про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
10 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5758/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач), третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - третя особа) в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження виключно за участі сторін.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року у даній адміністративній справі було визначено головуючого суддю Луцовича М.М.
Суддя Луцович М.М до вирішення питання про прийняття вищевказаної справи до свого провадження подав заяву про самовідвід.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року заяву головуючого судді Луцовича М.М. про самовідвід задоволено. Адміністративну справу № 260/5758/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення - передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 справу призначено судді Дору Ю.Ю.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення та призначено справу до судового розгляду на 08 жовтня 2024 року на 09:00 год.
09 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову з додатками. У поданій заяві просить суд зупинити дію рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до вирішення справи судом.
В обґрунтування даної заяви заявник зазначає, що відповідно до п.1 ст.6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права. Відповідно до ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Професія адвоката яку обрала собі позивач ОСОБА_1 є наданням професійної правничої допомоги, і включає в себе співпрацю адвоката з клієнтом, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та полягає в укладенні договору про надання правничої допомоги, яким встановлюється перелік послуг, які будуть надані клієнту та визначено розмір гонорару, який є формою винагороди адвоката. І здійснюючи адвокатську діяльність позивач ОСОБА_1 заробляє собі на життя, на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Тобто право на працю адвоката ОСОБА_1 із 28.08.2024 припинено в непередбачений законом спосіб - рішенням незаконного органу здійснення дисциплінарного провадження КДКА Закарпатської області від 28.08.2024. Внаслідок чого позивач протиправно та незаконно позбавлена можливості заробляти собі на життя, на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, переживає матеріальні, побутові й особисті труднощі, змушена позичати кошти на життя, при цьому знаючи, що відповідач своїми діями чинить шалені перешкоди у можливості позивача заробляти собі на життя працею, яку ОСОБА_1 вільно обирає або на яку вільно погоджується, в наслідок чого позивач відчуває себе неповноцінною як особистість.
Заявник вважає, що виключно шляхом задоволення цієї заяви про забезпечення позову відновиться порушене право ОСОБА_1 на працю, та на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї. І так само відновиться право чисельних громадян України які через незаконне позбавлення адвоката Криворучко Л.С. втратити можливість отримати якісну, ефективну, дієву професійну правничу допомогу за посередництвом обраного ними захисника.
Розглянувши подану заяву та долучені докази, суд вказує наступне.
Згідно з статтями ст.ст.150, 151 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , суд зауважує, що заявником не наведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що виключно шляхом задоволення цієї заяви про забезпечення позову відновиться порушене право ОСОБА_1 на працю, та на достатній життєвий рівень для позивачки.
Відповідно ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Аналізуючи зазначену норму, суд зазначає, що відмова від зупинення дії оскаржуваного рішення перш за все передбачає ефективний спосіб захисту, відсутність зловживань будь-якої особи у розгляді скарги.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення про позбавлення права заявника на зайняття адвокатською діяльністю, необхідно враховувати інтереси всіх сторін у справі. Зупинивши оскаржуване рішення без оцінки ознак протиправності цього рішення, що можливо лише при розгляді справи по суті, суд фактично вирішує позовні вимоги по суті наперед та відновлює право заявника на заняття адвокатською діяльністю, без розгляду справи по суті.
Так, ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову також посилається на норми статті 43 Конституції України, вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушується її право на адвокатську діяльність, яка не заборонена законом, право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Суд зазначає, що вказані державні гарантії стосуються кожного громадянина України. Право на зайняття адвокатською діяльністю регулюється профільним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, яке потребує виконання, зокрема, особами, які мають на меті займатися адвокатською діяльністю, певних дій та додержання відповідних умов.
Аналізуючи підстави забезпечення позову, які приведені заявником, суд робить висновок про відсутність, на даній стадії судового розгляду, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення про позбавлення заявника права на зайняття адвокатською діяльністю. Суд також вважає, що заявником не наведено мотивів, відповідно яким відмова у зупиненні дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Окрім іншого, заявником не надано жодних документів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.
Суд також звертає увагу на те, що у разі забезпечення позову шляхом визначеним заявником, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, зважаючи на те, що вказане вище рішення та дії відповідачів є предметом позову у цій справі, судом фактично буде ухвалено рішення щодо вирішення спору по суті наперед.
Суд зазначає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відсутні будь-які докази, у зв'язку із чим суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений заявником.
Враховуючи вищевикладене, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю.Ю.Дору