09 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/19820/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 02.11.2022 провадження у справі зупинено за клопотанням позивача.
Розпорядженням Житомирського окружного адміністративного суду 15.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи , у зв"язку з призовом на військову службу судді ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 справу для розгляду визначено судді Капинос О.В.
Ухвалою від 22.07.2024 справу прийнято до провадження суддею Капинос О.В.
Ухвалою від 02.08.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 02.04.2024 витребувано у відповідача докази за клопотанням позивача.
Зупинено провадження в адміністративній справі № 240/19820/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії до надходження витребуваних доказів .
В ухвалі вказано витребувані докази надати протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Представник відповідача подав до суду клопотання про продовження строку на подання доказів, у зв"язку з втратою документації та майна частини через влучання крилатої ракети в будівлі військового містечка. Крім того, зазначає, що станом на 18.03.2022 командиром в/ч НОМЕР_1 був полковник ОСОБА_3 , який перебуває в полоні, справи та посаду не передавав.
Ухвалою від 09.09.2024 суд продовжив Військовій частині НОМЕР_1 строк виконання вимог ухвали про витребування доказів протягом 20-ти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Позивач надіслав до суду клопотання про постановлення окремої ухвали про порушення відповідачем свого процесуального обов"язку по наданню доказів, що підтверджують неможливість подання витребуваних доказів .
Розглянувши клопотання про винесення окремої ухвали, заслухавши думки представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд втановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов'язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.
При цьому, суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.
Отже, постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення.
Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне порушення закону. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
Враховуючи, що станом на сьогодні в України триває воєнний стан та Військовою частиною , як військовим формуванням у складі Збройних Сил України, здійснюються заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача .
Крім того, реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Таких порушень на даний час судом не встановлено.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 242-246,295 КАСУ,
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Капинос