Справа № 362/88/23
Провадження № 1-в/362/176/24
Ухвала
05 вересня 2024 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Обухівського районного відділу № 1 філії Держаної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Київської області подання представника Обухівського районного відділу № 1 філії Держаної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області (далі-орган пробації) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування призначеного покарання вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,
встановив:
Заявник звернувся до суду із вищезазначеним поданням, де просить скасувати засудженому за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання з випробовуванням за вироком суду від 17.02.2023. Подання мотивоване тим, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням з іспитовим строком три роки із покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, серед іншого, періодично з'являтися на реєстрацію до органу пробації.
18.04.2023 ОСОБА_5 ознайомлено з правами засудженого та порядком і умовами виконання обов'язків покладених судом на засуджених осіб, звільнених від відбивання покарання з випробовуванням, його ознайомлено під підпис про встановлені дні явки до органу пробації на реєстрацію. Однак 02.01.2024 ОСОБА_5 не з'явився на чергову реєстрацію, прибувши до органу пробації 16.01.2024, пояснивши свою неявку поганим самопочуттям. Засудженого було письмово попереджено, що у разі подальшого невиконання покладених обов'язків до суду будуть скеровані матеріали для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення його для відбування призначеного судом покарання. Надалі ОСОБА_5 тричі (07.05.2024, 21.05.2024 та 04.06.2024) не прибув до органу пробації на чергову реєстрацію, жодних доказів поважності пропуску явки не надав. 15.05.2024 його повторно попереджено, що у разі подальшого невиконання покладених на нього обов'язків або вчинення правопорушень може бути направлено до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення його для відбування призначеного судом покарання.
Представник органу пробації у судовому засіданні підтримала подання з підстав, наведених у ньому, і просила його задоволити. Окремо звернула увагу суду, що після звернення до суду із цим поданням ОСОБА_5 продовжує порушувати обов'язок щодо явки на реєстрацію, а саме тричі (16.07.2024, 06.08.2024, 03.09.2024) не з'явився на реєстрацію. Наголосила, що протягом іспитового строку він п'ять разів притягався до адміністративної відповідальності, а також на розгляді у суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні також просила суд задоволити це подання і наголосила, що ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, продовжує ухилятися від обов'язку явки на реєстрацію, хоча достеменно знає про такий обов'язок. Вважає, що причини неявки його на реєстрацію є неповажними, оскільки жодного разу не підтвердив документально, що хворіє. Разом з тим, це не заважає ОСОБА_5 вчиняти адміністративні правопорушення. Вказала, що у провадженні суду перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням, що вказує на його антисоціальну направленість. Окремо звернула увагу суду, що засуджений ОСОБА_5 неодноразово не з'являвся до суду для розгляду як цього подання, а також і кримінального провадження за його обвинуваченням.
ОСОБА_5 підтвердив, що дійсно декілька разів не з'являвся на реєстрацію, так як хворіє на епілепсію. Однак до лікаря не звертався. Також підтвердив факт вчинення ним адміністративних правопорушень і не заперечив, що на розгляді у суді перебуває справа за його обвинуваченням. Просив суд відмовити у задоволенні цього подання.
Захисник також просив суд відмовити у задоволенні цього подання.
Вивчивши матеріали подання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов до висновку про таке.
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2023 ОСОБА_5 визнаний винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, звільнений від відбування цього покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Вирок суду набрав законної сили 21.03.2023.
23.03.2023 орган пробації отримав вказаний вирок суду і прийняв до виконання.
18.04.2023 засудженого ОСОБА_5 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, а також винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - перший та третій вівторок кожного місяця. Про це ОСОБА_5 ознайомлено, що підтверджується проставленням його особистого підпису у відповідній графі.
02.01.2024 ОСОБА_5 на чергову реєстрацію не з'явився, при матеріалах справи наявна довідка сімейного лікаря про те, що о 00:00 цієї доби (початок доби) ОСОБА_5 надавалась медична допомога при діагнозі «стан після алкоінтоксикації» з подальшими рекомендаціями.
16.01.2024 ОСОБА_5 письмово попереджено про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Однак, не виконуючи цей обов'язок, ОСОБА_5 продовжував не з'являтися на реєстрацію до органу пробації.
Так, згідно з листком реєстрації він не виконав цей обов'язок 07.05.2024.
15.05.2024 ОСОБА_5 було повторно письмово попереджено про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Надалі ОСОБА_5 знову не з'явився на чергові реєстрації 21.05.2024 та 04.06.2024, що убачається з листка реєстрації.
До того ж у судовому засіданні установлено, що з червня 2024 року ( після звернення представника органу пробації з даним поданням) ОСОБА_5 ще тричі (16.07.2024, 06.08.2024, 03.09.2024) не з'явився на чергову реєстрацію.
Також з матеріалів особової справи убачається, що ОСОБА_5 неодноразово (чотири рази) притягався до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст. 173-2, а також за ч. 1 ст.178 КУпАП. Цей факт він підтвердив у судовому засіданні.
Наведене стало підставою для звернення органу пробації з відповідним поданням до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про пробацію», метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.
Так, за положеннями ч. ч. 1, 2, 3 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У силу ч. 4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до п.2 ч.3 Розділу ІХ Наказу № 272/5 від 29.01.2019 Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі» невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).
Таким чином, скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є можливим лише за наявності умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також обставин, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Так, у матеріалах справи відсутні докази щодо поважності причин неявки засудженого до органу пробації, як того вимагають положення ч. 5 ст. 166 КВК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якій кореспондують положення ч. 1 ст. 166 КВК України, суд направляє засудженого для відбування покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Отже, судом встановлено, що засуджений протягом 2024 року (у період до 04.06.2024) чотири рази не з'явився до органу пробації на реєстрацію без поважних причин, продовжував не виконувати цей обов'язок після звернення представника органу пробації до суду з даним поданням.
Так, суд враховує, що 02.01.2024 ( у встановлений день явки на реєстрацію) ОСОБА_5 надавалася медична допомога, однак зауважує, що це мало місце о 00:00 год., тобто на початку доби, він госпіталізований не був, що не позбавило його можливості з'явитися до органу пробації.
До того ж суд зауважує, що ОСОБА_5 двічі був письмово попереджений про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення для відбування призначеного покарання, з його письмових та усних пояснень убачається усвідомлення наслідків, які настають в разі систематичних порушень обов'язків, покладених судом.
Суд не ставить під сумнів, що у ОСОБА_5 наявні проблеми зі здоров'ям, на чому акцентувала сторона захисту, однак констатує, що документального підтвердження тому, що це неодноразово перешкоджало йому виконувати обов'язок щодо явки на реєстрацію, суду не надано. Водночас суд враховує і те, що захворюваність ОСОБА_5 не позбавила його можливості під час іспитового строку чотири рази скоїти адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також один раз за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і ст. 178 КУпАП.
На думку суду, ОСОБА_5 , усвідомлюючи всі наслідки, продовжує грубо порушувати порядок та умови відбування покарання, не виконує в повному обсязі обов'язки, покладені на нього судом, допускає адміністративні правопорушення, які посягають на громадський порядок і громадську безпеку з накладенням на засудженого адміністративних стягнень, а тому така поведінка засудженого свідчить про свідоме небажання ставати на шлях виправлення та доводить неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства,
Отже, дане подання є обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 17, 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, суд
ухвалив:
Подання задовольнити
Скасувати ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання з випробовуванням, призначене вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2023 року.
Після набрання ухвалою законної сили направити ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2023, у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1