Справа № 459/2379/24
Провадження № 1-кс/459/1217/2024
про арешт майна
09 вересня 2024 року слідчий суддя Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді клопотання старшого слідчого СВ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141150000748 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив накласти арешт на вилучений 03.09.2024 в ході огляду місця події причіп «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 03.09.2024 близько 20:50 год ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter» р. н. з. НОМЕР_2 з причепом «ПГ» р. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького, у місті Червонограді, зіткнувся із велосипедистом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху лівого передпліччя. Відомості про вказаний факт були внесені до ЄРДР за №12024141150000748 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 03.09.2024 в ході огляду місця події було виявлено та вилучено причетний до вказаної ДТП автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», д. н. з. НОМЕР_2 з причепом «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 та велосипед « НОМЕР_3 ». Старший слідчий вважає, що на причепі «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 збереглись сліди злочину та він являється речовим доказом, і в подальшому буде залучений для проведення судових інженерно-транспортних експертиз, а тому необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на нього. Тому просить клопотання задовольнити.
Старший слідчий у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд даного клопотання у його відсутності, у якому вказав, що підтримує таке та просить його задовольнити.
Власник вищеописаного майна у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах клопотання.
За ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Старшим слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141150000748 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З витягу з реєстру досудового розслідування щодо даного кримінального провадження вбачається, що таке здійснюється за наступним фактом: 03.09.2024 близько 20:50 год ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter» р. н. з. НОМЕР_2 з причепом «ПГ» р. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького, у місті Червоноград, зіткнувся із велосипедистом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху лівого передпліччя.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.09.2024 убачається, що було проведено огляд місця події під час якого було виявлено та вилучено причетний до вказаної ДТП автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», д. н. з. НОМЕР_2 з причіпом «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 та велосипед «Україна».
Також встановлено, що причіп «ПГ», д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться у власності ОСОБА_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У матеріалах клопотання містить постанова про визнання предметів речовими доказами від 04.09.2024, відповідно до якої вищевказаний причіп визнано речовим доказом та поміщено для зберігання на територію Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області.
Старший слідчий зазначає, що на причепі «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 збереглись сліди злочину, він являється речовим доказом, і в подальшому буде залучений для проведення судових інженерно-транспортних експертиз. Без надання експертам для огляду причепа «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 , останні будуть позбавлені можливості встановити його технічний стан та трасологічні особливості зіткнення, що у свою чергу не дасть можливості встановити причину та механізм ДТП.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У встановлений КПК України строк старший слідчий звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
Частиною третьою ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відтак, враховуючи вищевикладене, є достатні підстави вважати, що майно, на яке старший слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Оцінюючи надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, а їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення ризиків запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, збереження характеристик та властивостей об'єктів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на річ, яка була визнана речовим доказом в межах даного кримінального провадження, тобто, клопотання старшого слідчого підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на причіп «ПГ», д. н. з. НОМЕР_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141150000748 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 5-ти діб з часу її проголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника / володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1