Справа № 285/1602/24
провадження у справі № 2/0285/855/24
Іменем України
10 вересня 2024 року м. Звягель
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Коцюби О.М. за участі секретаря судового засідання Голяки Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
20.03.2024 року ТОВ “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4837419 від 27.09.2021 року у розмірі 36080,00 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 27.09.2021 року між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту https://creditplus.ua, було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 4837419. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 11000 грн; строк кредитування - 30 днів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Відповідач порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 14.03.2024 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 36080,00 грн., з яких: сума кредиту - 11000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 25080,00 грн. 18.04.2023 року між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з яким до ТОВ “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про що і було повідомлено останнього. Тому, з метою захисту своїх прав, змушені звернутися до суду із вказаним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представником позивача подано заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів з винесенням заочного рішення по справі, так як згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 27.09.2021 року між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту https://creditplus.ua, було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 4837419. Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М474883 (а.с. 20-29).
ОСОБА_1 було відомо про умови кредитування, про що свідчить електронний підпис одноразовим ідентифікатором М474883 на паспорті споживчого кредиту (а.с. 15-19).
Відповідно до Довідки видача коштів за договором № 4837419 від 27.09.2021 року здійснювалася за допомогою системи EASYPAY у розмірі 11000,00 грн. (а.с. 112-113).
Згідно умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 11000 грн; строк кредитування - 30 днів; знижена % ставка 0,95% в день; стандартна % ставка - 1,90 % в день (а.с. 16).
Станом на 14.03.2024 загальна заборгованість становить 36080,00 грн, з яких: сума кредиту - 11000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 25080,00 грн. (а.с. 39-67).
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону).
Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано кредитний договір № 4837419 від 27.09.2021 року, паспорт споживчого кредиту, правила надання споживчих кредитів. Усі документи підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М474883.
Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.
18.04.2023 року між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з яким до ТОВ “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про що і було повідомлено останнього (а.с. 75, 88-96, 97).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 було фактично отримано надані позивачем грошові кошти, однак в добровільному порядку відповідач не повернув їх в повному обсязі, а також йому було відомо про умови кредитування, доказів на спростування доводів позивача суду не надав, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - 2422,40 грн. судового збору.
У свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно наданого представником позивача Звіту про надання правової допомоги від 14.03.2024 № 10.07.2023 року розмір витрат на правову допомогу становить 10000,00 грн.
Зі змісту ст 137 ЦПК України випливає, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано: Договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та адвокатом Столітнім М.М., Звіт про надання правової допомоги від 14.03.2024 року, платіжну іструкцію від 14.03.2024 року № 3937 за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви, рахунок на оплату № 5503/14/03 від 14.03.2024 року на суму 10000,00 грн.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що складність справи, що розглянута, є не великою, позовна заява шаблонна, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, та обсяг наданих адвокатом послуг, у судові засідання адвокат не з'являвся, суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає необхідним та достатнім стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ “ФК “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 514, 515, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 629, 1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,76-81, 83, 95, 141, 258, 259, 263-265,268, 272, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором № 4837419 від 27.09.2021 року у розмірі 36080 (тридцять шість тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ФІНТРАСТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О.М. Коцюба