09 вересня 2024 рокуСправа №160/17375/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.07.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Аксьонов Сергій Олександрович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 10.10.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року за формою П-3, виданого Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» щодо ОСОБА_1 та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) незалежно від строку дії такого повідомлення.
Позов мотивовано тим, що Управління відповідно до покладених на нього завдань проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам, проводить технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов'язкові до виконання органами виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення. Крім цього, проводить розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь і моніторинг стану умов праці та здоров'я. Всупереч наведеному відповідач відмовив у проведенні відповідного розслідування випадку професійного захворювання, пославшись на відсутність надання інформації щодо посадової особи роботодавця, яка повинна бути у складі комісії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 05.08.2024 року. Також вказаною ухвалою суду зобов'язано відповідача надати додаткові докази в даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Від Південно-Східного міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Аліни Шевченко від 02.09.2024 року №273 суддя ОСОБА_2 в період з 05.08.2024 року по 09.08.2024 року, з 12.08.2024 року по 16.08.2024 року, з 19.08.2024 року по 23.08.2024 року та з 26.08.2024 року по 08.09.2024 року перебувала у щорічній відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалене в перший робочий день судді 09.09.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) від 20.09.2023 року вих. №08/21-1976 за формою П-3 (додаток 19 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337) (далі - Постанова №337) з встановленим основним діагнозом:
- вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально- периферичної ангіодистонїї з вестибулопатією, синдром полірадикулоневропатії з вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів;
- антракосилікоз першої стадії (з/э; 1 /1), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня;
- хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_3 і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійні (19.09.2023 року).
Дане повідомлення підписано головним лікарем Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» Марією Савочкіною та направлено 20 вересня 2023 в порядку визначеному Постановою 337.
Однак, акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21 Порядку №337 не було складено, розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не проводилось, комісія з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не створювалась.
У зв'язку із цим, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Листом №ПС/1/1180-24 від 16.01.2024 року Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці повідомило наступне. Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) стосовно ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надійшло до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 10.10.2023 року. Станом на теперішній час письмова інформація про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування (далі - інформація), до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неодноразово було надіслано листи для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей. Відсутність вищезазначеної інформації унеможливлює виконання пункту 105 Порядку №337 в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку №337.
Листом 0400-011008-8/58892 від 26.03.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 06.01.2023 року № 0400-011008-6/3018 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було надано кандидатуру для участі в розслідуванні причин виникнення хронічних професійних захворювань у працівників ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Станом на 25.03.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці наказ про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, не надходив. Тому представники Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймали участь у розслідуванні причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Листом №ПС/3.1/5906-24 від 27.03.2024 року Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача повідомило наступне. Письмова інформація від 20.03.2024 року №13/749 про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представників роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яких пропонується включити до складу комісії з розслідування стосовно ОСОБА_1 , до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла 21.03.2024 року (далі - письмова інформація). Відповідно до пункту 101 Порядку, строк дії повідомлення ДУ «Український науково- дослідний інститут промислової медицини» від 20.09.2023 року № 08/21-1976 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі- П-3 ОСОБА_1 ), сплинув 19.03.2024 року. Тобто, письмову інформацію роботодавцем ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підготовлено у період вичерпаного строку дії П-3 ОСОБА_1 , про що до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надіслано листа. Відсутність своєчасного надсилання письмової інформації, а також ігнорування листів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про надання інформації з боку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку. Тому, розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 відповідно до вимог Порядку не проводилось, акт за формою П-4 не складався.
Листом 08/21-0851 від 28.03.2024 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» повідомило, що повідомлення за формою П-3 відносно позивача було надіслано 20.09.2023 року за вихідним 08/21-1976 на підприємство ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за адресою м. Павлоград, вул. Соборна, 76.
Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача порушено право позивача на розгляд причин розладу здоров'я та їх зв'язок з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу під час роботи, внаслідок чого отримано професійне захворювання.
Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах:
- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).
Відповідно до ст. 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 13 статті 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків, а пункт 27 встановлює, що дана установа проводить, у тому числі, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.
Статтею 9 Положення встановлено, що Держпраця у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Процедуру розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) викладено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 (далі - Порядок №337).
Відповідно до п.105 Порядку №337, після отримання повідомлення за формою П-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.
Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров'я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу (п.106 Порядку №337).
Згідно з п.107 Порядку №337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Водночас, п.110 Порядку №337 визначено, що роботодавець зобов'язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування:
відомості про професійні обов'язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);
необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;
матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);
результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
Також, відповідно до п.111 Порядку №337, роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв'язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
При цьому, у відповідності до п.112 Порядку №337, Комісія з розслідування зобов'язана:
розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;
провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Таким чином, відповідно до п.113 Порядку №337, Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.
Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України В роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п.114 Порядку №337).
Надалі, у відповідності до п.117 Порядку №337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.
Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід'ємну частину.
Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Як вже зазначалось, представник позивача звертався до відповідача з адвокатськими запитами, згідно з яких просив утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання та скласти акт за формою П-4.
Відповідачем, після отримання 10.10.2023 року повідомлення за формою П-3 від 20.09.2023 року вих. №08/21-1976 про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», (дата встановлення остаточного діагнозу становить 19.09.2023 року), не було утворено протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не проводилося.
Таку бездіяльність відповідач обгрунтовує тим, що відповідно до пункту 101 Порядку, строк дії повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.09.2023 року № 08/21-1976 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» сплинув 19.03.2024 року. Тобто, письмову інформацію роботодавцем ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підготовлено у період вичерпаного строку дії П-3 ОСОБА_1 .
Відповідач вважає, що відсутність своєчасного надсилання письмової інформації, а також ігнорування листів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про надання інформації з боку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку.
Суд наголошує, що відповідач не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації.
Крім того, посилання відповідача на п. 105 Порядку № 337 суд не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування не може бути поставлено виключно в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов'язків.
Реалізація прав потерпілої особи як процес виконання державою в особі органів конституційних гарантій, наданих такій особі не може залежати від законослухняності третіх осіб, зокрема тих, що наймають таку особу за трудовим договором.
Суд вважає, що ситуація, яка склалася порушує, гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки, саме держава не виконала свій обов'язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17.
Таким чином, відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 10.10.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Як вже було зазначено, листами №ПС/1/1180-24 від 16.01.2024 року та №ПС/3.1/5906-24 від 27.03.2024 року відповідачем позивачу було відмовлено в створенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено, шляхом формування листів №ПС/1/1180-24 від 16.01.2024 року та №ПС/3.1/5906-24 від 27.03.2024 року, у створенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо відмови ОСОБА_1 в утворенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 10.10.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року за формою П-3, виданого Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» щодо ОСОБА_1 та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Доказів понесення судових витрат не пов'язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.
Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору судом не вирішується.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо відмови ОСОБА_1 в утворенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 10.10.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Армстронга Ніла, буд. 1 Д, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44729283) створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року за формою П-3, виданого Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна