10 вересня 2024 р. Справа № 520/7572/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.06.24 по справі № 520/7572/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №520/7572/24 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката, які він має понести у зв'язку із захистом свого порушеного права, у сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Додатковим рішенням суду від 20.06.2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
На зазначене додаткове рішення ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_1 , подані апеляційні скарги.
Так, в обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що під час ухвалення додаткового рішення, судом безпідставно не враховано дії відповідача, які привели до виникнення спору, значення спору для позивача, безпідставність заперечень відповідача, під час розгляду справи, при цьому, встановивши, що розмір витрат підтверджений належними доказами, не звертаючи на те, що усі витрати обгрунтовані, їх розмір не є завищеним, та є навіть меншим чим в аналогічних справах, за відсутності заперечень відповідача, що до розміру витрат або їх необгрунтованості, суд безпідставно зменшив витрати з 25000 грн до 4000 грн.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення у справі № 520/7572/24 не в повній мірі досліджував надані представником позивача докази, у зв'язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява про ухвалення додаткового рішенню залишенню без задоволення.
На апеляційну скаргу позивача відповідачем було надано відзив, який фактично дублює вимоги апеляційної скарги відповідача.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому позивач вказує, що а ні під час розгляду судом першої інстанції, а ні у своєму відзиві на апеляційну скаргу, відповідач не подавав клопотань про зменшення розміру судових витрат, та не доводить неспівмірність таких витрат.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами ст. 59 Конституції України і ст. ст. 16, 134, 139 КАС України.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Так, на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір від 27.08.2023 року про надання правничої допомоги укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Василя Голубцова» (Бюро).
Крім того, до суду надано копію акта наданих послуг від 06.06.2024 року, згідно якого вартість послуг склала 25000,00 грн. та копію рахунку-фактури №02/06/24 від 06.06.2024, згідно якого вартість послуг склала 25000,00 грн.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що співмірною є сума 4000 (чотири тисячі) гривень для відшкодування витрат на правничу допомогу, а тому дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, судом першої інстанції було вірно зазначено про необхідність оцінки співмірності розміру судових витрат обставинам, викладеним у частині 5 статті 134 КАС України, а не лише встановлення факту відсутності заяви відповідача про їх зменшення, що не може вважатись правильним застосуванням норм частини 5 статті 134 КАС України.
При вирішенні заяви позивача судом першої інстанції було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п'ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при частковому задоволенні заяви, й такі заявниками апеляційних скарг не спростовані.
Зіставивши вказані обставини та врахувавши співмірність складності справи, що розглядається, з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), колегія суддів дійшла до висновку про повне та всебічне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, правильне застосування ним норм ст. 134 КАС України та справедливе визначення суми стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для скасування додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 5207572/24.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі № 520/7572/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва