465/6519/24
3/465/2973/24
Іменем України
09.09.2024 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
10.08.2024 о 11:40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 у судовому засіданні 29.08.2024 вину не визнав, заперечив факт погрози фізичною розправою, а також вживання нецензурної лайки на адресу ОСОБА_2 . Розгляд справи було відкладено у зв'язку поданням потерплою клопотання про перенесення судового засідання.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання 09.09.2024 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про його дату, час та місце.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення а також враховуючи строки розгляду даної категорії справ, тому вважаю, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 у суді пояснила, що 10.08.2024 зранку, приблизно 11:00 год. вона повернулась з прогулянки у сімейний гуртожиток по вул. В.Великого, 14 у м. Львові і мила собаці лапи. Двері у душовій кабінці були відкриті. В той час ОСОБА_1 грюкнув дверима двічі, вона зробила йому зауваження. ОСОБА_1 почав нецензурно висловлюватися і схопив її за обличчя. Після цього, його дружина ОСОБА_3 вийшла з кухні і штовхнула її в груди, та заштовхала її у ванну. ОСОБА_1 закрив двері зовні, де її утримували у ванні близько 2 хв. Після цього, ОСОБА_3 погрожувала її фізичною розправою. Просить не застосувати до нього суворого покарання.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомісті.
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У розумінні положень ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок. Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного суду України N 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №227821 від 15.08.2024;
- рапортом про повідомлення про подію від потерпілої в ЄО №16201 від 10.08.2024,
- письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 від 15.08.2024;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та її поясненнями у суді.
Оцінюючи вищевказані докази, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.
Крім цього, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
За таких обставин, доводи щодо помилкової кваліфікації дій ОСОБА_1 працівниками поліції ст. 173 КУпАП, не заслуговують на увагу та відхиляються судом.
Крім цього, суд розцінює пояснення ОСОБА_1 , наданими в суді 29.08.2024, як спосіб захисту і намагання уникнути від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його особу, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення Управління персоналу штабу управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » серія НОМЕР_1 від 15.12.2015.
На підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 23, 33, 40-1, 268, 283, 284 КУпАП -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51(п'ятдесят одна) гривня.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Кушнір Б.Б.