Іменем України
Справа № 285/400/24
провадження у справі № 2-а/0285/31/24
05 вересня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, представник - Панасюк Ганна Леонідівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
18.01.2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 323815 від 08.01.2024 року, про застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. Справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що зазначеною постановою був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. З постановою не згоден, оскільки він не порушував ПДР, а тому звернувся до суду з даним позовом.
19.01.2024 року прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено дату судового розгляду, визначено резервну дату судового засідання, встановлено сторонам строки вчинення процесуальних дій.
06.02.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. До відзиву долучила диск з двома файлами відеозаписів.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити. Вказав, що він категорично не згодний з притягненням його до адміністративної відповідальності. Пояснив, що під'їхавши до перехрестя вулиць Небесної Сотні - І.Мамайчука м. Звягель він переконався у безпеці свого подальшого руху та здійснив поворот праворуч. Автомобіль поліції він бачив. Останній рухався по головній дорозі з ліва на значній відстані від нього. З урахуванням даної відстані він встигав проїхати перехрестя, не створюючи патрульному автомобілю перешкод, тобто не змушував його водія змінювати траєкторію руху транспортного засобу чи знизити швидкість його руху.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, у відзиві на позовні заяву просила розгляд справи провести у відсутності представника відповідача.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 08.01.2024 року інспектором СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Забродським О.І. винесено постанову серії ББА № 323815 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 08.01.2024 року о 23 год. 10 хв. керував автомобілем Skoda Octaviа, державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Небесної Сотні - І.Мамайчука в м. Звягель не надав переваги у русі службовому автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п.п. 16.11. ПДР (а.с.4).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України “Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати його вимог, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), згідно з п.1.9. яких особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 16.11. ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а факт оскарження такої постанови в судовому порядку свідчить про незгоду з останньою.
Суд зазначає, що хоча ст.258 КУпАП і передбачає винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу, але не забороняє його скласти, який в розумінні КУпАП є доказом в справі та має підтверджувати або спростовувати наявність складу адміністративного правопорушення та винність особи, якщо вона заперечує та оспорює факт вчинення такого правопорушення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Натомість, представником відповідача не надано суду доказів, у розумінні ст.251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем ПДР, наявність в його діях складу правопорушення та правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Зокрема, судом досліджено диск, долучений представником відповідача до відзиву на позовну заяву.
Так, на диску наявні два відеофайли, в яких зафіксовано як поліцейський після зупинки підходить до транспортного засобу позивача, між ними відбувається спілкування, затим здійснюється розгляд справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Із відео слідує, що позивач неодноразово заперечує порушенням ним ПДР.
У суді позивач також вказував, що він не порушував ПДР, автомобіль, який рухався по головній дорозі він бачив, перешкод для його руху не створював.
У свою ж чергу, на спростування пояснень позивача представником відповідача суду доказів не надано, а саме не надано відеозапису фіксації порушення позивачем ПДР.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Всі перераховані вище обставини у своїй сукупності дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в постанові час та місці дійсно допустив порушення ПДР, а встановлена невідповідність даних постанови об'єктивним обставинам справи, вказують на відсутність доказів на підтвердження його винуватості у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У свою ж чергу, представником відповідача не подано до суду доказів правомірності винесеного рішення щодо позивача.
За наведених вище обставин, суд не може вважати спірну постанову законною, а тому, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України та п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, скасовує постанову про накладення адміністративного стягнення щодо позивача ОСОБА_1 , винесену інспектором СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Забродським О.І., та закриває справу про адміністративне правопорушення, таким чином позов задовольняє.
Щодо судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову до суду позивачем сплачено 605 грн 60 коп. судового збору.
Відтак, у силу ч. 1 ст. 139 КАС, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений у справі судовий збір.
Керуючись ст.ст. 71, 139, 158 -163, 241-246, 268, 286 КАС України, ст. ст. 22, 122 ч. 2, 251, 293 КУпАП, ПДР, суд, -
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 323815 від 08.01.2024 року, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Найменування учасників у справі:
позивач - ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
відповідач - Головне управління Національної поліції в Житомирській області ( місцезнаходження - вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир, Код ЄДРПОУ 40108625).
Дата складення повного рішення - 10.09.2024 року.
Суддя А.В.Михайловська