10 вересня 2024 р. Справа № 440/2752/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.04.24 по справі № 440/2752/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
06 березня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якій позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області №164850007638 від 03.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з часу її припинення - 01.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 не отриману пенсію за вислугу років з 01.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 11.03.2022 її призначено директором Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування", а з 15.04.2022 позивачу призначено пенсію за вислугу років. Із 01.06.2023 пенсійним органом припинено нарахування пенсії та прийнято рішення №164850007638 від 03.10.2023 про відмову у призначенні пенсії з посиланням на те, що посада, яку займає позивач, належить до посад, стаж роботи на якій зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки, за твердженням позивача, вона не займається медичною практикою, а виконує виключно управлінські функції відповідно до контракту та посадової інструкції, а тому не працює лікарем, не займається медичною діяльністю.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №164850007638 від 03 жовтня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з дати припинення її виплати - 01 червня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії, що утворилася після припинення її виплати.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що право на призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які обіймають посади, визначені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік), за наявності спеціального стажу, встановленого пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають особи, вислуга років яких на відповідних посадах становить не менше як: 25 років - на 1 квітня 2015 року, 25 років 06 місяців - на 31 грудня 2015 року, 26 років 06 місяців - на 11 жовтня 2017 року. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію.
Відповідач констатує, що ОСОБА_1 з 15.04.2022 року отримує пенсію за вислугу років (працювала на посаді головного лікаря Полтавської обласної психіатричної лікарні №2 “Снітино»). На дату призначення пенсії займала посаду директора Комунального підприємства “Лубенська лікарня інтенсивного лікування “Лубенської міської ради» на якій працює по даний час.
При перевірці моніторингу працюючих було виявлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду, яка відноситься до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 розділ “1 Керівники закладів охорони здоров'я та їх заступники» що дає право на пенсію за вислугу років.
У зв'язку з викладеним, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 03.10.2023 року скасовано рішення від 21.04.2022 про призначення пенсії ОСОБА_1 із 15.04.2022 згідно із заявою від 15.04.2022 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, на думку відповідача, Головне управління діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Позивач скористалася своїм правом та надала до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає про те, що Апеляційна скарга містить лише витяги з діючого законодавства стосовно порядку призначення пенсії та зовсім не спростовує рішення суду першої інстанції, так як не містить чітких аргументів та посилання на норми закону, які б привели до висновку, що рішення суду першої інстанції є незаконним.
Звертає увагу, що твердження відповідача відносно того, що її посада відноситься до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 року №385 «1 Керівники закладів охорони здоров'я та їх заступники», що дає право на пенсію за вислугу років, є хибним, оскільки Наказом Міністерства охорони здоров'я України 28 жовтня 2002 року№ 385 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 06 травня 2021 року № 884) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 р. за № 893/7181 затверджено Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров'я, яким визначено лише посади лікарів-спеціалістів та лікарські спеціальності, де у розділі І. Керівники закладів охорони здоров'я та їх заступники: назва посади зазначено - директор, а спеціальність - організація і управління охороною здоров'я. Цей Порядок не визначає посад, перебування на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, позивач вважає, що апеляційна скарга відповідача ГУ ПФУ у Полтавській області не підлягає задоволенню, оскільки вона не займається медичною практикою, а виконує лише управлінські функції на посаді директора Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, у відповідності до умов Контракту, посадової інструкції.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно розпорядження Лубенського міського голови Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 10 березня 2022 року №96р "Про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області" ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області з 11 березня 2022 року /а.с. 30-31/.
11.03.2022 між позивачем та Лубенською міською радою Лубенського району Полтавської області укладено контракт /а.с. 36-39/.
15.04.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 12/, звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років /а.с. 64/.
За результатами розгляду заяви органом Пенсійного фонду України прийнято рішення №164850007638 від 21.04.2022 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 15.04.2022 /а.с. 65/.
23.05.2023 відділом перерахунків пенсій №3 прийнято розпорядження, яким вирішено закрити до з'ясування пенсійну справу (о/р 164850007638/37501) ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по вислузі років, у зв'язку з виявленням факту роботи на посаді, яка входить до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, що дають право на пенсію за вислугу років. Особовий рахунок: НОМЕР_1 /а.с. 67/.
Комунальним підприємством "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області видано ОСОБА_1 довідку №46 від 13.06.2023 про те, що вона працює на посаді директора з 11.03.2022, наказ №56-к від 11.03.2022, по теперішній час. Посада директора не відноситься до посад, які дають право на пенсію по вислузі років /а.с. 29/.
22.08.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області зі скаргою, у якій просила відновити виплату пенсії з моменту її припинення /а.с. 18/.
За результатом розгляду звернення ГУ ПФУ в Полтавській області надав позивачу відповідь листом, у якому повідомив, що період роботи на посаді директора Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, тому підстав для відновлення пенсії за вислугу років немає /а.с.19/.
03.10.2023 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №164850007638, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник працює на посаді яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, скасовано рішення від 21.04.2022 про призначення пенсії ОСОБА_1 з 15.04.2022 згідно заяви від 15.04.2022 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 68-69/.
26.12.2023 адвокат в інтересах позивача звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області з адвокатським запитом, на який ГУ ПФУ в Полтавській області надано відповідь листом від 04.01.2024 №1600-0401-8/985, у якому повідомлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 15.04.2022. Аналізуючи матеріали електронної пенсійної справи виявлено, що ОСОБА_1 на дату призначення пенсії займала посаду директора Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування", на якій працює по даний час, яка відноситься до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 розділ "І Керівники закладів охорони здоров'я та їх заступники", що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Рішенням №164850007638 від 03.10.2023 ОСОБА_1 припинено пенсійну виплату з 15.04.2022. За період з 15.04.2022 по 31.05.2023 нараховано переплату пенсії в розмірі 151648,68 грн., яка підлягає відшкодуванню на рахунок Пенсійного фонду України /а.с. 21, 24/.
Не погодившись з рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області №164850007638 від 03.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернулася до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №164850007638 від 03 жовтня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) було передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Статтею 7 Закону №1788-ХІІ визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04 листопада 1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік № 909).
Розділом 2 "Охорона здоров'я" Переліку №909 передбачено, що до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Пунктом 1 Переліку закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 168 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2017 року за № 511/30379, передбачено, що до лікарняних закладів належить: військово-медичний центр (усіх найменувань, у тому числі клінічний); медичний (лікувально-діагностичний) центр, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України; військовий госпіталь, філія госпіталю (усіх найменувань); окремий медичний батальйон, медико-санітарний батальйон; військовий лазарет (усіх найменувань); окрема медична рота (медична рота); медичний взвод; медичний пункт (з ліжковим фондом).
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04.11.1993 №909 затверджено вичерпний перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, тому право на набуття пенсії за вислугою років, передбачене пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов'язане не лише з місцем роботи - закладом охорони здоров'я, а й з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 затверджено, зокрема, Перелік закладів охорони здоров'я, Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 обіймає посаду, яка відноситься до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 розділ “1 Керівники закладів охорони здоров'я та їх заступники» що дає право на пенсію за вислугу років.
Отже, колегія суддів вважає, що скасовуючи рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області №164850007638 від 03.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, Головне управління діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Інші позовні вимоги є похідними та такими, що не підлягають задоволенню.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року по справі № 440/2752/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 440/2752/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва