465/3893/24
1-кс/465/1581/24
Іменем України
10.09.2024 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю, прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141370000544 від 19.05.2024 року, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України
встановив:
До слідчого судді Франківського районного суду м. Львова, захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернулась з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141370000544 від 19.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України.
В обґрунтування зазначених вимог вказує, що у провадженні ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12024141370000544 від 19.05.2024 року. В межах кримінального провадження ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Ухалою Франківського районного суду м.Львова від 15.08.2024 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. 10 вересня 2024 року ОСОБА_4 вручено змінене повідомлення про підозру, згідно з яким останньому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України. Враховуючи зміну правової кваліфікації діянь підозрюваного, обгрунтованим є зміна запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт в нічний час з огляду на те, що підозрюваний повністю визнає вину у вчиненому ним діянні, дає покази та сприяє розкриттю злочину. Останній не має наміру уникнути покарання за вчинене ним діяння, про що вказує його процесуальна поведінка, а тому ризик втечі чи переховування від слідства відсутній. Крім цього, усі допитані свідки дають ідентичні покази як і підозрюваний, який не заперечує нанесення одного удару померлому, що також вказали свідки-очевидці подій. Підозрюваний не характеризується як особа, яка систематично вчиняла насильницькі дії, притягувалась до відповідальності та є особливо суспільно небезпечним. Крім того підозрюваний має постійне місце проживання, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався і запобіжні заходи щодо нього не застосовувались. З огляду на зазначене просила задоволити клопотання.
В судовому засіданні захисник просила задоволити клопотання .
Підозрюваний підтримав вказане клопотання.
Прокурор не заперечила щодо задоволення клопотання.
Суд заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного доходить до таких висновків.
ОСОБА_4 19.05.2024 року повідомлено про підозру за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває під вартою з 21.05.2024 року.
Ухалою Франківського районного суду м.Львова від 15.08.2024 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.09.2024 року.
10 вересня 2024 року ОСОБА_4 вручено змінене повідомлення про підозру, згідно з яким останньому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.
Злочин в якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорії нетяжких злочинів. У матеріалах справи відсутні відомості про його ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, він не перешкоджав встановленню істини у справі, яка розслідується.
Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимості.
З урахуванням того, що відсутні дані про те, що підозрюваний може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.
Обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний раніше не судимий, вину у вчиненому правопорушенні визнає, має постійне місце проживання.
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що підозрюваний у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків, чи ухилитись від суду.
За таких обставин, суд, що з урахуванням, перекваліфікації інкримінованої ОСОБА_4 підозри з ч. 2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України, ризику переховування від суду та перешкоджання судовому розгляду, у тому числі й впливу на свідків, доходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, підозрюваному, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання., утримуватися від будь-якого спілкування з свідками.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу підозрюваного, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні підозрюваного запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби з 22:00 год. по 06:00 год. строком до 19 вересня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 181, 201, 202, 203, 372, 395 КПК України,
постановив:
Клопотання захисника задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з обмеженням права покидати без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, прокурора чи суду місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 22:00 год. по 06:00 год.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1.Прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2.Утриматись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні, з приводу обставин даного провадження;
3.Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та/або інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі наявності таких;
4.Повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали - до 19 вересня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному порядок виконання ухвали, передбачений ч.5 ст.181 КПК України.
Копію ухвали скерувати до Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області - для виконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 10 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1