Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1517/24
3/287/2012/24
10 вересня 2024 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 19.10.2023 року органом №1828, жительки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №109222 від 12.07.2024 року вбачається, що 01.07.2024 року, близько 17 год. 00 хв., в смт. Нові Білокоровичі, по вул. Довженка, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою в громадському місці на адресу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим вчинила дрібне хуліганство.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у встановленому законом порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла письмова заява з проханням розглядати справу без їх участі.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд керується ч. 1 ст. 268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів неповаги до суспільства. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи зазначене, вина ОСОБА_1 у вчиненні за викладених вище обставин адміністративного правопорушення підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №109222 від 12.07.2024 року, який складений уповноваженою службовою особою органу Національної поліції та містить формулювання суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. У графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 підтвердила, що виражалася нецензурною лайкою;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 02.07.2024 року;
- письмовим поясненням ОСОБА_4 від 02.07.2024 року;
- письмовим поясненням ОСОБА_3 від 02.07.2024 року;
- письмовим поясненням ОСОБА_5 від 02.07.2024 року.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 173 КУпАП, оскільки вона своїми умисними діями вчинила дрібне хуліганство, яке виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою, внаслідок чого останньою було порушено громадський порядок.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, її майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховується її вік, особа правопорушниці, характер вчиненого, ступінь її вини, майновий стан, а також те, що вона раніше протягом року не притягувалася до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 ст. 27 КУпАП та на підставі викладеного обрати їй адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП, за якою вона притягується до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ст. 173, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандартІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар