Справа № 524/423/23
Провадження №2-о/524/142/24
05.09.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Лапік К.В.,
за участі заявників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
24.01.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту, а саме поширення недостовірної інформації та її спростування.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є адвокатом Національної асоціації адвокатів України. Також, він зареєстрований як фізична особа-підприємець та в ході своєї господарської діяльності - «діяльність у сфері права» сплачує відповідні кошти до бюджетів, у тому числі до бюджету територіальної громади м.Кременчука. Одружений з ОСОБА_3 , яка працює головним редактором видання «Кременчуцький Телеграф». Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 з 01.08.2020 року обіймає посаду головного редактора видання «Кременчуцький Телеграф» приватного підприємства «Видавничий Дім «Приватна Газета», яке є незалежним засобом масової інформації. Нагороджена почесними грамотами і подяками. Утримання з її заробітної плати здійснюються у відповідності до законодавства, зокрема до бюджету громади м.Кременчука.
ОСОБА_2 обраний виборцями територіальної громади м.Кременчука депутатом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, є членом політичної партії «Європейська солідарність» з 31.05.2021 року та головою депутатської фракції політичної партії «Європейська солідарність» у міській раді. В інтересах виборців та громади м.Кременчука, як депутат міської ради неодноразово звертався до групи компаній Ferrexpo з проханням надати благодійну допомогу установам критичної інфраструктури міста, виділення багатомільйонної допомоги в рамках програми корпоративної соціальної відповідальності бізнесу.
22 лютого 2022 року о 08 год. на веб-сайті «Кременчук.TODAY», (https://kremen.today), яке не має вихідних даних, невстановленими особами розміщена стаття, в якій поширена недостовірна і негативна інформація стосовно родини ОСОБА_6 , яка порушує честь, гідність і ділову репутацію, фактично поширена та розповсюджена на широке коло читачів та має назву: «Хто у Кременчуці є агентом кремля і путіна?». Розміщений матеріал містить перелік осіб з їх фотографіями, зокрема з фотографіями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розміщеними без їх дозволу.
Заявники вважають, що у статті з такою назвою та їх фотографіями, на яких є відмітки та підписи під ними, поширена недостовірна і негативна інформація, яка є образливою, принизливою, має наклепницький характер, принижує їх та зображує перед суспільством, як людей з низькими духовними цінностями, є поширенням недостовірних обвинувальних тверджень про вчинення кримінальних правопорушень, що дискредитує їх в очах громадян та суспільства.
Згідно звіту від 22.02.2022 за № 90/2022-ЗВ за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сайту http//kremen.todey, що включає досліджувану веб-сторінку, на якій розміщена стаття, встановлено, що відомості про реєстранта доменного імені « ОСОБА_7 .TODAY» скриті. Отже, встановити власників та користувачів веб-сайту та осіб, які поширили недостовірну інформацію в статті неможливо.
Враховуючи викладене, просили встановити факт, що інформація, яка розміщена на веб-сайті «Кременчук.TODAY», (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті мовою оригіналу «Хто у Кременчуці є агентами кремля і путіна?» - є недостовірною і негативною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та спростувати таку інформацію, а саме:
«…У Кременчуці агентів кремля фінансує олігарх Жеваго. Нижче наведемо докази антиукраїнської диверсійної діяльності Жеваго та його людей.
Через 5 років сепаратист ОСОБА_8 з?явився у штабі ОСОБА_9 і брав участь в акціях Піддубної. Є інформація, що куратором Музики тоді був тодішній технолог штабу ОСОБА_10 ...
На виборах у 2020 році Жеваго купив осередки партії «Європейська солідарність» у Полтаві та Кременчуці. Однак у виборчі списки включили зовсім інших людей, які працюють на Жеваго. Саме так депутатом міськради ОСОБА_7 став ОСОБА_6 .
У Кременчуці в інтересах ОСОБА_9 діє вся родина ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_11 - адвокат «Візиту». Він, до речі, попався на підробці документів під час реєстрації жевагівських кандидатів на виборах у 2020 році. Мама Леся - головний редактор сайту «Телеграф», який останні два роки веде агітацію за Жеваго і його ГОКи. Їхній син ОСОБА_12 - став головним кандидатом на посаду мера ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 зараз хоче видати себе за партійця Євросолідарності. На офіційних заходах він намагається говорити українською, хоча в побуті та серед друзів демонструє зневагу до мови.
І ось останні скандали за його участі: він відмовився піднімати Державний прапор на офісі ЄС в Кременчуці в День єдності.
А на позачерговій сесії 15 лютого ОСОБА_6 намагався зірвати голосування на сесії в Кременчуці, підігруючи Кремлю…»
Встановити факт порушення немайнового права ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на розповсюдження їх фотографій на веб-сайті «Кременчук.TODAY» (https://kremen.today).
Спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування рішення суду в найближчому номері газети «Кременчуцькі новини».
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_13 від 01.02.2023 року заяву визнано неподаною та повернуто заявникам.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16.05.2023 року ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01.02.2023 року скасовано, матеріали заяви направлено до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Семенової Л.М. від 01.08.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаною заявою в порядку окремого провадження на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26.02.2024 року ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 року справа передана в провадження судді ОСОБА_14 .
Ухвалою судді від 25.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Ухвалою суду від 05.09.2024 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в частині вимог про спростування недостовірної інформації шляхом опублікування рішення суду в найближчому номері газети «Кременчуцькі новини» залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що заявник та одночасно представник заявників - адвокат Лазоренко Р.В. подав заяву про залишення заяви в цій частині без розгляду.
Ухвалою суду від 05.09.2024 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в частині вимог про встановлення факту порушення немайнового права на розповсюдження їх фотографій на веб-сайті «Кременчук.TODAY» (https://kremen.today) залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що з частини вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
У судовому засіданні заявник та одночасно представник заявників - адвокат Лазоренко Р.В., заявник ОСОБА_2 подану заяву підтримують, просять задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в ній. Наголошують, що особу, яка поширила відповідну інформацію в ході судового розгляду встановити не вдалося.
Суд, вислухавши пояснення заявників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 8 год. 00 хв. на веб-сайті «Кременчук.TODAI» (https://kremen.today) за адресою (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 і ОСОБА_16 » наступного змісту:
«…У Кременчуці агентів кремля фінансує олігарх Жеваго. Нижче наведемо докази антиукраїнської диверсійної діяльності Жеваго та його людей.
Через 5 років сепаратист ОСОБА_8 з?явився у штабі ОСОБА_9 і брав участь в акціях Піддубної. Є інформація, що куратором Музики тоді був тодішній технолог штабу ОСОБА_10 ...
На виборах у 2020 році Жеваго купив осередки партії «Європейська солідарність» у Полтаві та Кременчуці. Однак у виборчі списки включили зовсім інших людей, які працюють на Жеваго. Саме так депутатом міськради ОСОБА_7 став ОСОБА_6 .
У Кременчуці в інтересах Жеваго діє вся родина ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_11 - адвокат «Візиту». Він, до речі, попався на підробці документів під час реєстрації жевагівських кандидатів на виборах у 2020 році. Мама Леся - головний редактор сайту «Телеграф», який останні два роки веде агітацію за Жеваго і його ГОКи. Їхній син ОСОБА_12 - став головним кандидатом на посаду мера ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 зараз хоче видати себе за партійця Євросолідарності. На офіційних заходах він намагається говорити українською, хоча в побуті та серед друзів демонструє зневагу до мови.
І ось останні скандали за його участі: він відмовився піднімати Державний прапор на офісі ЄС в Кременчуці в День єдності.
А на позачерговій сесії 15 лютого ОСОБА_6 намагався зірвати голосування на сесії в Кременчуці, підігруючи Кремлю...»
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» домен це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву (доменне ім'я), що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.
Реєстрація (делегування) доменного імені здійснюється для адресації веб-сайту таким доменним іменем. Тільки реєстрант доменного імені отримує від реєстратора доменного імені дані доступу для управління доменним іменем, та відповідно тільки він чи уповноважені ним особи, відповідальні за здійснення адміністративних/технічних функцій щодо такого доменного імені, мають можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені шляхом: визначення/зміни IP-адрес (-и), яким/якій відповідає доменне ім'я; визначення/зміни ns-серверів доменного імені; визначення/зміни серверів електронної пошти; встановлення переправлення (редиректу) на інше доменне ім'я.
Початку функціонування (працездатності) веб-сайту та доступу до нього інших осіб через мережу Інтернет передує розміщення програмного забезпечення такого веб-сайту на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет (переміщення веб-сайту на хостинг) безпосередньо або шляхом укладення договору з постачальником послуг технічного зберігання (хостингу) веб-сайтів і (або) серверів (хостинг-провайдером).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Згідно із усталеною практикою, реєстрація доменних імен та замовлення послуг хостингу здійснюється в онлайн-режимі. При цьому реєстрант доменного імені та отримувач послуг хостингу під особисту відповідальність зазначає свої дані без їх додаткової перевірки реєстратором та хостинг-провайдером.
Відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, зобов'язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім'я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися. Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.
У пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зроблено висновок, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет».
Власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) постачальник послуг хостингу (стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Відповідно до статті 56 Закону України «Про телекомунікації» адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.
Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: 1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; 2) створення реєстру доменних назв у домені.UA; 3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет; 4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.UA; 5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції; 6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.
Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес, маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до міжнародних вимог.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р «Про адміністрування домену «.UA» об'єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (далі - ОП «Український мережевий інформаційний центр») створено з метою управління адресним простором українського сегмента мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру та системи доменних імен домену верхнього рівня «.UA».
ОП «Український мережевий інформаційний центр» уповноважено здійснювати адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет і з метою сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет акредитувало та підтвердило компетентність Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» у здійсненні відповідних функцій щодо українського сегмента мережі Інтернет.
Згідно із статутом ОП «Український мережевий інформаційний центр» останнє не може надавати послуги третім особам у разі якщо для надання таких послуг воно акредитувало інші організації і скеровує осіб, які звертаються, та суди до Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції» за отриманням інформації, у тому числі про власників веб-сайту.
Відповідно до Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» № 90/2022-3В від 22.02.2022 року, вказано, що реєстратором доменного імені kremen.today є PDR Ltd. d/b/a Public Domain Registre.com. Хостинг провайдером веб-сайту «Кременчук.TODAI» є - Cloudflare. Інформація про реєстранта доменного імені в службі WHOIS скрита (т. 1 а.с. 100-102).
З листа Служби безпеки України за № 30/3/2-1002 від 01.02.2024 року вбачається, що вжитими заходами становлено, що відомості стосовно реєстранта доменного імені https://kremen.today, за яким здійснюється доступ до веб-сайту «Кременчук.TODAI», приховано з метою збереження анонімності. Стосовно хостинг-провайдера, з використанням серверного обладнання якого здійснюється розміщення в мережі Інтернет веб-сайту https://kremen.today, отримано такі відомості: ім'я провайдера - HSP (відповідно до інформації розміщеної на сайті vsp.ua, власником провайдера послуг хостингу є ФОП ОСОБА_17 ), номер AS провайдера 56851, місцезнаходження - Нідерланди, Роттердам. Відомості щодо отримувача послуг хостингу відсутні (т. 1 а.с. 140).
Зазначене свідчить про те, що всупереч вимог ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» повне ім'я або найменування власника вищезазначеного веб-сайту, його вірогідні та достовірні повна адреса місця проживання або місцезнаходження та контактна інформація, у тому числі адреса електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися на веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена - відсутня.
Як зазначено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у спорах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1 відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Оскільки заявники довели, що встановити повне ім'я або найменування власника (ІВ) веб-сайту, його місцезнаходження та контактну інформацію неможливо, суд вважає, що заявниками, обрано належний спосіб захисту порушеного немайнового інтересу шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування в порядку окремого провадження.
За п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином факти, що підлягають встановленню повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Стаття 28 Конституції України кожній особі гарантує право на повагу до її гідності, а за частиною четвертою статті 32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Тож право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім'ї.
Також відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Здійснення передбачених статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів), пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
07 листопада 2017 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення в справі EGILL EINARSSON v. ICELAND, яке набуло статусу остаточного 07 лютого 2018 року,ключові висновки у якій сформульовані в контексті з'ясування того, чим за своєю суттю є звинувачення у вчиненні злочину (зґвалтування): оціночним судженням чи твердженням про факт, схиляючись до того, що навіть припустивши теоретичну можливість визначення звинувачення у вчиненні злочину як оціночного судження, воно має мати фактологічну підставу, накшталт вироку, яким засуджено особу.
Також у цьому рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що навіть спірні публічні особи, які викликали гарячі дебати своєю поведінкою та публічними коментарями, не повинні терпіти, коли їх публічно звинувачують у насильницьких злочинних діяннях, якщо такі заяви не підтверджуються фактами.
Оцінюючи зміст інформації, яку заявники просить визнати недостовірною та спростувати її, судом встановлено, що така інформація викладена на веб-сайті «Кременчук.TODAY» у формі фактичних тверджень, а не у формі оціночних суджень, така публікація не містить власних суджень, думок, критику та переконання автора про викладені у публікаціях факти, як і не містять використання автором мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Поширена інформація може бути перевірена на предмет її достовірності, в той час коли оціночні судження не підлягають доведенню їх правдивості.
Із відповіді Головного слідчого управління СБУ від 31.01.2024 № 6/1156-с вбачається, що станом на 31.01.2024 слідчими органів безпеки відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень на підставі повідомлення на веб-сайті «Кременчук.TODAY» від 22.02.2022 не вносилися (т. 1 а.с. 139).
Також, із відповіді Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ від 01.02.2024 № 30/3/2-1002 постає, що відповідно до наданої УСБУ в Полтавській області інформації (вх.. ДКІБ № ШТ864 від 07.12.2023), підрозділом досудового розслідування регіонального органу не вносилися до ЄРДР відомості по вчинення відповідного кримінального провадження за відповідною статтею КК України на підставі повідомлення на веб-сайті «Кременчук.TODAY» від 22.02.2022 у статті під назвою «Хто у Кременчуці є агентами кремля і путіна?» (том 1 а.с. 140).
Згідно витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 станом на 08.03.2024 р. до кримінальної відповідальності не притягуються, незнятої чи непогашеної судимості не мають та в розшуку не перебувають (т. 1 а.с. 170-172).
ОСОБА_1 є адвокатом Національної асоціації адвокатів України, ОСОБА_3 обіймає посаду головного редактора видання «Кременчуцький Телеграф», нагороджена почесними грамотами та подяками, ОСОБА_2 є депутатом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за роки депутатства нагороджений подяками за волонтерську діяльність та допомогу Збройним Силам України.
Враховуючи зазначені обставини, звинувачення заявників у антиукраїнській діяльності без підтвердження фактичними даними є порушенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушує їх особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що доказів того, що викладена інформація в статті під назвою «Хто у Кременчуці є агентами кремля і путіна?», яка розміщена на веб-сайті «Кременчук.TODAY» і поширена відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є достовірною матеріали справи не містять, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на заявників.
Керуючись ст.ст. 12, 81,130,131, 141, 223, 229, 247, 263, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт недостовірної інформації та спростувати інформацію, яка порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на повагу до честі, гідності та ділової репутації, що була розміщена на веб-сайті «Кременчук.TODAY» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », наступного змісту:
«…У Кременчуці агентів кремля фінансує олігарх Жеваго. Нижче наведемо докази антиукраїнської диверсійної діяльності Жеваго та його людей.
Через 5 років сепаратист ОСОБА_8 з?явився у штабі ОСОБА_9 і брав участь в акціях Піддубної. Є інформація, що куратором Музики тоді був тодішній технолог штабу ОСОБА_10 ...
На виборах у 2020 році Жеваго купив осередки партії «Європейська солідарність» у Полтаві та Кременчуці. Однак у виборчі списки включили зовсім інших людей, які працюють на Жеваго. Саме так депутатом міськради ОСОБА_7 став ОСОБА_6 .
У Кременчуці в інтересах ОСОБА_9 діє вся родина ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_11 - адвокат «Візиту». Він, до речі, попався на підробці документів під час реєстрації жевагівських кандидатів на виборах у 2020 році. Мама Леся - головний редактор сайту «Телеграф», який останні два роки веде агітацію за Жеваго і його ГОКи. Їхній син ОСОБА_12 - став головним кандидатом на посаду мера ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 зараз хоче видати себе за партійця Євросолідарності. На офіційних заходах він намагається говорити українською, хоча в побуті та серед друзів демонструє зневагу до мови.
І ось останні скандали за його участі: він відмовився піднімати Державний прапор на офісі ЄС в Кременчуці в День єдності.
А на позачерговій сесії 15 лютого ОСОБА_6 намагався зірвати голосування на сесії в Кременчуці, підігруючи Кремлю...»
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на заявників.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олена Предоляк