Справа № 603/446/24
Провадження № 3/603/284/2024
"09" вересня 2024 р. м. Монастириська:
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І. М.
розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 (м. Монастириська) відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , підсобний працівник в ТОВ «Змістобуд»,
- за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02.07.2024 року близько 05 год 59 хв, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «SUBARU IMPREZA» д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль, км 33+300м, будучи неуважним, не обравши безпечної швидкості руху та не оцінивши дорожньої обстановки, допустив наїзд на дику тварину яка перебігала проїзну частину дороги, внаслідок чого між ними відбулося зіткнення. В результаті даного зіткнення тварина загинула, а транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1 ПДР України чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився хоча судом вживались заходи для належного його повідомлення про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні від 07.11.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім того, в своїх рішеннях (в т.ч. справа Каракуця проти України) Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та про розгляд справи у Монастириському районному суді Тернопільської області, однак жодного разу останній не цікавився провадженням своєї справи, що є ознаками зловживання своїми процесуальними правами, враховуючи, що було вжито усіх передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи та не подання останнім заяв про причини неявки до суду чи про відкладення розгляду справи, тому суд вважає за можливе відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи провести у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на подачу пояснень безпосередньо в судовому засіданні, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, що були предметом перевірки в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується такими засобами доказування:
-даними, встановленими в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.07.2024 року серії ААБ №162141, складеного інспектором з РПП СПД №1 (м.Монастириська) ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Предком П. Г.;
-схемою місця ДТП яка сталася 02.07.2024 року о 05 год 59 хв на автодорозі Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль;
-даними письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи;
-фототаблицями з місця вчинення ДТП, які містяться при матеріалах справи.
Відповідно до п.2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
У відповідності до п.1.10 Правил дорожнього руху:
- безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
- видимість у напрямку руху - максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру;
- дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом
Отже, суд дійшов висновку, що водієм ОСОБА_1 не було належним чином виконано вимоги ПДР.
З диспозиції ст. 124 КУпАП випливає, що внаслідок порушення ПДР мають бути пошкоджені транспортні засоби, вантажі, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди чи інше майно. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при здійсненні ДТП пошкодив свій транспортний засіб яким керував, завдавши йому механічних пошкоджень внаслідок зіткнення з дикою твариною.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, керуючись ст. 33 КУпАП, з врахуванням вищезазначених обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи винного та ступеня суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, оскільки неуважність при керуванні транспортним засобом становить небезпеку для інших учасників дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини - судом не встановлені, дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ст. 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави.
Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме його меті.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі та порядку встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 124, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф підлягає добровільній сплаті порушником протягом п'ятнадцяти днів.
У відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян