465/3790/24
2-а/465/232/24
про повернення заяви
"10" вересня 2024 р. м.Львів
Суддя Франківського районного суду міста Львова Мигаль Г.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області сержанта поліції Федірка Івана Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адмінінстративного стягнення.
Ухвалою суду від 10 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, судом було встановлено строк для усунення недоліків не пізніше десяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Копія ухвали надіслана позивачу за адресою місця проживання, зазначеною у позовній заяві. Відповідно до відмітки на рекомендованому поштовому відправленні, копію ухвали позивачем отримано 30 липня 2024 року.
Заяви про усунення виявлених недоліків від позивача не надходило.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець, держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення, вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Станом на 10 вересня 2024 року позивач не виконав вимоги ухвали суду від 10 червня 2024 року.
При встановленні строку на усунення недоліків суд керувався необхідністю створення учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав.
Слід зазначити, що на даний момент суд не вбачає перешкод для реалізації позивачем своїх прав шляхом усунення недоліків поданої позовної заяви.
Отже, позивач мав достатньо часу аби усунути недоліки визначені ухвалою суду від 10 червня 2024, однак не скористався наданим йому правом виправити недоліки поданої позовної заяви.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що позивач не виконав вимоги закону, визначені ст. 160,161 КАС України та викладені в ухвалі від 10 червня 2024 року, а тому, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини (усунення недоліків), що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.169 КАС України, суддя -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області сержанта поліції Федірка Івана Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2024 року.
Суддя Мигаль Г.П.