про відмову в задоволенні клопотання
10 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4928/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, якою просить: визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.07.2024 року про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 19 серпня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
У відповіді на відзив позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами 4, 5 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Частиною 4 статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 ст. 266-1 цього Кодексу.
У частині 6 статті 12 КАС України визначено справи незначної складності для цілей цього Кодексу, та, зокрема, у пункті 10 зазначено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута й будь-яка інша справа, за винятком тих, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Крім того, частиною 1 статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що позивачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також те, що дана справа не визначена справою, яка підлягає обов'язковому розгляду за загальними правилами позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяН.Д. Маєцька