ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"10" вересня 2024 р. Справа № 300/6249/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 15.08.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.10.2022 виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (надалі, також - Постанова №713);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Постанови №713 з 01.10.2022.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву від 23.07.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду. У такій заяві ОСОБА_1 , обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, вказує, що про можливе порушення своїх прав дізнався у першій половині травня 2024 року від інших пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ України, які також повідомили про наявність з цього приводу постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22. При цьому зазначає, що достовірно про припинення виплати спірної доплати йому стало відомо тільки з відповіді відповідача. Зауважує про відсутність можливості дізнатися про порушення своїх прав раніше, оскільки під час перерахунку пенсії на підставі рішення суду, коли відповідач припинив виплату спірної доплати, розмір пенсії не зменшився, а навпаки збільшився. Позивач також заперечив щодо можливості застосування у спірних правовідносинах правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, оскільки такий висновок зроблений за інших правовідносини та з урахуванням іншої нормативної бази. Натомість вважає, що спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та строки перерахунку, виплати пенсії є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, в силу вимог частини 3 статті 51 якого строк звернення до суду не застосовується. Зважаючи на викладене, просив поновити пропущений строк.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, відмінних від тих, які наведенні у заяві від 23.07.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.10.2022 по 06.02.2024 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Вищезазначена ухвала надсилалася позивачу, однак не отримана ним з незалежних від суду причин, про що свідчить довідка Укрпошти з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання".
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Отже, судом вживалися вичерпні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху, однак у визначений судом строк недоліки позовної заяви ним не усунуто.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Пенсіонер має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, як обрахована, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №300/2391/22 виплату у розмірі 2000,00 грн припинено.
Однак до суду з вимогою про таку доплату позивач звернувся лише 07.08.2024, подавши позовну заяву поштовим зв'язком.
На переконання суду, доводи поважності причин пропуску звернення до суду, викладені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку від 23.07.2024 є помилковими з огляду на таке.
У своїй заяві про поновлення пропущеного строку позивач покликається на постанови Верховного Суду від 08.11.2022 в справі №420/2473/22, суд зазначає, що в цих постановах судом не досліджувалося питання дотримання строків звернення до суду, передбачених статтею 122 КАС України.
Навіть якщо приймати до уваги доводи позивача в частині виникнення в останнього підстави звертатися до суду з 08.11.2022, після прийняття Верховним Судом постанови у справі №420/2473/22, в цьому випадку строк звернення до суду закінчився в травні 2023 року.
Отже, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом за період з 01.10.2022 по 06.02.2024. Позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду в строк встановлений КАС України.
Позивачем не надано інших належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено інших поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Отже позивач пропустив встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (тобто, за період з 01.10.2022 по 06.02.2024) так і не підтвердив наявності поважних причин такого пропуску.
Водночас, в частині позовних вимог, починаючи з 07.02.2024 позивач не пропустив шестимісячний строк при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві від 23.07.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті та зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.10.2022 по 06.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, не є поважними.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску шестимісячного строку звернення до суду в заявах, поданих позивачем, в частині позовних вимог (про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови та зобов'язання нарахувати і виплатити з 01.10.2022 по 06.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713), позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2024, а тому позовна заява вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду в зазначеній частині позовних вимог.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
З огляду на вищенаведене наявні усі правові підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 у відповідній частині позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними, викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.10.2022 по 06.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» - повернути позивачу.
Копію цієї ухвали, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.