про закриття провадження у справі
09 вересня 2024 року Справа № 915/506/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
за відсутності боржника
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу № 915/506/24 про неплатоспроможність фізичної особи
боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Барішевський Олексій Валерійович (64052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-Б, к. 408)
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, сформованою у системі “Електронний суд» 04.05.2024 (вх. № 5360/24 від 06.05.2024) в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ). Заявник, посилаючись на положення ст. 115 КУзПБ (п.2,4 ч.2), просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Барішевського Олексія Валерійовича.
В обґрунтування заявниця указує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість у сумі 86435,94 грн перед ТОВ “АВАНС КРЕДИТ», ТОВ “МАКС КРЕДИТ», ТОВ “ФК “ПРОСТО КРЕДИТ», ТОВ “КЛТ КРЕДИТ», ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ “СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ТОВ “СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ТОВ “АВЕНТУС Україна», ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/506/24 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою суду від 13.05.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з недоліками заяви та встановлено строк для їх усунення.
Ухвалою від 29.05.2024 указану заяву судом прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 11.06.2024.
11.06.2024 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника, ввів процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначив арбітражного керуючого Барішевського Олексія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 864 від 19.06.2013). Попереднє засідання призначено на 09.09.2024.
Відповідне повідомлення оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 13.06.2024 за № 73422.
Ухвала суду від 11.06.2024 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень та надіслана учасникам справи та потенційним кредиторам.
Станом на 09.09.2024 суду не надійшло жодної заяви про грошові вимоги до боржниці.
28.08.2024 керуючий реструктуризацією подав суду звіт про результати перевірки декларацій боржника (вх. № 10344/24 від 28.08.2024) з додатками.
Разом з тим, керуючий реструктуризацією у заяві від 07.09.2024 (вх.. № 10720/24 від 09.09.2024) повідомив суду про наявність підстав для закриття справи, оскільки подані боржницею декларації про доходи містять недостовірну інформацію, про що була повідомлена заявниця шляхом доставлення до її електронного кабінету звіту про перевірку декларацій, а боржниця не надала суду виправлених декларацій згідно п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ.
Також керуючий реструктуризацією клопотав про розгляд справи без його участі.
Правом участі у судовому засіданні боржниця не скористалася, разом з тим, суд не визнавав обов'язковою таку участь.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд вважає, що ним було вчинено всі належні та допустимі заходи направлені на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов'язковою.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд ухвалив здійснити розгляд справи за відсутності представників у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.09.2024 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи та додані докази, дослідивши заяву керуючого реструктуризацією від 07.09.2024, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Задля ефективної реалізації боржником права на реабілітацію добросовісного боржника КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого, закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
Згідно зі статтею 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника. Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника.
Своєчасне та належне виконання арбітражним керуючим завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг.
Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для розкриття перед судом і кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Вона повинна відповідати принципам повноти та достовірності.
Згідно ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
На підставі ч. 3 ст. 122 КУзПБ керуючим реструктуризацією проведено перевірку декларацій про майновий стан боржника за 2021-2024 р.р. у справі № 915/506/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Згідно інформації, вказаної боржником у деклараціях про майновий стан, членами сім'ї боржника є її чоловік - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відтак, перевірку Декларацій про майновий стан боржника за 2021-2024 р.р. у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 проведено стосовно боржника та зазначених вище членів її сім'ї.
З метою перевірки декларацій боржника про майновий стан, керуючим реструктуризацією направлено запити боржнику, а також у Державну авіаційну службу України, Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, НКЦПФР, РСЦ ГСЦ МВС України в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Головне управління ДПС у Миколаївській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин», Державне космічне агентство України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Державної служби геології та надр України, Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця», ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області, ДП «Український державний центр радіочастот».
Станом на момент перевірки декларацій боржника керуючим реструктуризацією отримано не всі відповіді на вказані запити, разом з тим, при складанні цього звіту було використано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
В результаті перевірки відомостей, вказаних боржником у деклараціях про майновий стан за період з 2021 по 2024 роки стосовно доходів ОСОБА_1 та членів її сім'ї з урахуванням інформації, що міститься у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2024 року (сформованого на запит арбітражного керуючого від 09.07.2024 за № 1429-2024-0001169), керуючим реструктуризацією встановлено наясність доходів членами сім'ї боржниці, зокрема:.
1. Декларація про майновий стан боржника за 2021 р. Суму у розмірі 62,00 грн, отриманої боржником в якості «інших видів доходів/грошових виплат» від АТ КБ «Приватбанк», підтверджено.
Відсутність будь-яких доходів членів сім'ї боржника у 2021 році підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
2. Декларація про майновий стан боржника за 2022 р. Суму у розмірі 7500,00 грн, отриманої боржником в якості «інших видів доходів/грошових виплат» від АТ «СК «Україна», підтверджено.
Але в декларації не зазначений розмір доходів членів сім'ї, зокрема чоловіка боржниці - ОСОБА_2 , який відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору становить 93,12 грн. (інші види доходів/грошових виплат, отримані від АТ КБ «Приватбанк») та дохід матері боржниці - ОСОБА_5 , який становить 100,00грн. (інші види доходів/грошових виплат, отримані від АТ «Універсал Банк»).
3. Декларація про майновий стан боржника за 2023 р. Суму у розмірі 24223,00 грн, отриманої боржником в якості «інших видів доходів/грошових виплат» від АТ «Універсал Банк» та УСЗН ДМР Правобережне, підтверджено.
Відсутність будь-яких доходів членів сім'ї боржника у 2023 році підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
4. Декларація про майновий стан боржника за 2024 р. (станом на 01.03.2024) Сума доходів боржника у розмірі 17800,00грн., отримана в якості «інших видів доходів/грошових виплат» від ТОВ «СПЕЙСИКС» та УСЗН ДМР Правобережне не зазначена у декларації про майновий стан.
Також в декларації не зазначений розмір доходу матері боржниці - ОСОБА_5 , який відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору становить 15500,00грн. та отриманий в якості благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги.
Також за результатами зазначених заходів встановлено, що у власності боржниці та членів її сім'ї відсутнє будь-яке нерухоме майно. Інформація про відсутність зареєстрованого права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна збігається з відомостями, зазначеними боржницею у деклараціях про майновий стан.
Заборгованість з виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян відсутня (не встановлена).
Таким чином, згідно до висновків, викладених у звіті про перевірку декларацій боржника про майновий стан, боржником у декларації за 2022 не зазначені відомості про дохід чоловіка та матері боржниці та у декларації за 2024 р.р. не зазначені відомості про доходи боржниці та її матері.
Копію цього звіту разом з додатками керуючий реструктуризацією надіслав боржниці 28.08.2024 о 14:47 до її Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (відповідно до квитанції № 1597096).
Станом на 09.09.2024 боржниця не скористалася правом подати суду виправлені декларації.
Надаючи правову кваліфікацію зазначеним обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Зі змісту преамбули вказаного кодексу вбачається, що останнім встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією книгою.
Порядок і наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, визначені статтями 116, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, кодексом визначений перелік документів та відомостей, необхідних заявнику при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зокрема, як вбачається із приписів п.11 ч.2 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається, у тому числі, декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно ч.5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.
Згідно з положеннями частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Кодексом України з процедур банкрутства, наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 №593/5 "Про порядок подання арбітражними керуючими обов'язкових відомостей (інформації)" не передбачено імперативних норм щодо встановленої форми подання керуючим реструктуризацією звіту за результатами перевірки декларації боржника у справі про неплатоспроможність.
Отже, звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника за своєю суттю відображає зміст встановлених при відповідній перевірці обставин.
При цьому, допустивши виявлення нових відомостей щодо майнового стану боржника, які останнім не були зазначені, або їх неточності, керуючий реструктуризацією, в силу вимог Кодексу України з процедур банкрутства, повідомляє боржника за результатами проведеної перевірки вказаних обставин.
Керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.
Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим наступають наслідки визначені п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Закон не передбачає перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
Частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить назву "Наслідки затвердження плану реструктуризації боргів боржника" передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
За змістом частини 2 наведеної статті основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства за результатами встановленого факту невідповідності інформації або її неточності у декларації про майновий стан боржника у випадку їх неусунення впродовж встановленого законодавством строку на стадії реструктуризації боргів боржника передбачено наявність підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.
За змістом пункту 1 частини 7 наведеної вище статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства у разі встановлення обставин зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї ці недоліки можуть бути усунуті упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації шляхом надання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Аналіз наведеної правової норми свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях поданих боржником неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 також зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
При цьому п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ розмежовує такі поняття як "неповна" та "недостовірна" інформація, зазначення якої має безумовний наслідок для боржника у вигляді закриття провадження у справі.
Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу на те, що положення ст.123 КУзПБ є безумовним заходом відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачають альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КУзПБ, тому з власної ініціативи зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.
За змістом наведених положень КУзПБ та згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його можливостей і намірів щодо розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, а також може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
У цьому висновку суд звертається до висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, що наведена в постанові від 15.02.2024 у справі 904/7413/21.
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Тож, проаналізувавши процесуальну поведінку боржника, зважаючи на обставину надання боржницею недостовірної інформації та відсутність її реакції на звіт керуючого реструктуризацією в частині надання необхідної інформації навіть станом на 09.09.2024 (хоча мала подати до 05.09.2024 включно) суд не може констатувати добросовісного виконання боржником своїх обов'язків.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд приходить до висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 9, 12, 113, 114, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 915/506/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Барішевського Олексія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 864 від 19.06.2013).
4. Копію ухвали надіслати боржнику, керуючому реструктуризацією, Головному управлінню ДПС в Миколаївській області (ел.пошта mk.official@tax.gov.ua), Відділу з питань банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ел.пошта bankrut@od.minjust.gov.ua; info@mk.minjust.gov.ua), Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ел.пошта post@mk.pfu.gov.ua), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (ел.пошта mk@fssu.gov.ua), Очаківському ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) (ел. пошта: info@oh.mk.dvs.gov.ua); Очаківському міськрайонному суду Миколаївської області (ел.пошта: inbox@oc.mk.court.gov.ua), Державній прикордонній службі Україні (ел.пошта adpsu@dpsu.gov.ua).
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 10.10.2024
Суддя Т.М.Давченко