09 вересня 2024 рокуСправа №160/10811/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування вимоги,
установив:
25 квітня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- здійснити судом заходи по забезпеченню позову, а саме зупинити дію Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2024 року №Ф-6438-0436 до вирішення справи по суті;
- визнати незаконними дії посадових осіб Відповідача з нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 8 448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. за 2017рік;
- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6438-0436 від 14.02.2024 року;
- зобов'язати Відповідача видалити з усіх інформаційно-облікових систем податкового органу відомості про наявність у ОСОБА_1 облікованого податкового боргу(недоїмки) у розмірі 8 448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що як фізична особа-підприємець, звільняється від сплати єдиного соціального внеску, оскільки є пенсіонером та особою з інвалідністю. Вказує, що не має права на добровільну сплату єдиного внеску, оскільки ним не підписано жодних договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ним не подано до податкового органу заяви з приводу вищезгаданого.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: всі документи, які стали підставою для винесення оскаржуваної вимоги від 14.02.2024 року №Ф-6438-0436; інформацію щодо періоду за який нараховано платежі за вимогою від 14.02.2024 року №Ф-6438-0436.
21 травня 2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за даними електронної бази ІС «Податковий блок» позивач перебував на обліку як фізична особа-підприємець з 13.02.2002 по 13.08.2019, з огляду на що, а також, виходячи з даних інтегрованої картки платника позивача, сплата єдиного внеску не обліковується та виникла недоїмка, внаслідок чого і сформовано оскаржувану вимогу.
05 червня 2024 року позивач подав відповідь на відзив, в якому підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку як фізична особа-підприємець за період з 13.02.2002 по 13.08.2019 про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2024 року №Ф-6438-0436, якою ОСОБА_1 повідомлено про те, що станом на 31 січня 2024 року заборгованість останнього зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені складає 8448,00 грн.
Згідно з даних ІКП, заборгованість виникла внаслідок несплати позивачем єдиного внеску за 2017 рік.
Вказану вимогу було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено позивач, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0690035368643.
Відповідно до довідки МСЕК Серії 12ААВ №311731, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
До вказаного Закону з 01.01.2017 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII були внесені зміни, які запровадили, серед іншого, сплату єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у сумі, що не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незалежно від отримання доходу (прибутку) у місяці нарахування єдиного внеску.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 у редакції, яка діяла до 31.12.2017, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Отже, необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності в не залежності від отримання доходу від такої діяльності.
Відповідно до п.4 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону №2464 (на час виникнення спірних правовідносин) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом, позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем за період з 13.02.2002 р. по 13.08.2019 р.
Також, ОСОБА_1 вказав, що він є пенсіонером ще з 1997 року та особою з інвалідністю, та станом на час виникнення спірних правовідносин досяг пенсійного віку, тобто є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Вказану обставину відповідач не заперечив та не спростував.
Відповідно до ч.1 ст.78 КАС Україн, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У такому випадку фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 20.03.2018 у справі №805/2195/17-а як і постанові від 13.11.2018 у справі №809/127/18, викладаючи правову позицію у подібних правовідносинах наголошував, що відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують, відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За висновком Верховного Суду, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Отже, законодавством визначено обов'язкову умову для добровільної сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем, яка є пенсіонером та отримує пенсію - укладення такою особою договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску, у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд вважає спірну вимогу такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2024 року № Ф-6438-0436 на суму 8448,00 грн. єдиного соціального внеску.
Суд зазначає, що підстав для задоволення вимог позивача в частині зупинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2024 року №Ф-6438-0436 не має, оскільки відсутні докази наявності обставин, передбачених ст.150 КАС України, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 8 448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. за 2017 рік.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6438-0436 від 14.02.2024 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з інформаційно-облікових систем податкового органу відомості про наявність у ОСОБА_1 облікованого податкового боргу (недоїмки) у розмірі 8 448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн.
В частині вимог позивача про зупинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2024 року №Ф-6438-0436 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко