Іменем України
Справа № 285/1377/24
провадження у справі № 2/0285/810/24
05 вересня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони та учасники у справі:
позивач - ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
07.03.2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву, у якій просила стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_3 576 613 грн 13 коп. матеріальної шкоди, 100 000 грн 00 коп. моральної шкоди, 4500 грн 00 коп. витрат на проведення авторознавчого дослідження та 6 118 грн 13 коп. судового збору.
В обґрунтування позову вказувала, що ОСОБА_3 18.10.2023 року близько 10 год. 50 хв. на 257 км. автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Калинівка Звягельського району, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр розвороту ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з правої сторони, спричинивши зіткнення з зазначеним автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27.10.2023 року у справі № 285/6608/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначила, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) їй спричинені матеріальні збитки у розмір 736 613 грн 13 коп. у зв'язку із механічними пошкодженням транспортного засобу, власником якого вона була на момент ДТП.
На момент ДТП відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована не була.
За результатами її звернення МТСБ виплатило їй страхове відшкодування у розмірі 160 000 грн 00 коп.
Однак вказана сума не покрила увесь розмір спричиненої шкоди, тому вказує, що різниця у розмірі 736 613 грн 13 коп. між виплаченим страховим відшкодуванням та реальними збитками підлягають стягненню з відповідача у справі.
Крім того, у зв'язку із ДТП вона понесла витрати у розмір 4 500 грн 00 коп. на проведення авторознавчого дослідження у справі.
Також, їй завдана моральна шкода, яку вона оцінила у розмірі 100 000 грн.
Оскільки відповідач завдану шкоду у результаті ДТП їй не відшкодував, вона подала до суду даний позов.
08.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання, встановлено сторонам строки вчинення процесуальних дій.
22.08.2024 року відповідач подав до суду письмовий лист (відзив на позовну заяву), в якому вказав, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх вкрай завищеними. На його думку, у ДТП винуватий також водій автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки рухався із дуже великою швидкістю, чим перевищив дозволену швидкість руху, тому вимагає притягнути до відповідальності також водія даного транспортного засобу. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
30.08.2024 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив. В обґрунтування вказала, що позиція відповідача, викладена у листі, свідчить про наміри уникнути відповідальності за завдану шкоду. Наразі його позиція щодо невизнання вини є непослідовною, його вина доведена та встановлена належним чином, рішення суду ним не оскаржувалося. Більше того, відповідач під час розгляду адмінматеріалу визнав свою вину у вчиненні ДТП.
05.09.2024 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримала, які просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з“явився, у своєму листі повідомив, що не може з“явитися до суду за станом здоров“я.
У справі постановлена ухвала суду, яка занесена до протоколу судового засідання, про розгляд справи у відсутності відповідача.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Встановлено, що ОСОБА_3 18.10.2023 року близько 10 год. 50 хв. на 257 км. автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Калинівка Звягельського району, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр розвороту ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з правої сторони, спричинивши зіткнення з зазначеним автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27.10.2023 року у справі № 285/6608/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка набрала законної сили 07.11.2023 року (а.с.20).
Із змісту позовної заяви слідує, що на дату вчинення вищевказаної ДТП відповідач ОСОБА_3 не мав чинного договору обов“язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію, транспортний засіб FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 - позивачу у справі (а.с.15).
20.10.2024 року позивач ОСОБА_1 подала до МТСБУ заяву про здійснення страхового відшкодування щодо події ДТП, яка мала місце 18.10.2023 року (а.с.6).
За змістом позовної заяви МТСБУ виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування за вказаною подією у розмірі 160 000 грн 00 коп.
Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд керується наступним.
Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 1 , 2 та 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
За частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до частини 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Статтею 1 Закону України “Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
В пункті 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV вказано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону № 1961-IV).
Статтею 30 Закону № 1961-IV також визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з підпунктом "а" п. 41.1 статті 24 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Із ч. 4 ст. 263 ЦПК України слідує, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду (надалі - ВП ВС) відступила від правового висновку Верховного Суду щодо абсолютності права потерпілого в ДТП на відшкодування шкоди її заподіювачем, визначивши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди обов'язок виплатити відповідне
відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених
законом випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за законом не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).
Також, у п. 141 даної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.
Відповідно до Звіту № 160 про оцінку автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 17.11.2023 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля у результаті його пошкодження при ДТП 18.10.2023 року, у цінах станом на ДТП, складає 829 308 грн 38 коп. Зокрема, вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП, становить 1 621 311 грн 34 коп. Ринкова вартість автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на момент до ДТП, становить 829 308 грн 38 коп. Ринкова вартість автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , у пошкодженому стані після ДТП 18.10.2023 року, становила 92 695 грн 25 коп. (а.с.31-56).
Відтак, оскільки транспортний засіб FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно Звіту № 160 про оцінку автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 17.11.2023 року, відновлювати економічно недоцільно та водій ОСОБА_3 не мав Полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, а позивачу ОСОБА_1 була завдана майнова шкода у зв“язку із пошкодженням транспортного засобу, який їй належить, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 майнова шкода у розмірі 576 613 грн 13 коп., з розрахунку: 829 308 грн 38 коп. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП) - 160 000 грн 00 коп. (страховий ліміт, який відшкодувало позивачу МТСБУ) - 92 695 грн 25 коп. (утилізаційна (залишкова) вартість транспортного засобу після ДТП) = 576 613 грн 13 коп., у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає повному задоволенню.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача з приводу того, що вимоги позивача є вкрай завищеними та те, що у ДТП винуватий також водій автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 , з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Натомість, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження своїх заперечень та доказів на спростування доводів позивача щодо визначеного позивачем розміру завданого збитку. Також позивачем не надано суду доказів щодо винуватості у ДТП водія автомобіля FORD MUSTANG, д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому, суд у позовному провадженні не наділений повноваженнями збирати такі докази самостійно, як того вимагає відповідач у своєму листі адресованого суду. Натомість, постанова суду, якою відповідача визнано винним у даній ДТП, набрала законної сили та останнім не оскаржувалася.
Що стосується розміру заявленої моральної шкоди, то суд дійшов наступного.
Із статті 23 ЦК України слідує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що внаслідок ДТП вона перенесла стрес, хвилювання і була вимушена частково змінити свій звичайний спосіб життя, витрачаючи час, зусилля та кошти для відновлення автомобіля. Також, у зв“язку із відсутністю транспортного засобу, вона змушена користуватися послугами таксі, що спричиняє їй хвилювання, дискомфорт та суттєву трату коштів. У зв“язку із знищенням її автомобіля вона втратила свій найбажаніший та найулюбленіший транспортний засіб, на якому могла пересуватися, що завдало їй душевних переживань та моральних страждань. У неї з“явилися систематичні проблеми із серцем, вона постійно обстежується та їздить на лікування.
Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особи неправомірними діями, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Постановою Пленуму ВС України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», пунктом 5 роз'яснено, що суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995р. № 4, розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати, за яких обставин і якими діями вони завдані, яким є ступень вини заподіювана, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов'язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.
Згідно роз'яснень, даних у пункті 9 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України із змінами, внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом ВС України, моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно ст. 26 - 1 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Так, суд враховує обставини, за яких позивачу була завдана моральна шкода у зв'язку з даною подією, глибину, тяжкість та тривалість моральних страждань, зокрема: позивач у зв“язку із ДТП перенесла стрес та хвилювання; позивач була вимушена частково змінити свій звичайний спосіб життя, витрачаючи час, зусилля та кошти для відновлення автомобіля; у зв“язку із відсутністю транспортного засобу, вона змушена користуватися послугами таксі, що спричиняє їй хвилювання, дискомфорт та суттєву трату коштів.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування завданої моральної шкоди 10 000 грн 00 коп., з вирахуванням 5 відсотків страхової виплати, яка підлягає стягненню з МТСБУ, задовольнивши позов у цій частині частково.
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується наступним.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжних інструкції та квитанції позивач понесла витрати у розмір 4 500 грн 00 коп. на проведення авторознавчого дослідження 6 811 грн 13 коп. у зв'язку зі сплатою судового збору у справі (а.с.17,18).
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4 500 грн 00 коп. витрати пов'язані із залученням спеціаліста для проведення Звіту про оцінку автомобіля та 5 911 грн 13 коп. судового збору, з розрахунку частково задоволення 86,79 % заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 576 613 грн 13 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 500 грн 00 коп. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
У решті частині вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 911 грн 13 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ;
відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження - бульв. Русанівський, буд. 8, м. Київ ).
Дата складення повного судового рішення - 10.09.2024 року.
Суддя А.В.Михайловська