КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №1609/9348/12
Провадження № 1-в/552/518/24
10.09.2024 м. Полтава
Суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання представника заявника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави 04.09.2024 звернулася представник заявника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим СВ прокуратури Полтавської області постановою від 28.10.2012 безпідставно накладено арешт на майно фізичної особи та просила скасувати такий арешт.
У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити.
За результатами розгляду клопотання судом встановлено наступне.
Під час проведення досудового слідства у кримінальній справі №113216063 порушеній 28.09.2012 відносно ОСОБА_5 накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 . Арешт накладений на підставі постанови про накладення арешту старшого слідчого СВ прокуратури Полтавської області від 28.10.2012. За змістом цієї постанови вказано, що власником арештованого майна є обвинувачений ОСОБА_5 (а.с. 5).
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Першою полтавською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про накладення арешту виданої прокуратурою Полтавської області 28.10.2012 накладено арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 13174550 (а.с. 9).
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 16.11.2012 (справа №1609/9348/12, провадження №1/1609/629/12) ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію». Справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 367 КК України провадженням закрито. Питання про скасування арешту майна судом не вирішено (а.с. 6-7).
Водночас, відповідно до договору дарування від 03.09.2005 власником житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 (а.с. 8).
Згідно зі статтею 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань.
Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред. 1960 року), який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.
Відповідно до п. 9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.
Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства 28.10.2012, тобто до набрання чинності діючим КПК України (20.11.2012).
Проте положеннями КПК України ( в ред. 1960 року) передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).
Крім цього, у межах кримінальної справи, що розслідувалася, власник майна, який не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення майна з-під арешту.
Згідно зі статтею 174 чинного КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому у застосуванні відповідного заходу відпала потреба.
Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому чинним КПК України 2012 року. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу Україні, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, а не кримінальної справи, на даний час встановлений статтею 174 КПК України 2012 року, та підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
У даній справі арешт на спірне нерухоме майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, оскільки постанова слідчим була винесена 28.10.2012, а новий КПК набрав чинності 20.11.2012.
Отже, спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11, у разі, якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК 1960 року, спір щодо зняття арешту з майна є приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
У справі, яка розглядається, арешт на спірне майно накладений слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_5 за нормами КПК України ( в ред. 1960 року), водночас клопотання про зняття арешту з майна подане ОСОБА_4 , яка не було стороною чи учасником такого кримінального провадження.
Відтак, питання щодо скасування арешту накладеного на майно ОСОБА_4 підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства, а не на підставі ст. 174 КПК України та у порядку визначеному ст. 539 КПК України, а отже у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 372, 539 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Київський районний суд м. Полтави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1