема, діагноз: «ІХС, стенокардія напруги ФК II. Післяінфарктний кардіосклероз (2020) КАГ (14.02.2023), стентування (27.03.2023) ГТК ОГ ЛКА - 1 ДІД, 1ІМШГ ЛКА - 1 ДІД та ГІКА - 1 ДЦ. Недостатність мі трального клапана І ст. з мінімальною регургітацією. СН ПА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 47%, ЕхоКС 14.02.2023). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеню, ризик дуже високий;
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.».
Не погоджуючись із вказаною постановою у частині діагнозу та постанови ВЛК: «ІХС, стенокардія напруги ФК II. Післяінфарктний кардіосклероз (2020) КАГ (14.02.2023), стентування (27.03.2023) ГТК ОГ ЛКА - 1 ДІД, 1ІМШГ ЛКА - 1 ДІД та ГІКА - 1 ДЦ. Недостатність мітрального клапана І ст. з мінімальною регургітацією. СН ПА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 47%, ЕхоКС 14.02.2023). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеню, ризик дуже високий; Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірності дій у спірних правовідносинах. З огляду на те, що у матеріалах справи не міститься жодних відомостей щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях у період, коли позивачу постановили діагноз (захворювання, щодо яких оскаржується причинно-наслідковий зв'язок виявлено у позивача у 2020 році, у лютому, березні 2023 року під час проходження лікування), не оскарження позивачем процедури проходження медичного обстеження ВЛК, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що вказане захворювання могло бути набуте ним виключно під час проходження військової служби та виключно пов'язане із захистом Батьківщини, оскільки виявлення захворювання та постановлення діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання.
Суд наголосив, що вимог щодо необхідних документів для встановлення причинного зв'язку захворювання військовослужбовця, на відміну від встановлення причинного зв'язку травм, каліцтва, поранень законодавством не передбачено та відбувається виключно за медичними даними з урахуванням часу виникнення захворювання
Так, виявлення захворювання автоматично не означає, що останнє виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, в якій останній виснувався, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402. А відтак, суд вважав, що не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарських комісій та інших спеціалізованих експертних установ.
Також наголошено, що за наявності будь-яких сумнівів щодо правильності висновків ВЛК позивач має право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідних висновків по суті, чого в свою чергу, зроблено позивачем не було.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
За змістом частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Встановлення засад оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони здійснює Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі по тексту - Закон № 1932-XII).
Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був призваний на війську службу 28.04.2022 у Збройні Сили України, тобто під час дії особливого періоду на території України.
Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану:
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
За приписами частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення № 402.
За змістом пункту 1.1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За визначенням, наведеним у пункті 1.2 глави ІІ Положення № 402, військово-лікарська експертиза - це установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1 глави ІІ Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
За змістом пункту 2.2 глави ІІ Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать, зокрема Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону, ВЛК евакуаційного пункту, ВЛК пересувної госпітальної бази.
Колегією суддів встановлено, що 01.05.2023 Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 , як ВЛК регіону, було проведено медичний огляд позивача, за результатами якого складено Довідку військово-лікарської комісії № 2265 від 01.05.2023.
Дослідивши вказану довідку судом апеляційної інстанції встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 , 1983 р.н., проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_1 , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):ІХС, стенокардія напруги ФК ІІ. Післяінфарктний кардіосклероз (2020) КАГ (14.02.2023), стентування (27.03.2023) ГТК ОГ ЛКА - 1 ДЦ, ПМШГ ЛКА - 1 ДЦ та ПКА - 1 ДЦ. Недостатність мітрального клапана І ст. з мінімальною регургітацією. СН ІІА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 47%, ЕхоКС 14.02.2023). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеню, ризик дуже високий.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Водночас позивач, стверджуючи про допущення порушень процедури проведення медичного огляду в частині неврахування всіх наданих документів, вважає помилковим визначений ВЛК регіону причинний зв'язок захворювання у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», оскільки вірним на його думку є формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
З приводу наведеного слід зазначити наступне.
Згідно із пунктом 20.1 глави 20 Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
За змістом пункту 20.7 глави 20 Положення № 402 постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.
Так, згідно із пунктами 21.1-21.5 глави 21 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби".
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
е) "Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.
є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
ж) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
з) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу.
к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.
Колегія суддів враховує, що ключовим для застосування причинного зв'язку, визначеного пунктом «ґ» Положення № 402, є встановлення виникнення захворювання саме в період несення військової служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Так, як доречно зауважив суд першої інстанції, Положенням № 402 не визначено конкретний перелік документів для встановлення причинного зв'язку захворювання військовослужбовця. Таке встановлення відбувається виключно за медичними даними з урахуванням часу виникнення захворювання.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх фактичних обставин справи судом першої інстанції ухвалою від 31.10.2023 витребувались у відповідача всі документи (у тому числі, медична документація) щодо солдата мобілізованого ОСОБА_1 , які враховувались при прийнятті довідки військово-лікарської комісії № 2265 від 01.05.2023.
На виконання вимог вказаної ухвали суду першої інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 надано зокрема (а.с. 84-98) копії: наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.01.2024 № 7 «Про внесення змін до наказу № 260 від 19.12.2023 року «Про організацію повсякденної діяльності військової частини в 2024 році», довідку військово-лікарської комісії від 01.05.2023 № 2265, направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби від 29.04.2023 № 810, картку обстеження та медичного огляду № 2265, пояснення терапевта від 01.05.2023, виписку № 1623 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виписку № 5140 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відомості із ЕХО-кардіологічного дослідження від 14.02.2023, довідку від 30.04.2023 № 105 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, протокол коронарографії та стентування від 14.02.2023, від 27.03.2023, довідку військово-лікарської комісії № 1427 від 20.02.2023, довідку військово-лікарської комісії № 1703 від 29.03.2023, пояснення лікаря військової частини НОМЕР_1 .
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що позивач у період із 28 серпня 2022 року по 07 листопада 2022 року, із 16 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Хотінь Сумської області.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховує, що захворювання, щодо якого оскаржується причинно-наслідковий зв'язок, було вперше виявлено у позивача у 2020 році, та в подальшому вже підтверджено у лютому, березні 2023 року під час проходження обстежень.
Водночас, відомостей щодо участі позивача у бойових діях у вказані періоди у розпорядженні відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови були відсутні, а відтак, за відсутності таких, в останнього не було підстав для застосування підпункту «ґ» пункту 21.1 глави 21 Положення № 402.
Твердження ОСОБА_1 про те, що ним надався до ВЛК витяг з журналу бойових дій за номенклатурою 2023 року № 146 т1 від 01.01.2023-24.03.2023 з 01 січня 2023 року по 12 лютого 2023 року, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки по-перше, доказів, що такий документ був наданий до ВЛК матеріали справи не містять, а самого лише твердження позивача є недостатньо для того, щоб вважати таку обставину підтвердженою, а по-друге, спірний витяг з журналу бойових дій, виданий начальником штабу-першим заступником військової частини НОМЕР_2 (яка розташована у Хмельницькій області) та датований 01.05.2023, тобто виданий в один день із винесенням ВЛК Військовою частиною НОМЕР_1 (яка знаходиться у м. Полтаві) спірної постанови, що в свою чергу, викликає обґрунтовані сумніви у наявності у позивача такого документа станом на момент проходження медичного огляду.
Таким чином, твердження позивача про порушення процедури проведення ВЛК в частині неврахування всіх документів при винесенні постанови є такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Надаючи оцінку твердженням позивача з приводу виникнення його захворювання саме під час несення військової служби колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 07.12.2018 у справі № 819/630/17, за змістом яких надання оцінки діагнозу позивача, у тому числі періодів їх виникнення, виходить за межі судового розгляду.
Так, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо дискреційності повноважень ВЛК та інших уповноважених установ в цій частині.
До того ж, слід зазначити, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку відповідача щодо причинного зв'язку захворювання, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку, проте цього не зробив.
Так, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави І Положення № 402 встановлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави І Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 07.12.2018 у справі № 819/630/17, яка є обов'язковою для врахування в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає не спростованим факт дотримання відповідачем у спірних відносинах встановленої Положенням № 402 процедури, а відтак, не вбачає підстав для скасування постанови ВЛК ВЧ НОМЕР_1 № 2265 від 01.05.2023 про причинний зв'язок захворювання.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 440/16070/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді І.С. Чалий В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 10.09.2024 року