Рішення від 20.08.2024 по справі 910/2088/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2024Справа № 910/2088/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ)

до: 1. Акціонерного товариства "Мегабанк" (м. Київ), в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Біла Ірина Володимирівна;

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (м. Харків)

про визнання кредиторських вимог у розмірі 66 079 575,44 грн та зобов'язання вчинити дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Волков А.С., Музика С.М.

Від відповідача-1: Бериндя О.О.

Від відповідача-2: Кустова Т.В.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Мегабанк", в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Біла Ірина Володимирівна, та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:

- зобов'язання Акціонерного товариства "Мегабанк", в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Біла Ірина Володимирівна, акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 66 079 575,44 грн за відшкодування суми Банківської гарантії, у зв'язку з чим внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Мегабанк";

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Мегабанк" стосовно включення до реєстру відомостей про грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 66 079 575,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

01.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2024.

27.03.2024 до суду від Акціонерного товариства "Мегабанк" надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості та неправильного визначення належного відповідача.

28.03.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Фонд заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

02.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засідання до 23.04.2024.

22.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли: відповідь на відзиви та клопотання про залучення до участі у справі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

23.04.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У підготовчому засіданні 23.04.2024 представники позивача заявили усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив, підтримали клопотання від 22.04.2024 про залучення до участі у справі третьої особи. Представник відповідача-1 проти задоволення означених клопотань не заперечував. Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про залучення до участі у справі №910/2088/24 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено до участі у справі №910/2088/24 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 16.05.2024, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив та долучено її до матеріалів справи.

24.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

02.05.2024 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" надійшли пояснення третьої особи, в яких також міститься клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Підготовче засідання, призначене на 16.05.2024, не відбулося з технічних причин, про що Господарським судом міста Києва складено відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 підготовче засідання у справі призначено на 30.05.2024.

30.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.07.2024.

02.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 20.08.2024.

У судовому засіданні 20.08.2024 представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

20.08.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (Кредитор) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Боржник) було укладено Договір №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, відповідно до якого боржник та кредитор домовилися про реструктуризацію заборгованості за спожитий у листопаді 2021 року природний газ згідно з договором постачання природного газу від 01.06.2021 № 7315-НГТ-32, що виникла у Боржника перед Кредитором станом на 31 січня 2022 року, що підтверджується актом звіряння розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору, з урахуванням оплат, здійснених у лютому 2022 року до дня укладення Договору, шляхом розстрочення на 3 (три) календарних місяця починаючи з лютого 2022 року.

Сума заборгованості, що підлягала реструктуризації, становить 60 473 798,18 грн. Боржник зобов'язувався виплатити у повному обсязі зазначену суму заборгованості шляхом перерахування щомісяця коштів зі свого поточного рахунку на поточний рахунок Кредитора, рівними частинами відповідно до Графіка погашення заборгованості, передбаченого Додатком 2 до Договору.

Дата останнього платежу за графіком погашення заборгованості - до 30.04.2022 (включно) (п. 3 Договору).

Сторони домовились, що зазначену заборгованість Боржник виплачує з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час розстрочення. Тобто, Боржник зобов'язався сплатити на користь Кредитора суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та три проценти річних за весь час розстрочення до 20.05.2022 згідно з вимогою про таку оплату, виставленою Кредитором до 12.05.2022 (п. 4 Договору).

Пунктом 8 Договору (з урахуванням Додаткової угоди від 11.02.2022 № 1) Сторони передбачили, що виконання боржником зобов'язань по сплаті реструктуризованої заборгованості забезпечується банківською гарантією. Боржник, не пізніше 5 робочих днів з дати підписання Договору, надає Кредитору безвідкличну безумовну банківську гарантію для забезпечення виконання Боржником реструктуризованих на підставі цього Договору грошових зобов'язань, зазначених в пункті 2 Договору та вимог Кредитора по сплаті штрафу, пені, процентів річних, втрат від інфляції.

Договором про реструктуризацію заборгованості також передбачено, що Гарантія має бути надана в розмірі 110 % від суми реструктуризованої заборгованості, а саме сума гарантії має становити 66 521 178,00 грн.

Строк гарантії - Гарантія діє до дати, яка визначається як дата останнього платежу за графіком погашення заборгованості згідно з пунктом 3 Договору та додатково 30 календарних днів.

Сторони домовились, що Гарантія має бути надана банківською установою (з переліку банківських установ, наведених у додатку 3 до Договору), відповідати вимогам, зазначеним у Додатку 4 та формі, наведеній у Додатку 5 до даного Договору.

У разі повного або часткового нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми непогашеної заборгованості, а також проценти річних та інфляційні нарахування (п. 9.3 Договору).

15.02.2022 АТ "Мегабанк" (Банк-гарант), діючи на підставі банківської ліцензії № 163 від 12.11.2018, відповідно до повідомлення Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Принципал) про укладення з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (Бенефіціар) Договору від 08.02.2022 №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за поставлений природний газ, умовами якого передбачено надання банківської гарантії у сумі 66 521 178,00 грн для забезпечення виконання Принципалом реструктуризованих на підставі Договору реструктуризації грошових зобов'язань та вимог Бенефіціара по сплаті штрафу, пені, відсотків річних, втрат від інфляції, надав письмову Банківську гарантію від 15.02.2022 № 980/22/32.

Умовами зазначеної Банківської гарантії передбачено, зокрема, що Банк-гарант надав Бенефіціару (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") гарантію та прийняв на себе безумовне та безвідкличне зобов'язання сплатити Бенефіціару суму, яка не перевищує 66 521 178,00 грн (далі також - Сума гарантії) протягом п'яти банківських днів з дати одержання письмової вимоги Бенефіціара про сплату коштів за Гарантією (далі також - Вимога), без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою Вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім Вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Зазначена гарантія забезпечує виконання Принципалом грошових зобов'язань за вказаним Договором реструктуризації.

Умовами гарантії також передбачено, що вимога Бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку Бенефіціара та містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання Принципалом зобов'язань за Договором реструктуризації, забезпечених цією гарантією, підпис уповноваженої особи Бенефіціара та відбиток печатки Бенефіціара, платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за Гарантією.

Відповідно до Банківської гарантії, оригінал Вимоги повинен бути надісланий на адресу Банка-гаранта (зазначену в Гарантії) через банк Бенефіціара: АБ "Укргазбанк", код банку 320478, код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: Україна, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 19, 21, 23, SWIFT-код UGASUAUK, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу Банка-гаранта з посиланням на реквізити цієї гарантії та Вимоги, що підпис на Вимозі належить уповноваженій особі Бенефіціара.

Виплата мала здійснюватися шляхом перерахування Суми гарантії на розрахунковий рахунок Бенефіціара, зазначений у Вимозі.

Усі платежі за Гарантією мали бути виконані Банком-гарантом на користь Бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень Принципала або будь-якої третьої особи.

Усі витрати, пов'язані з цією Гарантією, повинні здійснюватися за рахунок Принципала.

Умовами Гарантії передбачено, що Сума гарантії зменшується на кожну суму, сплачену Банком-гарантом за цією гарантією.

У разі порушення Банком-гарантом своїх зобов'язань за цією гарантією, його відповідальність не обмежується Сумою гарантії. За невиконання або неналежне виконання Банком-гарантом своїх зобов'язань за цією гарантією щодо перерахунків коштів, згідно з письмовою (-ими) Вимогою (-ами) Бенефіціара, Банк-гарант сплачує Бенефіціару пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань Банку-гаранта за цією Банківською гарантією за кожен день прострочення.

Строк дії гарантії - до 30 травня 2022 року включно, і будь-яка Вимога за гарантією має бути отримана Банком гарантом не пізніше 17:00 годин за Київським часом цієї дати.

12.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (Бенефіціар) у зв'язку з невиконанням Принципалом зобов'язань за Договором від 08.02.2022 №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ звернулося у передбаченому банківською гарантією порядку (через банк Бенефіціара - АБ "Укргазбанк") до Банка-гаранта з Вимогою платежу від 05.05.2022 №125/14-1471 про сплату за банківською гарантією у сумі 60 473 798,18 грн листом від 05.05.2022 № 125/14-1472 на адресу АБ "Укргазбанк", до якої було додано Вимогу платежу від 05.05.2022 №125/14-1471.

13.05.2022 АБ "Укргазбанк" надіслав оригінал зазначеної Вимоги платежу на адресу Банка-гаранта (АТ "Мегабанк") засобами поштового зв'язку та підтвердив автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу Банка-гаранта з посиланням на реквізити Банківської гарантії та Вимоги, що підпис на Вимозі належить уповноваженій особі Бенефіціара (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг").

Факт надсилання Вимоги платежу від 05.05.2022 №125/14-1471 на адресу Банка-гаранта (АТ "Мегабанк") підтверджується доданими до позовної заяви копіями фіскального чеку від 13.05.2022 про оплату пересилання рекомендованого листа з трекінг-номером 8800506812904, роздруківкою з веб-сервісу АТ "Укрпошта" про рух поштового відправлення за трекінг-номером 8800506812904, копією конверта рекомендованого листа з трекінг-номером 8800506812904 з відміткою АТ "Укрпошта" про повернення листа за закінченням терміну зберігання, а також роздруківкою електронного SWIFT-повідомлення від 13.05.2022 МТ 799.

18.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (Бенефіціар) у зв'язку з невиконанням Принципалом зобов'язань за Договором від 08.02.2022 №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у частині сплати 3% річних та втрат від інфляції (інфляційних нарахувань) звернулося у передбаченому банківською гарантією порядку (через банк Бенефіціара - АБ "Укргазбанк") до Банка-гаранта з Вимогою платежу від 18.05.2022 №125/14-1677 за Банківською гарантією у сумі 5 087 946,44 грн листом від 18.05.2022 № 125/14-1678 на адресу АБ "Укргазбанк", до якої було додано Вимогу платежу від 18.05.2022 № 125/14-1677.

Факт надсилання Вимоги платежу від 18.05.2022 № 125/14-1677 на адресу Банка-гаранта (АТ "Мегабанк") підтверджується доданими до позовної заяви копіями фіскального чеку від 19.05.2022 про оплату пересилання рекомендованого листа з трекінг-номером 8800506821857, роздруківкою з веб-сервісу АТ "Укрпошта" про рух поштового відправлення за трекінг-номером 8800506821857, копією конверта рекомендованого листа з трекінг-номером 8800506821857 з відміткою АТ "Укрпошта" про повернення листа за закінченням терміну зберігання, а також роздруківкою електронного SWIFT-повідомлення від 19.05.2022 МТ 799.

Як вказує позивач, Банк-гарант (АТ "МЕГАБАНК") обов'язки, передбачені Банківською гарантією від 15.02.2022 № 980/22/32, не виконав, виплату коштів на вимоги Бенефіціара про вчинення платежу не здійснив, жодної відповіді на вимоги Бенефіціара не надав.

02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних".

21.07.2022 Правління Національного Банку України прийняло рішення № 362-рш "Про відкликання ліцензії та ліквідацію АТ "Мегабанк", текст якого оприлюднено на сторінках офіційного інтернет-представництва НБУ та газеті "Урядовий кур'єр" від 28.07.2022 №163 (7284).

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі зазначеного рішення Правління НБУ прийняла рішення від 21.07.2022 № 506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатору банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Мегабанк" з 22.07.2022 по 21.07.2025, Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Мегабанк" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025.

Зазначеним рішенням також передбачено, що вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку за адресою: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053; задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних внаслідок ліквідації та реалізації майна (активів) банку, в черговості, передбаченій частиною першою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

18.08.2022 позивач надіслав уповноваженій особі Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію АТ "Мегабанк" заяву про визнання вимог кредитора від 17.08.2022 №125/08-4146 у розмірі 66 079 575,44 грн, які виникли з факту невиконання зобов'язань за Банківською гарантією від 15.02.2022 №980/22/32 (60 473 798,18 грн - сума платежу за банківською гарантією згідно з Вимогою платежу від 05.05.2022 № 125/14-1471; 5 087 946,44 грн - сума платежу за банківською гарантією згідно з Вимогою платежу від 18.05.2022 №125/14-1677; 450 287,67 грн - пеня; 67 543,15 грн - 3 % річних).

Факт надсилання заяви підтверджується копіями фіскального чеку від 18.08.2022 ФН № 3000457373, поштової накладної від 18.08.2022 з трекінг-номером 0411637726706 та описом вкладення до цінного листа з трекінг-номером 0411637726706.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Мегабанк" Біла І.В. у відповідь на заяву ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про визнання вимог кредитора від 17.08.2022 №125/08-4146 надіслала повідомлення від 25.09.2023 № 11576 про нікчемність правочинів, а саме:

- Договору від 11.02.2022 № 32 про надання гарантії, укладеного між АТ "Мегабанк" та КП "ХТМ";

- Банківської гарантії АТ "Мегабанк" від 15.02.2022 №980/22/32.

Означене повідомлення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ "Мегабанк" мотивовано пунктом 5 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", наказом уповноваженої особи ФГВФО від 25.09.2023 № 114, яким затверджено висновки Комісії з перевірки правочинів, викладені в акті від 21.09.2023 № 15 про виявлення правочинів, що мають ознаки нікчемності.

За висновком уповноваженої особи ФГВФО, Договір від 11.02.2022 № 32 (про надання банківської гарантії) та банківська гарантія АТ "Мегабанк" від 15.02.2022 № 980/22/32 є нікчемними правочинами, оскільки є зобов'язаннями, що передбачають платіж банку в забезпечення виконання грошового зобов'язання третьої особи - КП "ХТМ", які укладено в порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Таким чином, уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ "Мегабанк" відмовила у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та включенні їх до акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк".

У подальшому виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 06.10.2022 № 801 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк", до якого кредиторські вимоги ТОВ "ГК України "Нафтогаз Трейдинг" включено не було.

За доводами позивача, означені дії та рішення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ "Мегабанк" є протиправними та порушують права позивача, що і зумовило його звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, зазначає, що:

- з моменту запровадження в АТ "Мегабанк" процедури ліквідації, а саме з 22.07.2022 року, Банк не може здійснювати банківську діяльність, а зобов'язання Банку за банківською гарантією були припинені;

- у вимозі, яку ТОВ "ГК НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" направило Банку, стверджувалося про порушення договору, втім до вимоги не було додано жодних підтвержувальних документів. Водночас, банківська гарантія не перебачала переліку документів, якими Бенефіціар мав би підтвердити порушення принципалом договору. Крім того позивачем не надані докази, щодо невиконання, неналежного виконання або часткового невиконання КП "Харківські теплові мережі" договору № 7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 08.02.2022;

- відповідно до рішення Господарського суду Харківської області № 922/2637/23 від 13.07.2023, яке набрало законної сили 15.08.2023, за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до КП "Харківські теплові мережі" стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 1 455 746 168,47 грн основного боргу, 407 576,83грн 3% річних, 4 680 369,61 грн збитків від інфляції за договором №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 08.02.2022. Зі змісту рішення суду вбачається, що стягнута сума заборгованості також складається з заборгованості по договору № 7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 08.02.2022, за яким видана банківська гарантія №980/22/32 від 15.02.2022. В цьому рішенні зазначено, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 1 455 746 168,47грн, в тому числі 60 473 798,18 грн за договором реструктуризації. На суму заборгованості в розмірі 60 473 798,18 грн за договором реструктуризації позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 407576,83 грн за період з 08.02.2022 по 30.04.2022 та збитків від інфляції в розмірі 4 680 369,61 грн за період з 01.03.2022 по 30.04.2022. Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Виходячи з наведеного, відповідач-1 зазначає, що позивач не надав суду доказів невиконання, неналежного виконання або часткового невиконання КП "Харківські теплові мережі" договору № 7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 08.02.2022, станом на дату подання відзиву невідомо, в якому обсязі не виконане або виконане зобов'язання, і відповідач-1 ставить під сумнів правомірність пред'явлення позовної заяви, оскільки з доказів, які додані до позовної заяви і доказів, які зміг зібрати відповідач-1, вбачається подвійне стягнення за одним і тим же зобов'язанням;

- Банківська гарантія забезпечує виконання Боржником договору №7315-НГТ-РЗ від 08.02.2022, а п.4 вказаного договору передбачено, що боржник зобов'язується сплатити на користь кредитора суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та три проценти річних за весь час розстрочення до 20.05.2022 згідно з вимогою про таку оплату, виставленою кредитором до 12.05.2022. Проте вимога ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" боржнику не виставлялась, а Банку направлена з простроченням вказаних строків 18.08.2022;

- відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Карантин на території України діяв до 30.06.2023. Також п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином АТ "Мегабанк" не має законних підстав визнати та акцептувати кредиторські вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";

- 11.02.2022 між АТ "Мегабанк" та КП "Харківські теплові мережі" укладено Договір №32 про надання гарантії за умовами якого АТ "Мегабанк" надав КП "Харківські теплові мережі" послуги з видачі гарантії на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з метою забезпечення виконання КП "Харківські теплові мережі" зобов'язань перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за Договором №7315-НГТ-РЗ від 08.02.2022 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ. АТ "Мегабанк" 15.02.2022 надав банківську гарантію №980/22/32, якою прийняв на себе безумовне та безвідкличне зобов'язання сплатити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" суму, яка не перевищує 66 521 178,00 грн. протягом п'яти банківських днів з дати одержання письмової вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про сплату коштів за гарантією. Строк дії гарантії - до 30.05.2022 і будь-яка вимога за гарантією має бути отримана банком не пізніше 17:00 годин цієї дати. Банківська гарантія №980/22/32 від 15.02.2022 забезпечена договорами застави майнових прав укладеними між КП "Харківські теплові мережі" та АТ "Мегабанк", а саме: договором про надання гарантії №32-з-1 від 11.02.2022 року, предметом застави за яким є майнові права КП "Харківські теплові мережі" на отримання ним грошових коштів у сумі 3 767 465 528,18 грн, що виникли на підставі надання послуг КП "Харківські теплові мережі" з централізованого теплопостачання споживачам (населенню м. Харкова) згідно відкритих особових рахунків в загальній кількості 476 277 споживачів (боржників); договором про надання гарантії №32-з-2 від 11.02.2022 предметом застави за яким є майнові права КП "Харківські теплові мережі" на отримання ним грошових коштів у сумі 13 536 575 923,72 грн., що виникли на підставі надання послуг КП "Харківські теплові мережі" з централізованого теплопостачання споживачам (населенню м. Харкова) згідно відкритих особових рахунків в загальній кількості 523 911 споживачів (боржників) за період нарахування грудень 2021 року - грудень 2022 року. Вказані договори застави майнових прав забезпечують виконання КП "Харківські теплові мережі" всіх, у повному обсязі, зобов'язань, які визначені у Договорі №32 про надання гарантії від 11.02.2022 року та/або будь-яких додаткових угод до нього (основне зобов'язання), укладеному між КП "Харківські теплові мережі" та АТ "Мегабанк".

Водночас укладений Банком договір про надання гарантії є зобов'язанням Банку, умови якого передбачають платіж банку як забезпечення виконання грошових зобов'язань третіх осіб - КП "Харківські теплові мережі", у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", тож означений правочин є нікчемним з підстави, визначеної п. 5 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зважаючи на нікчемність Договору № 32, Банківська гарантія № 980/22/32 від 15.02.2022 є обов'язково похідною від цього документу, вона є наслідком укладання нікчемного Договору № 32 та безпосередньо пов'язана із цим договором, що тягне за собою її нікчемність.

Відповідач-2, заперечуючи проти позову, зазначає, що норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у спірних правовідносинах є пріоритетними, оскільки означений Закон є спеціальним у даних правовідносинах. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було складено реєстр акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк" на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів на дату запровадження процедури ліквідації в АТ "Мегабанк" та надано його на затвердження виконавчій дирекції Фонду. Інформація щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 66 079 575,44 грн у реєстрі акцептованих вимог кредиторів відсутня. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування прийнято від 06.10.2022 № 801 затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк". Дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів або Змін до нього є похідними після відповідних дій Уповноваженої особи Фонду (Банку), якій делеговано повноваження щодо розгляду та акцептування кредиторських вимог та внесення змін до них. Відтак, вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо акцептування кредиторських вимог можливо пред'являти лише у разі, якщо буде встановлено, що перед цим Уповноважена особа Фонду (Банк) зверталася до Фонду та надавала йому відповідну інформацію, а заявлені позивачем вимоги до Фонду є передчасними. Також відповідач-2 зазначає, що за результатами перевірки правочинів, що проводилась на виконання Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Мегабанк" № 17 від 26.07.2022 (зі змінами та доповненнями) було виявлено, що правочини на яких нібито засновані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а саме: Договір № 32 про надання гарантії від 11.02.2022, укладений між АТ "Мегабанк" та КП "Харківські теплові мережі"; Банківська гарантія АТ "Мегабанк" № 980/22/32 від 15.02.2022 є нікчемними відповідно до п.4 ч.2 ст. 37, ч.4 ст. 38 Закону, тож Уповноваженою особою цілком правомірно не було включено інформацію щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 66 079 575,44 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк".

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За частиною 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 у справі №922/2637/23, яке набрало законної сили 15.08.2023, встановлено, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 08.02.2022 складає 1 455 746 168,47 грн, в тому числі 60 473 798,18 грн за договором реструктуризації. На суму заборгованості в розмірі 60 473 798,18 грн за договором реструктуризації позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 407576,83 грн за період з 08.02.2022 по 30.04.2022 та збитків від інфляції в розмірі 4 680 369,61 грн за період з 01.03.2022 по 30.04.2022. Судом також встановлено обґрунтованість нарахування інфляційних втрат та 3% річних, та задоволено позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до КП "Харківські теплові мережі".

Наведеним судовим рішенням підтверджується неналежне виконання КП "Харківські теплові мережі" зобов'язань за договором №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 08.02.2022, а також розмір невиконаного зобов'язання.

Доводи відповідача-1 про подвійне стягнення суми заборгованості (з боржника та банка-гаранта) судом відхиляються як необґрунтовані й недоведені, оскільки прийняття означеного рішення на користь позивача жодним чином не спростовує наявності підстав для виплати банком суми гарантії за належно представленою вимогою.

Далі, з матеріалів справи вбачається, що 12.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у зв'язку з невиконанням Принципалом зобов'язань за Договором від 08.02.2022 №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ звернулося у передбаченому банківською гарантією порядку (через банк Бенефіціара - АБ "Укргазбанк") до Банка-гаранта з Вимогою платежу від 05.05.2022 №125/14-1471 про сплату за банківською гарантією у сумі 60 473 798,18 грн листом від 05.05.2022 № 125/14-1472 на адресу АБ "Укргазбанк", до якої було додано Вимогу платежу від 05.05.2022 №125/14-1471.

18.05.2022 Бенефіціар у зв'язку з невиконанням Принципалом зобов'язань за Договором від 08.02.2022 №7315-НГТ-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у частині сплати 3% річних та втрат від інфляції (інфляційних нарахувань) звернулося у передбаченому банківською гарантією порядку (через банк Бенефіціара - АБ "Укргазбанк") до Банка-гаранта з Вимогою платежу від 18.05.2022 №125/14-1677 за Банківською гарантією у сумі 5 087 946,44 грн листом від 18.05.2022 № 125/14-1678 на адресу АБ "Укргазбанк", до якої було додано Вимогу платежу від 18.05.2022 № 125/14-1677.

Суд звертає увагу відповідача-1 на те, що позивачем повною мірою доведено належними і допустимими доказами належного представлення Вимоги до банка-гаранта в межах строку дії Гарантії, а звернення 18.08.2022 до уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію АТ "Мегабанк" із заявою про визнання вимог кредитора не є Вимогою платежу за Гарантією.

Відтак суд відхиляє заперечення відповідача-1 щодо неналежного представлення Вимоги як такі, що суперечать зібраним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Частинами першою, третьою статті 563 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Як передбачено частиною другою статті 564 ЦК України, гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до частин першої, третьої статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника; повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Таким чином відповідно до наведених законодавчих положень, з одного боку, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією; кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. З іншого боку, зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання; якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника; але повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Механізм забезпечувального інституту гарантії, на відміну від інших видів забезпечення виконання зобов'язань, передбачає укладення не двох (основного та забезпечувального), а трьох правочинів.

Перш за все - це договір між бенефіціаром (боржником) та принципалом (кредитором), який спрямований на виникнення основного зобов'язання. Умова щодо забезпечення основного зобов'язання гарантією може передбачатися таким договором або висуватися бенефіціаром як передумова укладення такого договору.

Обов'язок банку чи іншої фінансової установи щодо видачі банківської гарантії виникає з договору між принципалом і такою фінансовою установою. Надання гарантії є фінансовою послугою, яка надається на підставі договору. Цим договором можуть визначатися, серед іншого, умови гарантії, строк її дії, сума, на яку видається гарантія, строк видачі гарантії, розмір оплати послуг гаранта тощо.

Третім правочином у механізмі забезпечувального інституту гарантії є видача гарантії на користь бенефіціара, яка є одностороннім правочином. Саме з цього правочину виникає грошове зобов'язання гаранта.

Хоча у механізмі забезпечувального інституту гарантії беруть участь три суб'єкти - бенефіціар, принципал та гарант, зазначені вище правочини не зв'язують всіх їх одночасно. Так, договір між бенефіціаром і принципалом, з якого виникає основне зобов'язання, зв'язує лише бенефіціара і принципала, але не гаранта. Договір між принципалом і гарантом зв'язує лише принципала і гаранта, але не бенефіціара. Односторонній правочин щодо видачі гарантії створює обов'язки лише для гаранта (частина третя статті 202 ЦК України), а бенефіціар є кредитором у відповідному грошовому зобов'язанні.

Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов'язання, незалежне від зобов'язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов'язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов'язання виконанням, гарант не вправі.

Виходячи з викладеного, законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.

Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 ЦК України), слугує меті ідентифікації порушення зобов'язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов'язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв'язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.

Отже, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.

Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, то таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.05.2024 у справі №910/17772/20.

Крім того, об'єднана палата у вказаній постанові звернула увагу на те, що призначенням інституту гарантії (§ 4 глави 49 ЦК України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов'язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи. Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність боргу принципала.

Згідно з пунктом 1 статті 2 Уніфікованих правил Міжнародної торгівельної палати для гарантій на першу вимогу 1992 року банківська гарантія означає будь-яку гарантію або платіжне зобов'язання банку, страхової компанії або будь-якої іншої юридичної або фізичної особи (гарант), видану у письмовій формі та яка містить зобов'язання виплатити грошову суму у разі подання письмового платіжного вимоги, складеної відповідно до її умов, а також інших документів (наприклад, сертифіката, виданого архітектором або інженером, судового чи арбітражного рішення), якщо таке зобов'язання видано, зокрема, по наказу й під відповідальність однієї сторони (принципала).

Згідно з пунктом а) статті 20 Уніфікованих правил будь-яка платіжна вимога повинна бути зроблена у письмовій формі на додаток до документів, визначених у самій гарантії, та повинна включати письмову заяву, яка знаходиться або в самому тексті вимоги, або в окремих документах; письмова заява має містити: 1) твердження, що принципал порушив свої зобов'язання за основним контрактом, а у разі тендерної гарантії - умови тендеру, а також 2) зобов'язання, які порушив принципал.

При цьому згідно з пунктом b) статті 20 Уніфікованих правил гарантія за своєю природою є самостійною угодою, незалежною від основного контракту або тендеру, на якій вона ґрунтується, тому гарант жодним чином не пов'язаний таким контрактом або тендером, незважаючи на те, що посилання на них містяться в тексті гарантії; обов'язок гаранта - сплатити грошову суму, зазначену в гарантії, за поданням письмової вимоги та інших документів, зазначених у гарантії, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам, описаним у гарантії. Статтею 9 зазначених Уніфікованих правил встановлено, що всі документи, що надаються згідно з гарантією, включаючи платіжну вимогу, мають бути перевірені гарантом з належною увагою, аби визначити, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками умовам гарантії. Якщо такі документи не відповідають за зовнішніми ознаками умовам, зазначеним у гарантії, вони мають бути відхилені.

Конвенція Організації Об'єднаних Націй про незалежні гарантії та резервні акредитиви від 11.12.1995 у статті 2 (1) визначає, що для цілей цієї Конвенції зобов'язання означає незалежне зобов'язання, під яким у міжнародній практиці розуміється незалежна гарантія або резервний акредитив і яке видається банком або іншою установою або особою ("гарантом/емітентом"), сплатити бенефіціару певну або таку, що може бути визначена, суму на просту вимогу або на вимогу поданням інших документів відповідно до будь-яких документарних умов зобов'язання, які вказують або з яких випливає, що платіж належить за невиконання будь-якого зобов'язання або настання іншої обставини, або в сплату за позикові або авансовані кошти, або як платіж у погашення будь-якої строкової заборгованості принципала/наказодавця чи іншої особи. У силу статті 3 цієї Конвенції гарантія є незалежним зобов'язанням, тобто таким, що а) не залежить від наявності або дійсності основного правочину або будь-якого іншого зобов'язання або b) не визначається будь-якою умовою, не зазначеною у зобов'язанні, або будь-якою майбутньою невизначеною дією або подією за виключенням надання документів або іншої подібної дії або події у межах діяльності гаранта/емітента.

Пунктом 1 статті 16 тієї ж Конвенції встановлено, що гарант/емітент розглядає вимогу та будь-які супроводжуючі документи згідно зі стандартом поведінки, зазначеним у пункті 1 статті 14 [стаття 14 "Стандарт поведінки та відповідальності гаранта/емітента"]. При визначенні того, чи відповідають ці документи за зовнішніми ознаками умовам зобов'язання і чи узгоджуються вони одне з другим, гарант/емітент гідним чином враховує міжнародний стандарт практики незалежних гарантій та резервних акредитивів.

Пунктом 1 статті 19 тієї ж Конвенції встановлено, що виключення з зобов'язання здійснити платіж можуть відбутися, "якщо явно очевидно, що: а) будь-який документ не є оригінальним або був підробленим; b) платіж не є належним на підставі, зазначеній у вимозі та допоміжних документах, або с) з урахуванням виду та мети зобов'язання відсутні достатні підстави, гарант/емітент, діючи добросовісно, має по відношенню до бенефіціара право призупинити платіж.

Згідно з Уніфікованими правилами для гарантій на вимогу 2010 року, затвердженими Міжнародною торговою палатою, гарантія за своєю природою не залежить від основного правочину та заяви, а гарант жодним чином не пов'язаний і не обмежений умовами правочину. Посилання в гарантії на основний правочин для мети його ідентифікації не змінює незалежної природи гарантії. Зобов'язання гаранта платити по гарантії не залежить від вимоги та заперечень, що випливають з будь-яких заперечень поза межами відносин поміж гарантом та бенефіціаром (п. "а" статті 5).

Статтею 12 "Межі відповідальності гаранта по гарантії" тих же Уніфікованих правил встановлено що гарант несе відповідальність перед бенефіціаром лише у відповідності, по-перше, з умовами самої гарантії, а по-друге, з цими правилами у тій мірі, в якій вони узгоджуються з умовами гарантії, у межах суми гарантії.

З огляду на аналіз міжнародних актів, що регулюють правовий обіг гарантій, об'єднана палата відзначає самостійність зобов'язання з гарантії, тобто непов'язаність такого зобов'язання з основним зобов'язанням.

Виходячи з викладеного, об'єднана палата дійшла висновку, що наведені вище норми ГК України і ЦК України слід розуміти таким чином, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов'язку принципала, а зобов'язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов'язання боржником.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання визначений підзаконним актом - Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення № 639).

Відповідно до підпункту 9 пункту 3 розд. І цього Положення гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до п. 36 розд. V Положення № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (п. п. 7 п. 2 розд. І Положення № 639).

Тобто, отримавши вимогу від бенефіціара, Банк (гарант) повинен був перевірити її на відповідність таким критеріям: 1) чи є така вимога належним представленням; 2) чи є така вимога достовірною.

Пп. 11 п. 2 розд. І Положення № 639 унормовано, що належне представлення - представлення документів за гарантією / контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії / контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії / контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями / контргарантіями.

Положення № 639 не дає визначення достовірності вимоги. Водночас зі змісту пунктів 54 (авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)), 69 (банк-гарант (резидент), отримавши від іншого банку контргарантію, перевіряє достовірність цієї контргарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)) випливає, що під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою.

У Положенні № 639 (п. п. 7 пункту 3) у відповідності з частиною третьою статті 563 ЦК України зазначено, що у вимозі має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією. Це положення корелюється з частиною першою статті 564 ЦК України, відповідно до якої після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Тобто зазначені положення спрямовані виключно на інформування боржника про дії його контрагента - кредитора, спрямовані на одержання коштів за гарантією (зокрема, для запобігання подвійної сплати боргу як гарантом, так і боржником). Ці положення не надають банку права відмовляти у сплаті коштів з підстав, не передбачених статтею 565 ЦК України.

Отже, наведені положення цього підзаконного акта відповідають § 4 глави 49 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Судом вище встановлено, що Вимога позивача подана Банку-гаранту в межах строку дії Гарантії, і така Вимога є достовірною (тобто зобов'язання, забезпечене гарантією, дійсно було порушено), що в подальшому було встановлено рішенням суду в справі Господарського суду Харківської області у справі №922/2637/23 від 13.07.2023.

Далі, 02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних".

02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 383 "Про запровадження в АТ "Мегабанк" тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" (копія рішення додається), згідно з яким в АТ "Мегабанк" запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Мегабанк", визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків - Штогріній Ірині Вікторівні.

Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Мегабанк", на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" (копія рішення додається), згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "Мегабанк" з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Мегабанк" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Тобто під час процедури ліквідації банків Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги.

Положення ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" передбачають, що банківська ліцензія - запис у Державному реєстрі банків про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності.

Також ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" відкликання банківської ліцензії - це виключення Національним банком України з Державного реєстру банків запису про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності.

У той же час ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України встановлено перелік підстав припинення зобов'язання. Так, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.

Відповідно до ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Відтак відкликання банківської ліцензії не припиняє зобов'язань Банку за правочинами (якою є і гарантія), які виникли під час дії такої ліцензії, тож суд відхиляє доводи відповідача-1 у цій частині як необґрунтовані.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Карантин на території України діяв до 30.06.2023.

Також пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд звертає увагу на те, що означені положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України регулюють питання звільнення від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені), а також нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України (нарахування інфляційних втрат та 3% річних) у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Водночас у даному випадку відсутній будь-який правочин, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), тож наведені положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідач-1 як на підставу для відмови у визнанні кредиторських вимог позивача посилається на те, що укладений Банком договір про надання гарантії є зобов'язанням Банку, умови якого передбачають платіж банку як забезпечення виконання грошових зобов'язань третіх осіб - КП "Харківські теплові мережі", у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", тож означений правочин є нікчемним з підстави, визначеної п. 5 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зважаючи на нікчемність Договору № 32, Банківська гарантія № 980/22/32 від 15.02.2022 є обов'язково похідною від цього документу, вона є наслідком укладання нікчемного Договору № 32 та безпосередньо пов'язана із цим договором, що тягне за собою її нікчемність.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що правочини банку, у тому числі укладені з пов'язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.

Поточними ринковими умовами не вважаються:

прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

придбання в особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

здійснення інвестиції в цінні папери суб'єкта, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

оплата товарів і послуг, наданих особою за цінами, вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

продаж особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі;

нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком особам, які є меншими, ніж звичайні;

нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від осіб, які є більшими, ніж звичайні;

4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк узяв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов'язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Положення цього пункту не застосовуються до майна, переданого:

як забезпечення виконання зобов'язань перед Національним банком України;

для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;

8) банк уклав правочин з пов'язаною з банком особою або в інтересах пов'язаної з банком особи, або на користь пов'язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв'язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Статтею 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також:

1) здійснення операцій на ринках капіталу від свого імені;

2) надання гарантій і порук та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

3) факторинг;

4) лізинг.

Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів.

Банк зобов'язаний мати структурний підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів, акцій інших банків та надання субординованого боргу банкам. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.

Банкам забороняється опосередковано здійснювати кредитні операції з пов'язаними з банком особами.

Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Банк використовує інформацію з Кредитного реєстру для оцінки кредитного ризику.

З матеріалів справи вбачається, що Банківська гарантія №980/22/32 від 15.02.2022 забезпечена договорами застави майнових прав, укладеними між КП "Харківські теплові мережі" та АТ "Мегабанк", а саме: договором про надання гарантії №32-з-1 від 11.02.2022, предметом застави за яким є майнові права КП "Харківські теплові мережі" на отримання ним грошових коштів у сумі 3 767 465 528,18 грн, що виникли на підставі надання послуг КП "Харківські теплові мережі" з централізованого теплопостачання споживачам (населенню м. Харкова) згідно відкритих особових рахунків в загальній кількості 476 277 споживачів (боржників); договором про надання гарантії №32-з-2 від 11.02.2022, предметом застави за яким є майнові права КП "Харківські теплові мережі" на отримання ним грошових коштів у сумі 13 536 575 923,72 грн, що виникли на підставі надання послуг КП "Харківські теплові мережі" з централізованого теплопостачання споживачам (населенню м. Харкова) згідно відкритих особових рахунків в загальній кількості 523 911 споживачів (боржників) за період нарахування грудень 2021 року - грудень 2022 року. Вказані договори застави майнових прав забезпечують виконання КП "Харківські теплові мережі" всіх, у повному обсязі, зобов'язань, які визначені у Договорі №32 про надання гарантії від 11.02.2022 та/або будь-яких додаткових угод до нього (основне зобов'язання), укладеному між КП "Харківські теплові мережі" та АТ "Мегабанк".

Відповідач-1, зазначаючи про те, договір про надання гарантії є зобов'язанням Банку, умови якого передбачають платіж банку як забезпечення виконання грошових зобов'язань третіх осіб у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", не обґрунтовує і не вказує, у чому саме полягає така невідповідність і які саме встановлені Законом України "Про банки і банківську діяльність" вимоги до кредитних операцій не були дотримані при укладенні договору Договорі №32 про надання гарантії від 11.02.2022.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів і документації банку, у тому числі шляхом перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, оскільки відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків і є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема в постановах від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16.

Поряд із цим суд зауважує, що договір № 32 від 11.02.2022 про надання гарантії укладений між АТ "Мегабанк" та КП "ХТМ", відповідно, впливає на правовідносини між банком та принципалом.

Натомість банківська гарантія є одностороннім правочином, з якого виникає грошове зобов'язання гаранта перед кредитором (з яким банк не укладає жодних правочинів, які можуть бути визнані нікчемними в силу приписів ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (ст. 562 ЦК України).

Суд наголошує, що у відносинах між кредитором та гарантом виникає окреме грошове зобов'язання, яке власне виникає лише з гарантії.

Відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідачів про те, що зобов'язання Банку перед позивачем, яке виникло з гарантії (одностороннього правочину), є похідним від Договору № 32, безпосередньо пов'язане із цим договором, та про те, що нікчемність означеного правочину тягне за собою нікчемність виданої банком гарантії.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

1) здійснює повноваження органів управління банку;

2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України;

5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Цей пункт не застосовується до правочинів, зобов'язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону;

7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню;

8) здійснює повноваження, визначені частиною другою статті 37 та статтею 38 цього Закону;

9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом;

10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

Згідно до ч.3 ст. 46 Закону усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду.

Відповідно до пункту 3 ч.2 ст. 46 цього Закону з дня початку процедури ліквідації банку: строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань (п.5-4 ст.2 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

За приписами ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд/Уповноважена особа Фонду в разі делегування повноважень здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з пунктом 4.24 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 (далі - Положення), реєстр акцептованих вимог кредиторів підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до пункту 2.6 розділу V Положення Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій(им) особі(ам) Фонду на ліквідацію банку з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема:

складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

За змістом частини 3 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Вчинення заходів із задоволення вимог кредиторів (в тому числі складання і затвердження Реєстру, а також внесення змін до нього), окрім зазначених вище положень спеціального Закону врегульовано Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1582/21893 (далі - Положення № 2) та Положенням про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3711 від 21.08.2017 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2017 р. за № 1104/30972 ( далі - Положення № 3711).

Пунктом 1.10 Глави 1 Розділу V Положення № 2 встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до такого банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку.

Згідно з пунктом 2.6. Глави 2 Розділу V Положення № 2 Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій(им) особі(ам) Фонду на ліквідацію банку з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пунктів 2.9., 2.18 Глави 2 Розділу V Положення №2 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана: скласти перелік (реєстр) вимог кредиторів після їх розгляду та проміжний ліквідаційний баланс станом на звітну дату, наступну за датою затвердження такого переліку (реєстру).

З метою виконання цього обов'язку Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня її призначення вживає, зокрема, заходи щодо підготовки задоволення вимог кредиторів та складання реєстру акцептованих кредиторів згідно з цим Положенням.

На підставі пункту 4.1. Глави 4 Розділу V Положення № 2 з дня свого призначення уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступає до інвентаризації та оцінки майна неплатоспроможного банку з метою формування його ліквідаційної маси, а також складає реєстр акцептованих вимог кредиторів.

Згідно з пунктами 4.19, 4.20, 4.21., 4.22 Глави 4 Розділу V Положення №2 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку протягом семи днів із дня розміщення інформації про початок процедури ліквідації в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомляє кредиторів про початок процедури ліквідації та про строк, протягом якого вони мають право заявити про свої вимоги до неплатоспроможного банку, а також зазначає адресу для їх надсилання.

Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим НБУ на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимоги кредиторів зі сплати процентів (відсотків) за кредитами, депозитами, за незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на відповідний рахунок кредитора.

Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Пунктом 4.23 Глави 4 Розділу V Положення № 2 передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює такі заходи:

визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

відхиляє вимоги в разі, якщо вони непідтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, та в разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, установлених цим Положенням та актами Фонду.

На підставі пунктів 4.24 Глави 4 Розділу V Положення № 2 Реєстр акцептованих вимог кредиторів підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з пунктом 1 розділу V Положення № 3711 реєстр акцептованих вимог кредиторів подається уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) до Фонду для затвердження на пронумерованих, прошнурованих (прошитих) аркушах та засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) і відбитком печатки банку (у разі її використання).

Пунктом 2 розділу VII Положення № 3711 визначено, що зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів подаються банком до Фонду, оформлені відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, з урахуванням того, що уповноваженій особі на ліквідацію АТ "Мегабанк" було делеговано функції зі здійснення процедури ліквідації Банку, системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що саме до повноважень уповноваженої особи Фонду належить вирішення питання щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору та віднесення вимоги до певної черги погашення; а до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду, належить питання щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та змін до нього.

При цьому, затвердження такого реєстру та змін до нього відбувається на підставі відомостей, поданих уповноваженою особою фонду.

З огляду на встановлені судом обставини щодо належного пред'явлення позивачем кредиторських вимог, саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мала включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 66 079 575,44 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання Акціонерного товариства "Мегабанк", в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Біла Ірина Володимирівна, акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 66 079 575,44 грн за відшкодування суми Банківської гарантії, у зв'язку з чим внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Мегабанк", є обґрунтованими, доведеними, не спростованими належним чином та в установленому законом порядку відповідачами, а відтак підлягає задоволенню.

Натомість позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є необґрунтованими та передчасними, про що вірно вказав відповідач-2 у відзиві на позовну заяву, тож у задоволенні таких вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Інші доводи і твердження учасників справи судом відхилено як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача-1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Акціонерне товариство "Мегабанк" (04073, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 09804119), в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Біла Ірина Володимирівна, акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 42399676) у розмірі 66 079 575 (шістдесят шість мільйонів сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн 44 коп. за відшкодування суми Банківської гарантії, у зв'язку з чим внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Мегабанк" (04073, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 09804119).

2. У задоволенні позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Мегабанк" (04073, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 09804119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 42399676) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.09.2024.

Суддя Т.М. Ващенко

Попередній документ

121500783

Наступний документ

121500785

Інформація про рішення:

№ рішення:	121500784
№ справи:	910/2088/24
Дата рішення:	20.08.2024
Дата публікації:	12.09.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.10.2025)
Дата надходження:	13.06.2025
Предмет позову:	про визнання кредиторських вимог у розмірі 66 079 575,44 грн та зобов`язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

02.04.2024 11:50	Господарський суд міста Києва
23.04.2024 12:00	Господарський суд міста Києва
16.05.2024 11:30	Господарський суд міста Києва
30.05.2024 10:30	Господарський суд міста Києва
02.07.2024 10:20	Господарський суд міста Києва
20.08.2024 09:30	Господарський суд міста Києва
28.01.2025 12:20	Північний апеляційний господарський суд
04.03.2025 10:40	Північний апеляційний господарський суд
08.04.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
05.08.2025 10:00	Касаційний господарський суд
30.09.2025 10:40	Касаційний господарський суд
09.10.2025 14:15	Касаційний господарський суд