Ухвала від 10.09.2024 по справі 380/15833/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 вересня 2024 рокусправа № 380/15833/24

м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

-визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача у встановлений законом строк розглянути заяву позивача про надання відстрочки по суті та надати відповідь про прийняте рішення.

Ухвалою від 26.07.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії.

Копія ухвали суду від 26.07.2024 була двічі направлена позивачу на його адресу, що зазначена в позовній заяві, але до суду від позивача повернулися конверти з довідкою «Укрпошти» від 16.08.2024 та 07.09.2024 про причини повернення/досилання, в якій зазначено підстави повернення кореспонденції «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.1 ст.131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Застосовуючи по аналогії закону ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлені ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та про продовження процесуального строку повернуто до суду з незалежних від суду причин, суд доходить висновку, що позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.

Аналогічна правова позиція щодо належного повідомлення наведена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18 (адміністративне провадження №К/9901/28903/19), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на 10.09.2024 вимоги ухвали суду від 26.07.2024 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.

Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу на усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового або електронного зв'язку.

Суд також вважає, що упродовж зазначеного строку позивач не був позбавлений права вживати заходи, щоб дізнатися про рух справи за поданою ним позовною заявою.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вимоги ухвали суду від 26.07.2024 про залишення позовної заяви без руху, станом на 10.09.2024 не виконано, тому, дана позовна заява з копіями доданих до неї документів, підлягає поверненню позивачу.

Також суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1211,20грн.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Лунь З.І.

Попередній документ
121510804
Наступний документ
121510806
Інформація про рішення:
№ рішення: 121510805
№ справи: 380/15833/24
Дата рішення: 10.09.2024
Дата публікації: 12.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (10.09.2024)
Дата надходження: 24.07.2024
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛУНЬ ЗОРЯНА ІВАНІВНА