Справа № 289/1431/24
Номер провадження 3/289/1046/24
10.09.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №661779 від 21.06.2024, 21 червня 2024 року о 13:16 на автодорозі Лутівка-Глухів 2 ОСОБА_1 , будучи 21.12.2023 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував мотоциклом марки «Shineray», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, тремтінням пальців рук, різкою зміною шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №662016 від 21.06.2024, 21 червня 2024 року о 13:16 на автодорозі Лутівка-Глухів 2 ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки «Shineray», без державного номерного знаку, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив за допомогою ввімкненого проблискового маячка синього та червоного кольору, увімкнення звукового сигналу, чим порушив п. 2.4. та 8.9 б) ПДР.
Окрім того, 21 червня 2024 року о 13:16 на автодорозі Лутівка-Глухів 2 ОСОБА_1 , керував мотоциклом марки «Shineray», без державного номерного знаку, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а) ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи в Радомишльському районному суді Житомирської області повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, відповідно до заявки про отримання судової повістки в електронній формі, яка підписана останнім. Причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього, письмові заперечення від якого до суду не надходили.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
До того ж, у своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП разом з протоколом про адміністративне правопорушення суду надано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та висновок щодо результатів медичного огляду в КНП «Радомишльська лікарня» від 21.06.2024, згідно якого такий огляд не проводився, довідку начальника сектора реагування патрульної поліції ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, згідно якої ОСОБА_1 постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 21.12.2023 визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також оптичний диск з відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського.
Водночас, з дослідженого в судовому засіданні вказаного оптичного диску вбачається, що долученими відеозаписами не зафіксовано процедури проведення огляду ОСОБА_1 з метою визначення стану алкогольного сп'яніння.
У відповідності до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх та незаперечних доказах.
Відповідно до вимог статті 266 КУПАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Однак, всупереч ст. 266 КУпАП на досліджених судом відеозаписах не зафіксовано, ані процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, ані відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду, а також і роз'яснення останньому поліцейським наслідків відмови від даного огляду.
Також, з цих відеозаписів не встановлено факту не виконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
До того ж, долучений до справи відеозапис з реєстратора патрульного автомобіля, на якому поліцейські наздоганяли мотоцикл під керуванням ОСОБА_1 , є беззвучним, що позбавляє суд пересвідчитись у тому, що поліцейський вмикав звуковий сигнал.
Таким чином, до матеріалів справи не долучено жодного доказу, який би підтверджував подачу поліцейським сигналу за допомогою ввімкненого проблискового маячка синього та червоного кольору або увімкнення звукового сигналу.
Суд звертає увагу, що протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №661779 та серії ААД №662016 від 21.06.2024 не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Водночас, суд звертає увагу, що згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.4., 2.5 та 8.9 б) ПДР та відповідно наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №661778 від 21.06.2024, довідкою начальника сектора реагування патрульної поліції ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, згідно якої ОСОБА_1 постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 21.12.2023 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, а також відеозаписами з реєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського, з яких вбачається, що ОСОБА_1 21 червня 2024 року о 13:16 керував вищезгаданим мотоциклом та під час спілкування з поліцейським даний факт не заперечував.
Відповідно довідки поліції ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Разом з тим, згідно правового висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 04.09.2023 (справа №702/301/20, провадження №51-944 кмо 23), підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа ОСОБА_1 , обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено, тому враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався раніше за аналогічні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, і належних висновків для себе не зробив, суд вважає, що є всі підстави для застосування до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на сім років та без оплатного вилучення вказаного транспортного засобу, оскільки згідно довідки поліції він належить ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 247, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-2, ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу цих адміністративних правопорушень.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», стягувачем є Відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__