09 вересня 2024 рокуСправа №160/17367/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з відповідною заявою від 28.05.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з відповідною заявою від 28.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2006 році позивачу була призначена пенсія по інвалідності внаслідок роботи на держслужбі, призначену відповідно до Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII “Про державну службу» з 09.11.2005 року по 30.11.2014 року. З грудня 2014 року пенсійні виплати позивача були припинені у зв'язку з необхідністю догляду за матір'ю похилого віку (Кримська область). У квітні 2015 року позивач повернувся з Криму до м. Дніпро, де і мешкає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 . 28.05.2024 року позивач звернувся із заявою про поновлення виплати пенсії. 19.06.2024 року позивач отримав лист ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №35748-25083/3-01/8-0400/24 від 19.06.2024 року, яким відмовлено у задоволенні заяви позивача та зазначено, що призначення пенсії згідно із законодавством України особам, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду російської федерації, а саме на території Автономної Республіки Криму можливе за умови надання особою належним чином сформованої пенсійної справи, отриманої в органах Пенсійного фонду російської федерації на території тимчасово окупованої території Криму, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 19.07.2024 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
19.08.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими, з огляду на наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.05.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вх. № 25083/З-0400-24 від 28.05.2024 року) з питання переведення пенсії з Автономної Республіки Крим. За даними, які містяться в системі автоматизованого обліку пенсійної документації (АСОПД-КОМТЕХ-W) позивач перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності внаслідок роботи на держслужбі, призначену відповідно до Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу» з 09.11.2005 року по 30.11.2014 року. Інвалідність було встановлено з 09.11.2005 року довічно. Виплату пенсії припинено з 01.12.2014 року у зв'язку з вибуттям до іншого регіону України (по запиту). Разом з тим, за умови надання позивачем паперової пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії на території Автономної Республіки Крим буде можливо повернутися до розгляду питання щодо отримання виплати пенсії за нормами пенсійного законодавства України. Відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII до тимчасово окупованих територій України, віднесено, зокрема, АРК та м. Севастополь. Відповідно до пункту 4 ст. 9 вказаного Закону встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Поновлення виплати пенсії громадянам України, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, здійснюється після надходження пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. При цьому, до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан. Враховуючи зазначене, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою - агресором, листування з російською федерацією зупинено. Отже, поновлення виплати пенсії в Україні можливе за умови підтвердження припинення виплати пенсії за попереднім місцем її отримання та після надходження оригіналу пенсійної справи. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Аліни Шевченко від 02.09.2024 року №273 суддя ОСОБА_2 в період з 05.08.2024 року по 09.08.2024 року, з 12.08.2024 року по 16.08.2024 року, з 19.08.2024 року по 23.08.2024 року та з 26.08.2024 року по 08.09.2024 року перебувала у щорічній відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалене в перший робочий день судді 09.09.2024 року.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданим 28.03.2015 року Дніпропетровським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
Позивач перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності внаслідок роботи на держслужбі, призначену відповідно до Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу» з 09.11.2005 року по 30.11.2014 року.
Інвалідність було встановлено з 09.11.2005 року довічно.
Виплату пенсії припинено з 01.12.2014 року у зв'язку з вибуттям до іншого регіону України (по запиту).
У квітні 2015 року позивач повернувся з Автономної Республіки Крим до м. Дніпро, де і мешкає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
28.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вх. № 25083/З-0400-24 від 28.05.2024 року) із заявою про поновлення виплати пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2024 року №35748-25083/З-01/8-0400/24 позивачу відмовлено в поновленні пенсії за віком, відповідно до Закону України № 1058-ІV та зазначено, що за умови надання ОСОБА_1 паперової пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії на території автономної Республіки Крим буде можливо повернутися до розгляду питання щодо отримання Вами виплати пенсії за нормами пенсійного законодавства України.
Не погодившись із такими діями відповідача щодо відмови у поновленні пенсії, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пунктом 14-4 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення РФ, мають право на отримання виплат згідно з цим законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що даний акт регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації, визначений Порядком виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 234 (далі - Постанова № 234).
Відповідно до вимог п. 3 Постанови № 234 визначено, що особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).
Пунктом 4 Постанови № 234 встановлено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Як убачається з п. 5 Постанови № 234, порядок звернення осіб за призначенням (перерахунком), поновленням виплати пенсії особам, переведенням з одного виду пенсії на інший, наданням соціальних послуг, а також підтвердження факту неодержання пенсії та соціальних послуг від органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.
Отже, відповідно до наведених вище норм для отримання пенсії громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, необхідно щоб особа одночасно відповідала наступним трьом критеріям: 1) не отримала громадянство Російської Федерації, тобто паспорт громадянина України; 2) докази припинення отримання пенсії в органах пенсійного фонду на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя; 3) подала територіальному органові Пенсійного фонду України заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із доданням необхідних документів.
Судом встановлено, що у квітні 2015 року позивач повернувся з Автономної Республіки Крим до м. Дніпро, де і мешкає за адресою реєстрації: вул. Пролетарська, буд. 39, с. Рашківка, 52043, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область. 28.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про поновлення виплати пенсії.
Призначення позивачу пенсії по інвалідності з 09.11.2005 року та встановлення позивачу інвалідність було з 09.11.2005 року довічно підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2024 року №35748-25083/З-01/8-0400/24.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року тимчасово припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначеним до РФ та Білорусі, а тому позивачка з об'єктивних та незалежних від неї причин не мала можливості отримати відповідну довідку про припинення виплати пенсії в органах пенсійного фонду на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У 2021 році, згідно з Законом 1618-IX, зазначена стаття зазнала змін, а саме: було виключено вимогу про те, що жителі тимчасово окупованої території можуть отримувати пенсію тільки у випадку, якщо доведуть, що не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів РФ.
З вищенаведеного вбачається, що позивач відповідає критеріям наведених вище, які надають можливість здійснювати виплату пенсії позивачу відповідно до законодавства України.
Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Суд зазначає, що згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
На підставі частини першої статті 17 Закону №1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі статтею 18 Закону №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Суд вважає, що відсутність у позивача можливості надати паперову пенсійну справу з документами про припинення виплати пенсії в АР Крим не позбавляє позивача права на отримання пенсії, а тому посилання відповідача на ці обставини судом відхиляються.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у поновленні виплати пенсії позивачу є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Як вже було зазначено, листом від 19.06.2024 року №35748-25083/З-01/8-0400/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено в поновленні пенсії.
Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено, шляхом формування листа від 19.06.2024 року №35748-25083/З-01/8-0400/24, у перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з відповідною заявою від 28.05.2024 року.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з відповідною заявою від 28.05.2024 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд зроби висновок що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з відповідною заявою від 28.05.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з часу звернення з відповідною заявою від 28.05.2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна