Справа № 285/4666/24
провадження № 3/0285/3048/24
09 вересня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України,
уродженки с Тупальці Новоград-Волинського району Житомирської області,
яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
робітник ФГ “Аделаїда»-
ОСОБА_1 02.09.2024 близько 17:30 год в АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, пребуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, вчинила домашнє психологічне та фізичне насильство відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого вдарила доньку декілька разів рукою по обличчю та один раз ногою в пах.
Розгляд справи, у відповідності до ч.2 ст.277 КУпАП, проведено в день надходження адміністративних матеріалів за відсутності особи, відносно якої вони складені.
Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
За приписами ст.173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, учинення інших правопорушень насильницького характеру.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №1105519 від 04.09.2024;
рапортом отримання повідомлення до екстреної служби 102 від працівника екстренної медичної допомоги про вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 її матір'ю;
письмовими поясненнями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона повідомила про вчинення як фізичного, так і психологічного домашнього насильства її матір'ю.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони отримані у передбачений законом спосіб, уповноваженими особами, є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу. Постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Оцінюючи надані докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинила діяння, що підпадають під ознаки домашнього насильства та її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, її слід визнати винною у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення та важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_1 ; всі обставини справи в їх сукупності.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, адміністративне стягнення має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної, - а тому приходжу до переконання, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні їй адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі в межах санкції статті, яка їй інкримінується.
Саме такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні насильницької поведінки винної особи, формування в неї нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках у сім'ї, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин