Справа № 286/1257/24
09 вересня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №687471434 від 01.08.2021 в сумі 20 137 грн. 58 коп., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що 01.08.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №687471434 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV46X7S. Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 11 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Відразу, після вчинення дій відповідача, 01.08.2021 товариство перерахувало грошові кошти в сумі 11 000 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01, яка продовжила строк договору до 31.12.2021.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №159 від 09.11.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20 664 грн. 90 коп..
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20 137 грн. 58 коп..
04.08.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договром факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20 137 грн. 58 коп..
01.03.2024 позивач відправив відповідачеві лист-повідомлення, в якому зазначив про намір стягнення заборгованості в судовому порядку. Однак, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором, а тому заборгованість становить вищевказану суму.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у їх відсутність.
Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином останній повідомлявся про відкриття провадження у справі з роз'ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного провадження на офіційному веб-сайті судової влади України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобв'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019.
28.11.2019, 31.12.2020 та 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткові угоди №19, №26 та №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до яких строк дії договору продовжено до 31.12.2020, 31.12.2021 та 31.12.2022 відповідно (а. с. 29-34).
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобв'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк цього договору почнає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 04.08.2021.
03.08.2021 та 30.12.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткові угоди №2 та №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, згідно яких строк дії договору продовжено до 31.12.2022 та 30.12.2024 відповідно (а. с. 52, 55).
01.08.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , тобто відповідачем, було укладено договір №687471434 (а. с. 19 зворот -18).
Відповідно до п. 1. вказаного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 11 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Кредит надається строком на 140 днів. Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку, на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. На умовах, викладених в п. 1.6 договору до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним.
Пунктом 5 договору визначено реквізити та підписи сторін.
Копія платіжного доручення від 01.08.2021, а також лист АТ «Таскомбанк» №11851/47.1 від 15.05.2024 підтверджують переказ коштів ОСОБА_1 згідно договору №687471434 від 01.08.2021 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 в сумі 11 000 грн. (а. с. 26).
Таким чином, укладення вказаного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і укладений ним з позивачем правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт товариства і здійснення ним всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між ним та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» не було б укладено.
Цього ж дня, сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором було підписано і паспорт споживчого кредиту продукту «Комфорт» до договору №687471434 від 01.08.2021, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі № 687471434 від 01.08.2021 (а. с. 15-16 зворот).
04.08.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №04/0823-01 (а. с.74-77).
Згідно п. 1.1 договору за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Копія акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 свідчить, що клієнт - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передав, а фактор - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняв реєстр боржників в кількості 671, після чого, з урахуванням п. 1.2. договору факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 58).
Копія витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04/0823-01 від 04.08.2023 підтверджує, що в реєстрі боржників значиться ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №687471434. Сума заборгованості - 20 137 грн. 58 коп. (а. с. 56-57).
Поряд з цим, з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а. с. 38-39) вбачається, що 15.08.2021 ОСОБА_1 згідно графи «тіло-сплачено» та графи «проценти - сплачено» було здійснено оплату кредиту в сумі 1764 грн. 14 коп., з яких: 701 грн. 54 коп. - тіла кредиту та 1062 грн. 60 коп. нарахованих відсотків. 09.11.2021 знову було сплачено 10 298 грн. 46 коп. тіла кредиту та 10 366 грн. 44 коп. нарахованих відсотків. В графі «до сплати» станом на 09.11.2021 заборгованість відсутня.
Водночас і розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» (а. с.51) свідчить, що станом на 09.11.2021 в графі «до сплати» відображено суму 20 664 грн. 90 коп., з них: 10 298 грн. 46 коп. - тіла кредиту та 10 366 грн. 44 коп. - нараховано процентів. 04.12.2021 відповідачем було оплачено нараховані відсотки в сумі 2000 грн.. 30.05.2023 було сплачено 10 298 грн. 46 коп. заборгованості за тілом кредиту та 9 839 грн. 12 коп. заборгованості за процентами. В графі «до сплати» станом на 30.05.2023 відомості знову відсутні.
Таким чином, вказані розрахунки є суперечливими і не підтверджують наявність заборгованості відповідача по вказаному кредитному договору. Відповідно відповідачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження суми боргу, хоча це є його обов'язком відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України. Відтак, оскільки доказування не може грунтуватися на припущеннях, відсутні правові підстави для задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956), що знаходиться за адресою: Харківське шосе, 19, офіс 2005 в м. Київ, до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити за безпідставнстю.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець