09 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/9689/24
категорія 106000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, який визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, який визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він, як військовозобов'язаний перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується тимчасовим посвідченням, а 06.05.2013 знятий з обліку згідно п.5 наказу МОУ №342-06р. Є особою з інвалідністю, з дитинства, оскільки встановлено III групу інвалідності (безтерміново), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №116342 від 03.05.2018 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.08.2018. Подав поштовим зв'язком 02.04.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, який визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю. У листі від 14.05.2024 відповідач повідомив, що звернення від 02.04.2024, яке надійшло до ІНФОРМАЦІЯ_4 04.04.2024 розглянуто. При цьому повернуто копії документів до звернення від 02.04.2024 без реалізації, з причини відсутності перебування позивача на військовому обліку.
Зазначене, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Тому, за захистом прав та інтересів позивач звернувся до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Відповідач проти позову заперечив. Направив через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також у відповідача відсутні необхідні дані, які б надали право віднести позивача до категорії військовозобов'язаних, а відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається тільки військовозобов'язаним відповідно ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно відповідачем, було залишено без реалізації заяву позивача, на що було надано обґрунтовану відповідь. З указаних підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У період із 01.07.2024 по 19.07.2024 та з 19.08.2024 по 02.09.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №116342 від 03.05.2018 позивач є осою з інвалідністю ІІI групи (інвалідність з дитинства), інвалідність встановлена безтерміново, та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.08.2018.
Позивач звернувся до відповідача, через засоби поштового зв'язку, із заявою від 02.04.2024, в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, який визнаний в установленому порядку є особою з інвалідністю.
Листом від 14.05.2024 відповідач повідомив, що звернення позивача від 02.04.2024, яке надійшло до ІНФОРМАЦІЯ_4 04.04.2024 розглянуто. При цьому повернуто копії документів до звернення від 02.04.2024 без реалізації, з причини відсутності перебування позивача на військовому обліку. З метою недопущення порушення Правила військового обліку, запропоновано звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/декларування проживання для взяття на військовий облік та реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивача вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому за захистом прав та інтересів позивача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частини 1 - 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
У частині сьомій статті 1 Закону №2232-XII закріплено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Поряд з цим, статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
Тобто, саме під час мобілізації військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу, зокрема, особи з інвалідністю.
Як встановив суд, позивач є особою з інвалідністю ІІI групи та звернувся до відповідача із заявою щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що є особою з інвалідністю ІІI групи.
За результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову по мобілізації відповідач листом від 14.05.2024 № 6/865 повернув копії документів, доданих до звернення від 02.04.2024, без реалізації з причини відсутності перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Факт того, що позивач дійсно є особою з інвалідністю ІІI групи, відповідач не заперечує.
Тобто, відповідач не заперечує, що наявність у позивача ІІI групи інвалідності є підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з тим, позивачу було запропоновано звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/декларування проживання для взяття на військовий облік та реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під військову службу під час мобілізації.
Надаючи правову оцінку вказаним підставам, суд зазначає таке.
Як зазначено вище, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається військовозобов'язаним, тобто особам, які проходять військову службу у запасі.
Водночас, відповідно до статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Згідно із статтею 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього врегульовані статтею 37 № 2232-XII.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Отже, необхідною умовою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є перебування особи на військовому обліку як військовозобов'язаної.
Відповідно до ч. 8 ст. 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п. 5 Порядку № 1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно з пп. 8 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідач у відзиві вказує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка наявна в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивача 06.03.2013 було знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ№342, який втратив чинність.
Отже, для вирішення питання про надання відстрочки від військової служби під час мобілізації позивач зобов'язаний особисто з'явитись до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки по місцю проживання в м. Житомир, стати на військовий облік та подати оригінали документів чи їх нотаріально завірені копії, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Як вбачається з матеріалів справи позивач вказані дії не вчинив, лише надіслав відповідачу поштою заяву від 02.04.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому суд дійшов висновку, що, повідомивши позивача про необхідність звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/декларування проживання для взяття на військовий облік та реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
09.09.24