Кагарлицький районний суд Київської області
10.09.2024 Справа №: 368/873/24
провадження 3/368/395/24
10.09.2024 рокум. Кагарлик
Суддя Кагарлицького районного суду Київської області - Шевченко І.І. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по ч. 4 ст. 85 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 016032 від 29.04.2024 року вбачається, що 22 квітня 2024 року року о 20 годині 00 хвилин на р. Гороховатка в с. Стави Обухівського району Київської області гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив заборонений вилов водних біоресурсів забороненими знаряддями лову - раколовками в нерестовий період. При цьому виловив: рак річковий Caridea (135 екземплярів Х 3 332 грн. 00 коп. = 449 820 грн. 00 коп.), карась сріблястий Carassius gibelio (6 екземплярів Х 1 581 грн. 00 коп. = 9 486 грн. 00 коп.), йорж звичайний Cyninocephalus cernua (3 екземпляри Х 51 грн. 00 коп. = 153 грн. 00 коп.), чим завдав збитків рибному господарству на загальну суму 459 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., порушивши пп. 1 п. 2 р. 3, пп. 1 п. 1 р. 4 «Правил любительського та спортивного рибальства», ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», чим скоїв правопорушення за яке передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що того дня він купив собі гідрокостюма та вирішив його перевірити, поїхавши на річку в с. Стави. Вилазивши з води побачив раколовку, в якій були раки, він їх витрусив з раколовки. Після цього приїхали працівники поліції, побачивши це, сказали, щоб я знайшов раколовку, але я її не знайшов.
ОСОБА_2 , який є поліцейським СРПП ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області пояснив, що все було так, як пояснив правопорушник ОСОБА_1 Знарядь лову не було знайдено.
ОСОБА_3 , який є головним державним інспектором Київського рибоохоронного патрулю пояснив, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП було складено за матеріалами ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. На місці скоєння правопорушення не перебував. Приїхавши до ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області було оглянуто водні біоресурси та передано для зберігання під розписку.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 85КУпАП грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Відповідно до п. п. 4 п. 1 Розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року, забороняється добування (вилов) водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства і підводного полювання та інші заборони гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями добування (вилову) за виключенням гачкових знарядь добування (вилову) та підводних рушниць.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та іншими.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Із аналіз змісту ст. 256 КУпАП слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити всі дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про суть правопорушення (всі необхідні елементи складу адміністративного правопорушення), спричинену матеріальну шкоду, а також про потерпілих.
Предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з того, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому передбачає принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.
Виходячи з того, що ОСОБА_1 пояснив, що саме вилову раків він не здійснював, а тільки їх знайшов та не знайдено заборонене знаряддя лову - раколовку, допитавши працівника поліції та головного державного інспектора Київського рибоохоронного патрулю, а також переглянувши відеозапис, на якому видно, що ОСОБА_1 не здійснював вилов раків, а тільки розповідав, що він їх знайшов, суд, приходить до висновку, що сама подія незаконного вилову раків відбулася, але в діях ОСОБА_1 не вбачається склад правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Щодо вирішення питання про долю незаконно добутих водних живих ресурсів, суд вважає за необхідне передати в дохід держави, а саме: рак річковий Caridea в кількості 135 екземплярів, карась сріблястий Carassius gibelio в кількості 6 екземплярів, йорж звичайний Cyninocephalus cernua в кількості 3 екземпляри, які було передано які було передано головному державному інспектору Київського рибоохоронного патрулю ОСОБА_3 під розписку на відповідальне зберігання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому враховуючи викладене, зокрема відсутність доказів, що саме ОСОБА_1 проводив заборонений вилов водних біоресурсів забороненими знаряддями лову - раколовками в нерестовий період, що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, та те, що знаряддя лову не було знайдено, суддя вважає, що у даному випадку є відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені водні біоресурси, а саме: рак річковий Caridea в кількості 135 екземплярів, карась сріблястий Carassius gibelio в кількості 6 екземплярів, йорж звичайний Cyninocephalus cernua в кількості 3 екземпляри, які було передано головному державному інспектору Київського рибоохоронного патрулю ОСОБА_3 під розписку на відповідальне зберігання від 23.04.2024 року, - передати в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області.
Суддя: І.І. Шевченко