09 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/11689/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України і Чернігівській області про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення грошових коштів.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4, 6 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога позивача про зобов'язання вчинити певні дії (стягнення коштів), у розумінні ст.4, ст.5 КАС України, має похідний характер, від вимоги, яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).
Разом з тим, позов не відповідає наведеним нормам.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Водночас позивачем не зазначено, якими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю заподіяна моральна шкода.
Відповідно до п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак у позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують прийняття рішень, вчинення дій, або допущення бездіяльності при виконанні судового рішення у справі № 620/14110/21, з прийняттям, вчиненням, допущенням яких у відповідача виник обов'язок щодо виплати компенсації втрати частини доходів.
До позовної заяви не надано докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме виписки банку щодо проведення позивачу виплату пенсії по справі № 620/14110/21, для розрахунку 3% річних за несвоєчасну виплату та інфляційних втрат.
При цьому належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ( ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними-є доказ на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 75 КАС України).
Суд ще раз наголошує, що ці докази мають підтверджувати саме неправомірність прийняття рішень, вчинення дій, або допущення бездіяльності відповідачем при виплаті суми пенсії за судовим рішенням № 620/14110/21.
Водночас, позовні вимоги викладені позивачем без дотримання наведених положень КАС України.
Отже, позивачу слід привести позовні вимоги у відповідність до приписів положень КАС України, надавши до суду позовну заяву, з урахуванням мотивів суду, наведених у цій ухвалі.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).
Так, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, а також вимоги щодо заповнення розрахункових документів (далі- Інструкція).
Відповідно до вказаної Інструкції, платіжне доручення оформляється за вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та подається до банку, що обслуговує платника, у кількості примірників, необхідних для усіх учасників безготівкових розрахунків (п.3.1 Інструкції).
Пунктом 37 розділу ІІ Інструкції передбачено, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Платник заповнює його таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Важливо, аби у розділі «Призначення платежу» платник вказав відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором.
У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 910/4557/18 зроблено висновок про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
Водночас надана позивачем до позовної заяви квитанція не відповідає наведеним положенням, а отже, не підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали про усунення недоліків шляхом:
- викладення позовних вимог відповідно до положень КАС України, з урахуванням мотивів, наведених судом у цій ухвалі;
- надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, (проведення відповідачем виплати заборгованості за судовим рішенням у справі № 620/14110/21 - 11.08.2024).
- квитанцію про сплату судового збору з дотриманням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко