10 вересня 2024 року Справа № 280/8138/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58, 69095, ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №71508460 від 24 червня 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса);
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження та вжити заходи щодо виконання ГУНП в Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року по справі № 280/5769/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 липня 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, шляхом витребування належного розрахунку помісячно, із зазначенням виплачених сум виплаченої індексації та належних до виплати, документів (квитанцій, платіжних доручень тощо), що підтверджують виплату вказаних у розрахунку сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходився на примусовому виконанні виконавчий лист №280/5769/21, виданий 07 березня 2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом, про нарахування та виплату Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застсоуванням базового місяця - листопад 2015 року, з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. В добровільному порядку позивачу ГУ НП в Запорізькій області виплатило позивачу лише індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року у розмірі 3 324,54 грн. В повному обсязі судове рішення виконано не було, оскільки індексація грошового забезпечення за період 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року у розмірі, встановленому законодавством, виплачена позивачу так і не була, у зв'язку із чим виконавчий лист у справі № 280/5769/2 пред'явлено до виконання до органів державної виконавчої служби. 24 червня 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), при примусовому виконанні за виконавчого листа №280/5769/21, виданого 07 березня 2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71508460, на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 та статті 40 Закону України “Про виконавче провадження». Позивач зазначає, що рішення суду у справі №280/5769/21 у частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення залишається досі невиконаним, оскільки виплачена позивачу індексація в добровільному порядку не відповідає вимогам чинного законодавства в частині періоду з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року. Позивач вказує на те, що отримавши інформацію про виконання рішення суду, державний виконавець має отримати від боржника відповідні підтвердження. Також, позивач зазначає, що оскільки при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не вжито всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом, та прийнято незаконне рішення про закінчення виконавчого провадження № 71508460, то відповідна постанова є неправомірною і підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 03 вересня 2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін. Також, вказаною ухвалою судді від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витребувано копії матеріалів виконавчого провадження, що слугували підставою для винесення оскаржуваної в даній справі постанови державного виконавця.
06 версеня 2024 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву у якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що листом ГУ НП в Запорізькій області від 16 листопада 2023 року за вих. № 2114/05/12-2023 боржник повідомив орган державної виконавчої служби про повне виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа № 280/5769/21, виданого 07 березня 2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом, а саме ГУНП в Запорізькій області нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення вказаній особі в повному обсязі за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, у сумі 4 596,75 грн., що підтверджується додатками до листа. На підставі зазначеного, державним виконавцем 24 червня 2024 року в межах виконавчого провадження № 71508460 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання). Також, звертає увагу суду на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/5769/21, якою встановлено факт виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року виходячи із базового місяця січень 2008 року. З огляду на вказне, вказує про правомірність дій державного виконавця в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 71508460 та просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Разом із відзивом на позов до суду надано копії наявних у відповідача документів, а саме: виконавчого листа у справі № 280/5769/21, постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 квітня 2023 року ВП № 71508460; листа ГУ НП в Запорізькій області від 22 червня 2023 року № 1120/05/12-2023; листа ГУ НП в Запорізькій областв від 16 листопада 2023 року № 2114/05/12-2023; платіжної інструкції № 596 від 18 липня 2023 року; платіжної інструкції № 594 від 18 липня 2023 року; постанови про закінчення виконавчого провадження № 71508460 від 24 червня 2024 року.
07 версеня 2024 року позивачем до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Зокрема, вказує, що державним виконавцем не було здійсно первірку викоанння ГУ НП в запорізькій області судового рішення у справі № 280/5769/21. Також, вказує, що довідка надана державному викоанвцю на підтвердження факту викоанння вищезазначеного сдуового рішення не відповідає вказаному судовому рішенні. Позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Згідно автоматизованої системи документообігу суду судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суд перебувала адміністративна справа № 280/5769/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі № 280/5769/21 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Вказаним рішенням суду:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 рокувключно;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 чеврня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року; - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14 вересня 2022 року рішення суду набрало законної сили.
22 жовтня 2022 ркоу ГУ НП в Запорізькій області добровільно виплчено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застсоуванням базового місяця - листопад 2015 року у розмірі 3 324,54 грн.
29 жовтня 2022 року, з метою отримання роз'яснення нарахування саме суми 3224,54 грн., позивачем направлено заява до ГУНП в Запорізькій області, в якій останній просив виконати в добровільному порядку рішення суду від 19 травня 2022 року у справі № 280/5769/21 в повному обсязі, однак відповіді на заяву не одержав.
07 березня 2023 року позивачу видано виконавчі листи у даній справі.
18 березня 2023 року позивачем до органів державної виконавчої служби пред'явлено до викоання викоанвчий лист по справі № 280/5769/21 в частині зобов'язання ГУ НП в Запорізькій області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельниковим О.А. від 10 квітня 2024 року в порядку статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 71508460 з виконання вищезазначеного виконавчого документу.
Листом від 22 червня 2023 року за вих. № 1120/05/12-2023 ГУ НП в Запорізькій області повідомило органи державної виконавчої служби про те, що у зв'язку з військовим повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану в Україні особові рахунки нарахування заробітної плати (грошового забезпечення) евакуйовано в безпечні місця, доступ до яких тимчасово неможливий. З огляду на зазначене, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_3 за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (справа № 280/5769/21) буде здійснено за першої нагоди після опрацювання особових рахунків, про що буде повідомлено додатково.
26 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 280/5769/21, в обгрунтування якої зазначав, що що відповідачем не правильно проведено розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно, що, в свою чергу, призвело до виплати індексації в розмірі, який не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року вищезазначену заяву ОСОБА_3 задоволено, зокрема:
- визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, вчинені на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі №280/5769/21 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно не в повному обсязі;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог законодавства під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 280/5769/21 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно не в повному обсязі;
- встановлено Головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області строк для надання суду відповіді про результати розгляду даної ухвали та вжиті заходи протягом 30 днів з дня отримання її копії.
Не погодившись із висноваками Запорізького окружного адміністративного суду, викладеними в ухвалі від 13 жовтня 2023 року по справі № 280/5769/21, ГУ НП в Запорізькій області звернулось до третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та листом від 16 листопада 2023 року за вих. № 2114/05/12-2023 ГУ НП в Запорізькій області повідомило орган державної виконавчої служби про повне виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа № 280/5769/21, виданого 07 березня 2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом, а саме ГУНП в Запорізькій області нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення вказаній особі в повному обсязі за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, у сумі 4 596,75 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 ркоу у справі № 280/8138/24 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі №280/5769/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення.
Скасовуючи ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі №280/5769/21 суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 280/5769/21 зобов'язано ГУ НП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 чеврня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
З розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за червень 2016 року - жовтень 2017 року із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року вбачається, що позивачу нараховано 3375,17 грн, які було виплачено позивачу згідно з платіжними дорученням №9656 від 26 жовтня 2022 року та №9655 від 26 жовтня 2022 року.
Згідно з довідкою №1622/12/01-2023 від 13 вересня 2023 року ОСОБА_2 нараховано індексацію грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року (базовий місяць - січень 2008року) у розмірі 4527,80 грн, та виплачені позивачу у липні 2023 року з відрахуванням військового збору.
На підставі зазначеного, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельниковим О.А. 24 чеврня 2024 рку в межах виконавчого провадження № 71508460 була винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання).
Ввважючи, що вищезазначену постанову державним виконавцем було винесено передчасно, оскільки наразі рішеня суду у справі № 280/5769/21 в частині пред'явленого до виконання виконавчого документу залишається не виконаним, позивач звернувся до суду із позовом по вказаній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, четвертої статті 18 Закону №1404-VIII).
За частиною восьмою статті 19 Закону №1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Статтею 39 Закону №1404-VIII закріплено підстави закінчення виконавчого провадження, однією з яких є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII).
Для повного та всебічного встановлення обставин справи при відкритті провадження суд зобов'язав відповідача надати до суду матеріали виконавчого провадження, що слугували підставою для винесення оскражуваної в даній справі постанови, тобто ВП № 71508460.
На виконання вимог ухвали судді від 03 версеня 2024 року відповідачем до суду надано: виконавчий лист у справі № 280/5769/21, постанова про відкриття виконавчого провадження від 10 квітня 2023 року ВП № 71508460; лист ГУ НП в Запорізькій області від 22 червня 2023 року № 1120/05/12-2023; лист ГУ НП в Запорізькій області від 16 листопада 2023 року № 2114/05/12-2023; платіжна інструкція № 596 від 18 липня 2023 року; платіжна інструкція № 594 від 18 липня 2023 року; постанова про закінчення виконавчого провадження № 71508460 від 24 червня 2024 року.
Зі змісту оскаржуваної постанови та матеріалів виконавчого провадження № 71508460 судом встановлено, що відповідач при прийнятті постанови про закінчення провадження від 24 червня 2024 року виходив виключно із повідомлених боржником даних та платіжного доручення про виплату індексації грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року.
Разом з цим, суд наголошує, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 71508460 від 24 червня 2024 року не містить відомостей про перевірку відповідачем базового місяця, врахованого ГУ НП в Запорізькій обалсті при обчисленні індексації грошового забезпечення, задля встановлення факту повного виконання рішення суду.
З наданих відповідачем до суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що детальний розрахунок суми нарахованої та виплаченої позивачу індексації, з якого можливо встановити який базовий місяць був застосований ГУ НП в Запорізькій області під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/5769/21 третьою особою (ГУ НП в Запорізькій області) до органів державної виконавчої служби не надавався. Доказів протилежного матеріали справи не місять.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Отже, розглядаючи позов про законність прийнятої постанови, суд має враховувати, що Законом №1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.
У постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що за наслідками прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07 серпня 2019 року у справі №378/1033/17, від 04 вересня 2019 року у справі №286/1810/17, від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18, від 13 грудня 2021 року у справі №520/6495/2020, від 08 груднч 2022 року у справі 457/359/21.
Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічна за змістом норма передбачена пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
У межах спірних правовідносин виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на висновки постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/5769/21 як на одну із підстав правормності дій державного виконавця в частині закінчення виконавчого провадження № 71508460, оскільки висновки щодо нарахування позивачу індексації за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року зроблено судом апеляційної інстанції у вказаній постанові на підстві довідки ГУ НП в Запорізькій області №1622/12/01-2023 від 13 вересня 2023 року, інформація щодо якої відстуня у постанові про закінчення виконавчого провадження.
У наданих до суду відповідачем матеріалах виконавчого провадження як копія вищезазначеної довідки, так і будь-яка інформація щодо її існування, відстуні.
Інформація № 1620/12/01-2023 від 13 вересня 2023 року щодо нарахування інджексації грошового забезхпечення позивача за період з 23 липня 2008 року по 06 листопада 2015 року містить показники застосовного базового місяця не передбаченого рішенням суду від 19 травня 2022 року по справі № 280/5769/21.
Таким чином, суд констатує, що відповідно до встановлених у справі обставин, у державного виконавця, станом на дату винесення оскаржуваної постанови, з урахуванням наданих до суду матеріалів виконавчого провадження, була відсутня інофрмація щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/5769/21 в повному обсязі, при цьому державний виконавець зобов'язаний був здійснити всі необхідні заходи для перевірки його виконання у повному обсязі перед винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки висновок відповідача щодо виконання боржником судового рішення у справі №280/5769/21, з урахуванням наявних в матеріаліах виконавчого провадження документів, не є повним та об'єктивним, зроблений без належного дослідження виконавцем всіх обставин та доказів виконання судового рішення, суд вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження №71508460, тому постанова старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №71508460 від 24 червня 2024 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 41 Закону №1404-VІІІ, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Враховуючи вищезазначене, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження тягне за собою обов'язок державного виконавця відновити не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення про скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.
При цьому, у відновленому провадженні, державним виконавцем з урахуванням положень статті 18 Закону №1404-VІІІ вживаються заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняються виконавчі дії.
З огляду на вказане, враховуючи що відновлення виконавчого провадження та вжиття заходів щодо примусового викоанння судового рішення у справі № 280/5760/9/21 буде здійснено відповідачем одразу після одержання рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, вимоги позича щодо зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження та вжити заходи щодо виконання ГУНП в Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року по справі № 280/5769/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 23 липня 2008 року по 06 липня 2015 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, шляхом витребування належного розрахунку помісячно, із зазначенням виплачених сум виплаченої індексації та належних до виплати, документів (квитанцій, платіжних доручень тощо), що підтверджують виплату вказаних у розрахунку сум задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №71508460 від 24 червня 2024 року, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Мельниковим Олегом Андрійовичем.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Повний текст рішення складено 10 вересня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов