Справа № 466/3634/24
09 вересня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Костюк В. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дяківа Б. З. про визначення суми судових витрат, понесених стороною у справі, та стягнення суми понесених судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такими, що втратила право користування жилим приміщенням,-
02 вересня 2024 року Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такими, що втратила право користування жилим приміщенням.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
04 вересня 2024 року на адресу суду поступила заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дяківа Б. З. про визначення суми судових витрат, понесених стороною у справі, та стягнення суми понесених судових витрат з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1414,15 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6733, 60 грн., а всього 8147, 75 грн.
У судове засідання сторони не з'явились.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути питання про винесення додаткового рішення у відсутності учасників справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
Судом встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 - адвокатом Дяків Б. З. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги та договору про надання правової допомоги № 01/2024-ц від 14.03.2024.
Разом із заявою про визначення суми судових витрат, понесених стороною у справі, та стягнення суми понесених судових витрат, представник позивача подав до суду: копію договору про надання правової допомоги № 01/2024-ц від 14.03.2024; копію протоколу погодження розміру гонорару (додаток №1 до договору №01/2024-ц від 14.03.2024 про надання правової допомоги); акт здачі-приймання виконаних робіт від 02.09.2024, відповідно до договору №01/2024-ц від 14.03.2024 про надання правової допомоги; квитанцію про оплату поштової кореспонденції; підтвердження оплати послуг ЦНАП; копію квитанції про оплату судового збору.
Згідно із вищевказаними доказами щодо понесених судових витрат та надання правової допомоги, загальна вартість понесених судових витрат та наданих послуг адвокатом Дяків Б. З. позивачу складає 8147,75 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2024 року позовна вимога в частині стягнення судового збору вирішена та з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Дослідивши надані докази на підтвердження понесення судових витрат, суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дяківа Б. З. про визначення суми судових витрат, понесених стороною у справі, та стягнення суми понесених судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такими, що втратила право користування жилим приміщенням, підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 270 ЦПК України, суд,-
заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дяківа Б. З. про визначення суми судових витрат, понесених стороною у справі, та стягнення суми понесених судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такими, що втратила право користування жилим приміщенням -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 202, 95 грн. (двісті дві гривні 95 копійок) оплати банківських послуг при здійсненні оплати судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 6733,60 (шість тисяч сімсот тридцять три гривні 60 копійок).
Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя П. Т. Едер