29.08.2024 р. справа № 914/1555/24
м. Львів
за позовом: Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вараської міської ради, м.Вараш Рівненської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья тех», м.Дрогобич Львівської області
про визнання недійсними пунктів договору в частині та стягнення безпідставно включеного ПДВ в розмірі 218 333,33 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Сосницькій А.А.
Представники сторін:
Від прокуратури: Панькевич Р.В.-прокурор
Від позивача: Процюн - представник ( в режимі відеоконференції)
Від відповідача: Петрінець Б.Р.-представник ( в режимі відеоконференції)
Суть спору:
Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вараської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья тех» про визнання недійсними пунктів договору в частині та стягнення безпідставно включеного ПДВ в розмірі 218 333,33 грн.
Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Так, зокрема, ухвалою суду від 07.08.2024 продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 29.08.2024.
09.08.2024, за вх.№19921/24, від прокуратури надійшло заперечення щодо клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
15.08.2024, за вх.№20323/24, через систему «Електронний суд» від відповідача поступили додаткові пояснення у справі.
19.08.2024, за вх.№20499/24, від позивача поступило клопотання про долучення доказів.
19.08.2024, за вх.№20502/24, від позивача поступило клопотання, в якому просив забезпечити проведення судового засідання, яке призначене на 29.08.2024 у режимі відеоконференції та проведення судового засідання здійснити у приміщенні - Кузнецовському міському суді Рівненської області (за адресою: Рівненська область, м.Вараш, мікрорайон Будівельників 3). Ухвалою від 26.08.2024 судом клопотання задоволено.
22.08.2024, за вх.№20795/24, від позивача поступило клопотання про виклик свідків від 16.08.2024.
Прокурор в підготовче засідання 29.08.2024 з'явився.
Позивач явку повноважного представника в підготовче засідання 29.08.2024 забезпечив в режимі відеоконференції.
Відповідач явку повноважного представника в підготовче засідання 29.08.2024 забезпечив в режимі відеконференції.
Розглянувши клопотання позивача про виклик свідків від 16.08.2024 (вх.№20795/24 від 22.08.2024), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Приписами ст. 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Враховуючи викладені вище положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Отже, обов'язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому, неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами ГПК України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов'язку з'явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 по справі №918/36/19 та від 03.10.2019 по справі №910/2122/19, відповідно до яких передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності в суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Отже, згідно з вимогами законодавства, виклику судом свідка для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи має передувати долучення до матеріалів справи в строк, встановлений судом для подання доказів, письмової заяви свідка, підпис якого на заяві посвідчено нотаріусом.
За відсутності зазначених умов у суду відсутні повноваження для здійснення процесуальних дій з виклику свідків.
Як вбачається з матеріалів справи №914/1555/24 жодної заяви свідка вказаними особами до матеріалів даної справи подано не було.
Зважаючи на наведене, відсутні встановлені законом підстави для допиту в якості свідків: ОСОБА_1 -начальника відділу оборонно-мобілізаційної роботи Виконавчого комітету Вараської міської ради; ОСОБА_2 -головного спеціаліста відділу оборонно-мобілізаційної роботи Виконавчого комітету Вараської міської ради.
Відтак, з огляду на відсутність поданих до суду заяв свідків, як наслідок недотримання позивачем процедури, яка встановлена ГПК України для виклику свідка, суд вбачає за доцільне в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків відмовити.
Щодо клопотання відповідача від 01.08.2024 (вх.№2903/24 від 01.08.2024) про залучення Державної податкової служби України в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд зазначає таке.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІРАНЬЯ ТЕХ» подано клопотання про залучення до участі у справі -Державну податкову службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимог на стороні відповідача. Клопотання обгрунтовується тим, що адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ визначено контролюючий орган, а саме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику-Державну податкову службу України, відтак, вирішення даної справи на інтереси держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського суду міста Києва (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним пунктів 1.3, 2.1 Договору №1200-Д-134-23 від 06.11.2023, укладеного між виконавчим комітетом Вараської міської ради та ТОВ «Піранья тех» в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 218 333,33 грн, а також вимога, щодо стягнення з ТОВ «Піранья тех» грошових коштів в розмірі 218 333 грн 33 коп.
Задоволення вказаних позовних вимог не може вплинути на права або обов'язки Державної податкової служби, оскільки вказані позовні вимоги спрямовані на приведення положень договору №1200-Д-134-23 від 06.11.2023 у відповідність до вимог пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Крім того, суд враховує, що вимога прокурора про стягнення 218333,33 грн заявлена на підставі ст.1212 ЦК України і відповідно до зазначеної норми матеріального права кошти кваліфікуються як безпідставно набуте майно.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача про залучення третьої особи не підлягає задоволенню через не доведення заявником підстав для залучення та неподання достатніх доказів на підтвердження своїх доводів.
Клопотання позивача про залишення позову без розгляду, яке викладене у запереченнях від 04.07.2024 №1510-404-3110-36-04-24 (вх.№17606/24 від 08.07.2024), суд вважає за доцільно відкласти до наступного засідання, з метою надання можливості позивачу в письмовій формі уточнити клопотання на предмет правової підстави для залишення позову без розгляду, з переліку підстав, визначених у ст.226 ГПК України,.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.
Суд зазначає, що в силу приписів ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Згідно ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Відтак, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк». Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 160/12705/19.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13, 14, 15 ГПК України та виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст. 2, 50, 87-89, 226, 232, 234 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Вараської міської ради про виклик свідків від 16.08.2024 №1520-491-3110-36-04-24 від 16.08.2024 (вх.№20795/24 від 22.08.2024) відмовити.
2. В задоволенні клопотання відповідача від 01.08.2024 (вх.№2903/24 від 01.08.2024) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відмовити.
3. Розгляд клопотання позивача про залишення позову без розгляду, яке викладене у запереченнях від 04.07.2024 №1510-404-3110-36-04-24 (вх.№17606/24 від 08.07.2024) відкласти до наступного засідання.
4. Клопотання позивача з долученими доказами від 16.08.2024 №1520-490-3110-36-04-24 (вх.№20499/24 від 19.08.2024) долучити до матеріалів справи з подальшим наданням їх правової оцінки при розгляді справи по суті.
5. Відкласти підготовче засідання наа 09.10.24 о 14:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).
6. Позивачу: за три дні до засідання в письмовій формі подати до суду уточнення до клопотання від 04.07.2024 №1510-404-3110-36-04-24 (вх.№17606/24 від 08.07.2024) в частині правових підстав для залишення позову без розгляду, з переліку підстав, визначених у ст.226 ГПК України, з доказами скерування іншим учасникам справи.
7. Учасникам: явка повноважних представників в підготовче засідання.
8. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
9. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.