Справа № 286/2754/24
09 вересня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №226219-КС-002 в сумі 36 115 грн. 00 коп., із них: 20 000 грн. 00 коп. заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом; 15 190 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 925 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією за видачу кредиту, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., мотивуючи тим, що 26.05.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №226219-КС-002. Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 16 тижнів - до 15.09.2021, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,77501351% в день (фіксована ставка). Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
26.05.2021 позивач через партнера АТ «Таскомбанк», з яким укладено договір №83 від 11.11.2020 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам, видав відповідачу кредит у розмірі 20 000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 вказаний відповідачем в своєму особистому кабінеті на сайті кредитодавця, що підтверджується витягом з анкети клієнта, квитанцією АТ «Таскомбанк» від 26.05.2021 та листом АТ «Таскомбанк» від 25.06.2024, чим виконав свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі. Доказом належності відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 є скріншот з Монобанку, з якого вбачається, що навіть станом на дату подання позовної заяви вказаний картковий рахунок належить відповідачу. Сторонами строки виконання зобов'язань за договором не переносились.
До теперішнього часу відповідач лише частково сплатила позивачу заборгованість за договором, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором, а тому утворилася заборгованість, що становить вищевказану суму.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність.
Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином остання повідомлялася про відкриття провадження у справі з роз'ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №226219-КС-002 про надання кредиту (а. с. 8).
Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту - 16 тижнів. Процентна ставка в день 0,77501351 (фіксована), комісія за надання кредиту 3 000 грн.; загальний розмір наданого кредиту 20 000 грн.. Термін дії договору до 15.09.2021. Орієнтовна загальна варстість наданого кредиту 35 200 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 3399,63%.
Пунктом 12 договору визначено юридичні адреси та реквізити сторін.
Таким чином, укладення вказаного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і укладений нею з ТОВ «Бізнес Позика» правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та ТОВ «Бізнес Позика» не було б укладено.
Копія документу №410948489 від 26.05.2021, а також листа АТ «Таскомбанк» від 25.06.2024 підтверджують факт перерахування ТОВ «Бізнес Позика» на картковий рахунок ОСОБА_1 (№ НОМЕР_2 ) грошових коштів в сумі 20 000 грн. згідно кредитного договору №22621-КС-002 від 26.05.2021 (а. с. 16).
Заборгованість по кредитному договору №226219-КС-002 від 26.05.2021 за період з 26.05.2021 по 15.09.2021 в сумі 36 115 грн. 00 коп. (з урахуванням сплаченої відповідачем суми 4400 грн., яку зараховано на погашення відсотків в сумі 2325 грн. та погашення комісії в сумі 2075 грн.) з них: 20 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 15 190 грн. 00 коп. заборгованості за відстотками та 925 грн. 00 коп. заборгованості за комісією, підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а. с. 28-29).
Таким чином, оскільки, відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного погашення суми кредитної заборгованості по договору №226219-КС-002 про надання кредиту від 26.05.2021 в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з неї суму заборгованості.
Частинами 1-2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч.48 постанови від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.
Судом при дослідженні письмових доказів встановлено, що 25.11.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Позика», в особі директора Гайворонської Марії Миколаївни, та адвокатським об'єднанням «Правовий Баланс», в особі керуючого партнера Глуховецького Олександра Степановича, було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а. с. 46-48).
Копія рахунку-фактури № Р-00000144 від 02.07.2024 та акту № Р-00000144-02-07/24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.07.2024 свідчать, що виконавцем - адвокатським об'єднанням «Правовий Баланс» було надано правову допомогу згідно розділу 2 договору про надання правової допомоги від 25.11.2022, а саме: підготовка позовної заяви щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 .. Сума послуги 6000 грн. (а. с. 26, 43).
Копія платіжної інструкції №2451 від 03.07.2024 підтверджує факт перерахування ТОВ «Бізнес Позика» на рахунок адвокатського об'єднання «Правовий Баланс» 6000 грн. 00 коп.. Призначення платежу: оплата надання правової допомоги по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 згідно рахунка № НОМЕР_3 від 02.07.2024 (а. с. 19).
Таким чином, зважаючи на долучені позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу та досліджені докази, які дають змогу оцінити певні види правничої допомоги адвоката на предмет пов'язаності їх з розглядом справи, та враховуючи складність справи, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6 000 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239), що знаходиться за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 в м. Київ, заборгованість за договором №226219-КС-002 про надання кредиту від 26.05.2021 в сумі 36 115 грн. 00 коп., із них: 20 000 грн. 00 коп. заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом, 15 190 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 925 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією, 6000 витрат на правову допомогу, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп..
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець