Справа № 285/1370/24
провадження у справі № 2/0285/808/24
Іменем України
09 вересня 2024 року м. Звягель
Новоград - Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі
головуючого судді Коцюби О.М.
за участі секретаря судового засідання Голяки Д.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
07.03.2024 року АТ “СЕНС БАНК» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 501368268 від 06.10.2021 року в розмірі 43227,76 грн. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що всупереч умов укладеного між АТ “СЕНС БАНК» та ОСОБА_2 кредитного договору № 501368268 від 06.10.2021 року, остання своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 перед банком виникла заборгованість за кредитом в сумі 43227,76 грн., яку остання не погашає у добровільному порядку, що змусило банк звернутись до суду із зазначеним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не прибула повторно, про час і місце судового розгляду була повідомлена вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомила, відзив проти позову та клопотань про розгляд справи за її відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавала.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна Оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501368268 від 06.10.2021 року, Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501368268 від 06.10.2021 року між АТ “СЕНС БАНК» та ОСОБА_2 , графік платежів та паспорт споживчого кредиту з умовами кредитування (а.с. 4, 5, 6-7, 8-9, 10).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «СЕНС БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що ОСОБА_2 отримувала кредитні кошти на умовах, зазначених позивачем.
Так, на жодному із документів, долучених позивачем, зокрема а ні на поспарті споживчого кредиту, ані на Оферті на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501368268 від 06.10.2021 року, Акцепті пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501368268 від 06.10.2021 року між АТ “СЕНС БАНК» та ОСОБА_2 , графіку платежів не міститься підпису відповідача.
Окрім цього, позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_2 вищевказаних коштів. Зокрема, будь-яких первинних платіжних документів, які б підтверджували факт надання ОСОБА_2 та перерахування коштів, вказаних у позовній заяві, суду надано не було.
Також, надана позивачем копія виписки за рахунком, у якій, на думку позивачем, відповідач сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості, судом не приймається, оскільки відсутні докази на сплату заборгованості саме відповідачем.
При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Саме такі висновки щодо застосування вищенаведених правових норм висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17), які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають врахуванню судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов'язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.
За таких підстав суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності заборгованості та її розміру, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із його недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства “СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 10.09.2024 року.
Головуючий: О.М. Коцюба