Справа № 283/377/24
провадження №1-кс/283/428/2024
09 вересня 2024 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , з участю представника потерпілого приватного підприємства «Україна ТВМ» адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора групи прокурорів ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 18 січня 2024 за № 12024065510000006 за ч.4 ст. 190 КК України,
02.09.2024 представник потерпілого ПП «Україна ТВМ» адвокат ОСОБА_3 , який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ № 1082306 від 20.03.2024, звернувся до слідчого судді з скаргою на бездіяльність прокурора, в обґрунтування якої зазначив, що 27.08.2024 було отримано відповідь прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024065510000006 ОСОБА_4 на його клопотання від 20.08.2024. Згідно з вказаною відповіддю, прокурор по суті не розглянув клопотання, а зазначив, що з метою отримання запитуваної інформації необхідно надати ордер на надання правничої (правової) допомоги, який містить всі необхідні реквізити та підтверджує повноваження з надання правової допомоги у Коростенській прокуратурі.
Адвокат вважає таку позицію начальника Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури упередженою та такою, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.
23.03.2024 постановою начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_5 було задоволено повністю клопотання, подане адвокатом в інтересах ПП «Україна ТВМ» та визнано ПП «Україна ТВМ» потерпілим у кримінальному провадженні № 12024065510000006.
В подальшому, постановою прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 21.06.2024 за результатами розгляду клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 було постановлено змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом якого було внесено відомості до ЄРДР за № 12024065510000006 з ч. 1 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 190 КК України.
Тобто, прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024065510000006 ОСОБА_6 повноваження адвоката ОСОБА_3 на представництво потерпілого у кримінальному провадженні ПП «Україна ТВМ» визнавались достатніми та такими, що відповідають вимогам КПК України, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З огляду на приписи ст. 220 КПК України, за результатом розгляду клопотання представника потерпілого «Україна ТВМ» адвоката ОСОБА_3 від 20.08.2024 про ініціювання проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12024065510000006, прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 мало бути задоволено клопотання за наявності відповідних підстав, або винесено вмотивовану постанову про відмову в задоволенні даного клопотання.
Представник потерпілого вважає, що відповідь прокурора ОСОБА_4 від 26.08.2024 за № 52/1-8376вих-24 є неналежним розглядом клопотання представника сторони кримінального провадження. Твердження начальника Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 про те, що ордером, копію якого було долучено до клопотання від 20.08.2024 не підтверджуються повноваження адвоката на надання правничої допомоги ПП «Україна ТВМ » у Коростенській окружній прокуратурі є хибним.
Вимогами скарги представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 просить зобов'язати прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024065510000006 ОСОБА_4 розглянути клопотання представника потерпілого ПП «Україна ТВМ» від 20.08.2024 про ініціювання проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, відповідно до приписів ст. 220 КПК України.
Явка учасників.
Представник потерпілого ПП «Україна ТВМ» адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Начальник Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 до суду не з'явилась, згідно з поданим 06.09.2024 клопотанням просила розгляд справи проводити без її участі, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 відмовити.
Дослідивши зміст клопотання та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відмову задоволенні скарги, виходячи з такого.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування у кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кодексом строк.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки уповноваженого суб'єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов'язкової процесуальної дії чи постановлення обов'язкового процесуального рішення; тобто невиконання обов'язку, покладеного КПК України.
Що стосується бездіяльності в розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, то вона може бути зумовлена не лише безпосередньо невчиненням процесуальної дії, а й неналежним розглядом клопотання суб'єкта звернення, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням. На відміну від процесуального рішення, правомірність/неправомірність якого вичерпується самим фактом його постановлення, бездіяльність слідчого має триваючий характер - вона розпочинається від дня, коли суб'єкт мав вчинити певну дію і не вчинив її та продовжується до моменту вчинення відповідної обов'язкової дії. Бездіяльність може бути усунута в будь-який момент суб'єктом, який її допустив.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов'язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк;
3) з клопотанням про вчинення процесуальної дії звернувся суб'єкт, що має відповідне право;
4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Отже, зазначена норма передбачає можливість оскарження не будь-якої бездіяльності, а лише щодо обов'язків, чітко визначених КПК України та строк виконання яких чітко регламентований кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На підставі ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з приписами ст. 110 КПК України процесуальні рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України і письмово (друковано) викладатись на офіційному бланку. Підписується постанова тим слідчим або прокурором, який її виніс.
Отже, з урахуванням наведених нормативних приписів належними формами реагування на клопотання в порядку ст. 220 КПК України є або його задоволення або винесення мотивованої постанови про відмову у задоволенні клопотання. При чому як при задоволенні клопотання так і при відмові в задоволенні має бути дотримана процесуальна форма (повідомлення або постанова).
Слідчий суддя враховує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Встановлено, що 20.08.2024 представник потерпілого ПП «Україна ТВМ» адвокат ОСОБА_3 звернувся до прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024065510000006 ОСОБА_4 із клопотанням, вимогами якого просив звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024065510000006 від 18.01.2024 з метою вилучення (виїмки) оригіналів документів, що перебувають у володінні ПП «Україна ТВМ», та підтверджують виконання умов договору № 6 купівлі-продажу нафтопродуктів від 01 липня 2022 року, а також на підставі ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей та документів вилучити оригінали вищезазначених документів, що перебувають у володінні ПП «Україна ТВМ», долучивши їх до матеріалів кримінального провадження № 12024065510000006 (а.с.7-9).
Згідно письмової відповіді № 52/1-8376вих-24 від 26.08.2024, начальник Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 зазначила, що з метою отримання запитуваної інформації необхідно надати ордер на надання правничої (правової) допомоги, який містить всі необхідні реквізити та підтверджує повноваження з надання правової допомоги у Коростенській окружній прокуратурі (а.с.11-12).
В подальшому, 29.08.2024 представник потерпілого ПП «Україна ТВМ» адвокат ОСОБА_3 повторно звернувся до прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024065510000006 ОСОБА_4 із клопотанням, вимогами якого просив звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024065510000006 від 18.01.2024 з метою вилучення (виїмки) оригіналів документів, що перебувають у володінні ПП «Україна ТВМ», та підтверджують виконання умов договору № 6 купівлі-продажу нафтопродуктів від 01 липня 2022 року, а також на підставі ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей та документів вилучити оригінали вищезазначених документів, що перебувають у володінні ПП «Україна ТВМ», долучивши їх до матеріалів кримінального провадження № 12024065510000006 (а.с.36-38).
Вимоги клопотань представника потерпілого від 20.08.2024 та 29.08.2024 аналогічні.
05.09.2024 начальником Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого ПП «Україна ТВМ» адвоката ОСОБА_3 від 29.08.2024 у зв'язку з тим, що потерпіла сторона має право самостійно долучити до матеріалів кримінального провадження наявні в неї докази у спосіб, передбачений вимогами чинного кримінального процесуального законодавства (а.с.40-42).
Згідно з супровідним листом № 52/1-8730вих-24 від 05.09.2024, постанова про відмову у задоволенні клопотання від 29.08.2024, в рамках кримінального провадження № 12024065510000006 від 18.01.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України, направлена адвокату ОСОБА_3 (а.с. 39).
Оскільки, ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, слідчий суддя уповноважений дослідити обставини щодо виконання цього обов'язку.
Станом на день розгляду скарги слідчому судді надана інформація, що клопотання скаржника у належний процесуальний спосіб розглянута і з цього приводу 05 вересня 2024 винесена постанова начальника Малинського відділу про відмову в задоволенні клопотання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року по справі № 910/3009/18 визначає, що ефективний спосіб захисту прав повинен: 1) забезпечити поновлення порушеного права 2) в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування 3) такий захист повинен бути повним (тобто не частковим) 4) забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії 5) забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту
В будь-якому випадку рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес.
Виходячи з наведених вище фактичних обставин, відсутні належні законні підстави для зобов'язання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024065510000006 щодо розгляду клопотання представника потерпілого, по якому 05.09.2024 було винесено відповідну постанову, тобто підстави для суддівського реагування (контролю) відсутні.
Зобов'язання вчинення дій після усунення суб'єктом своєї бездіяльності не є ефективним способом юридичного захисту.
Керуючись ст. 220, 303, 305, 307 КПК України,
Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора групи прокурорів ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 18 січня 2024 за № 12024065510000006 за ч.4 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2024 року.
Слідчий суддя