Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 вересня 2024 року Справа №200/4562/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А.., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, представником військової частини заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 200/4562/24 до набрання до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/4564/24, яка розглядається Донецьким окружним адміністративним судом. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що в рамках адміністративної справи № 200/4564/24 досліджується правомірність невиплати позивачеві грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки з урахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Суд зазначає, що представником позивача надано заперечення щодо зупинення провадження у справі.
При розгляді питання про зупинення провадження у справі суд виходить із такого.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов'язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об'єктивної неможливості розгляду судової справи зобов'язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20, у постанові від 20.09.2022 у справі № 852/2а-9/21.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо. Такий висновок висловлено у постанові Верховного Суду у справі № 640/684/20 від 09.02.2022.
Аналіз наведеного свідчить про те, що зупинення провадження у справі є тимчасовим зупиненням розгляду справи у зв'язку з обставинами, які перешкоджають розгляду справи, до їх усунення або виконання необхідних дій. Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Предметом спору у справі, що розглядається, є, зокрема, виплата позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а також індексації різниці за період з 01.03.208 по 11.11.2021.
Водночас у справі № 200/4564/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судом досліджується правомірність невиплати позивачеві грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки з урахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Суд зазначає, що при розгляді справи № 200/4562/24 для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078., суд повинен буде установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачеві індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року буде розраховуватися як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідач покликається на те, що у разі задоволення позовних вимог у судовій справі № 200/4564/24 посадовий оклад позивача зросте, що впливає на нарахування індексації.
Проте, як уже зазначалося судом, при розгляді справи № 200/4562/24 предметом дослідження є розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, який визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року та сумою можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнюватиме або буде меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року, то це стане підставою для нарахування й виплати позивачеві індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Таким чином, у разі задоволення позову у справі, що розглядається, розмір індексації-різниці буде розраховуватися в залежності від різниці грошового забезпечення, нарахованого у березні та лютому 2018 року та присуджуватиметься у фіксованій величині.
Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, які обставини, що підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді даної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі та яким чином рішення суду у справі № 200/4564/24 може вплинути на висновки суду у справі, що розглядається, відтак суд не знаходить підстав для зупинення провадження у адміністративній справі № 200/4562/24.
Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що справа має певну складність і її недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 173 КАС України визначено завдання підготовчого провадження, а саме остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація про розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації з 01.12.2015 по 11.11.2021 із зазначенням базового місяця обчислення індексації грошового забезпечення, копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за період 01.12.2015 по 11.11.2021, розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.11.2021 роки із зазначенням базового місяця для розрахунку індексації споживчих цін.
Суд зауважує, що відповідно до клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, документи, якими підтверджується розмір нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення, зберігаються у Центральному архівному відділі Національної гвардії України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Статтею 80 КАС України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
З метою повного та всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати у Центрального архівного відділу Національної гвардії України інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації з 01.12.2015 по 11.11.2021 із зазначенням базового місяця обчислення індексації грошового забезпечення, копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за період 01.12.2015 по 11.11.2021, розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.11.2021 роки із зазначення базового місяця для розрахунку індексації споживчих цін.
Суд зауважує, що реалізація ефективного судового захисту прав, свобод і інтересів полягає в тому, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості, а суд має дослідити всі аргументи кожної зі сторін не віддаючи жодної переваги будь-якій із них.
З урахуванням обставин справи, суд дійшов до висновку про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 173, 248, 256, 260, 294 КАС України, суд, -
Клопотання відповідача про зупинення провадження - залишити без задоволення.
Витребувати у Центрального архівного відділу Національної гвардії України інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 11.11.2021 із зазначенням базового місяця обчислення індексації грошового забезпечення, копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за період 01.12.2015 по 11.11.2021, розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.11.2021 роки із зазначенням базового місяця для розрахунку індексації споживчих цін.
Розгляд адміністративної справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 14-00 год. 01.10.2024.
Продовжити строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 09.09.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб